707/2149/19
2/707/1195/19
24 жовтня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Морозова В.В.
при секретарі Швидкій І.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мошнівської сільської ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, -
Позивач звернулась до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після смерті останнього відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 позивач дізналась про існування заповіту, який було складено 20.03.2015 року за життя ОСОБА_2 , яким він заповів позивачу усе своє майно, яке йому належало на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом має право.
Позивач, як спадкоємиця за заповітом, у встановлений законом строк звернулась із заявою про прийняття спадщини до Черкаської районної державної нотаріальної контори.
09 серпня 2019 року нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу.
Враховуючи неможливість реалізувати свої спадкові права, позивач звернулась до суду з відповідним позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання позивач не з'явилась, проте подала до суду заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області у судове засідання не з'явився, однак 30.09.2019 року від сільського голови Мошнівської сільської ради надійшла письмова заява про розгляд справи без участі представника сільської ради, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17.12.2018 року року Серія НОМЕР_1 .
Згідно довідки № 299/02-09 від 26.07.2019 року, виданої виконкомом Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 згідно погосподарського обліку рахується за покійним ОСОБА_2 .
Згідно висновку до звіту про оцінку № 0309/19 від 03 вересня 2019 року, ринкова вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 становить 19400 грн.
Відповідно до заповіту, який було складено 20.03.2015 року у с. Мошни Черкаського району Черкаської області та посвідчено секретарем Мошнівської сільськади Хижняк С.Є. , ОСОБА_2 на випадок його смерті заповів ОСОБА_1 1960 р.н.усе своє майно, яке йому належало на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом має право.
Згідно з листом-роз'ясненням Черкаської районної державної нотаріальної контори від 09.08.2019 року за №1838/0214, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний будинок
Згідно з відомостями, які надійшли на запит суду з Черкаської районної державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття спадщини звернулась позивач, заведено спадкову справу 25.01.2019 року № 43/2019. Позивачу уже видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом 13.07.2019 року після смерті ОСОБА_2 на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній вланості КСП "Дружба" с. Мошни Черкаського району Черкаської області площею 2,78 га.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованою Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 до Черкаської районної державної нотаіральної контори, однак не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вище вказаний будинок, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу.
В матеріалах справи відсутні дані, про наявність спору щодо спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності у порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1217, 1218, 1222, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності у порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами розташований за адресою АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду безпосередньо або через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. В. Морозов