707/1976/19
2/707/1116/19
24 жовтня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Морозова В.В.
при секретарі Швидкій І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи позов тим, що він є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному будинку крім нього зареєстровані: ОСОБА_2 , 1972 р.н. -брат, ОСОБА_3 , 1949 р.н. - мати.
З 2005 року по даний час відповідач перестав користуватися житлом за вищевказаною адресою. Перешкод у користуванні вказаним житлом відповідачу ніхто не чинив. Відповідач по господарству не допомагає, комунальні платежі не сплачує. Ніякої домовленості або ж договору стосовно того, що відповідач буде проживати у будинку між ним та відповідачем немає.
На підставі викладеного просить суд визнати ОСОБА_2 , 1972 р.н. таким, що втратив право користування житлом, а саме будинком за адресою: АДРЕСА_1 , та зняти його з реєстрації.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження від 03.09.2019 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювався на адресу реєстрації його місця проживання. Відповідач у визначений судом термін відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав.
Дослідивши надані позивачем в підтвердження позовних вимог письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено що, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить, ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування житлового будинку від 07.02.2008 року та витягом з Державного реєстру правочинів № 5402626 від 07.02.2008 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17706276 від 12.02.2008 року.
Відповідно довідки, виданої виконавчим комітетом Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області №1906 від 06.08.2019 року, ОСОБА_1 1977 р.н. зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має такий склад сім'ї: мати - ОСОБА_3 1949 р.н., брат - ОСОБА_2 1972 р.н.
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 01.08.2019 року, ОСОБА_2 зареєстрований, але фактично з 2005 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 Місце його проживання на даний момент є Кіровоградська область, де останній проживає разом зі своєю дружиною та дітьми.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а ст.150 ЖК України передбачає, що власник жилого будинку користується ним для особистого проживання та проживання членів своєї сім'ї і має право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст.ст.386,391 ЦК України, власник має право звертатися до суду за захистом свого права власності перед іншою особою та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований, але фактично з 2005 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а тому втратив право користування житловим приміщенням в даному будинку, тому позов у цій частині підлягає до задоволення.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою.
Таким чином позовні вимоги в частині зняття відповідача з реєстраційного обліку не підлягають до задоволення та є передчасними, оскільки позивач не звертався з рішенням суду, яке набрало законної сили, до уповноважених органів про зняття відповідача з реєстрації.
На підставі вище вказаних обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 має бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку по: АДРЕСА_1 .
Суд вирішує судовові витрати в порядку ст. 141 ЦПК України, однак позивач не просив стягнути з відповідача на його користь сплачений ним судовий збір.
На підставі ст. ст. 317, 386, 391, 405 ЦК України, ст.71 ЖК України, керуючись ст. ст. 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , 1972 року народження таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, будинком по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на підставі права власності.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду безпосередньо або через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення..
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. В. Морозов