Справа № 712/1732/19
Провадження № 2/712/1159/19
31 жовтня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі :
головуючого - судді Пироженко В.Д.
при секретарі - Жук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про виселення без надання іншого жилого приміщення,
Позивач звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про виселення без надання іншого жилого приміщення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.04.2015 року, він являється одноосібним власником квартири АДРЕСА_1 . Зазначив, що у належній йому квартирі безпідставно проживають відповідачі, які є членами сім'ї колишнього власника квартири, будь-яких домовленостей, договорів найму між сторонами не укладалося.
Позивач вказує, що безпідставне проживання відповідачів створюють йому перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи те, що в позасудовому порядку вирішити даний спір не вдається, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить суд виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.03.2019 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи його представником скеровано до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача. Позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не відомі, своїм правом на подачу до суду відзиву не скористалися. Про час та дату розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до п.3 розділу Х11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-У111 «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, який вступив в дію 15.12.2017 року.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається із матеріалів справи, 21 квітня 2015 року між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого Продавець передав у власність Покупця квартиру АДРЕСА_1 .
В ході судового розгляду встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності позивачу проживають гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області від 18.05.2019 року, яка надана за результатами звернення ОСОБА_1 з приводу неправомірних дій невідомих осіб, які проживають у його квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи по суті даний спір, судом враховано наступне.
Відповідно до ч.3 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні ( ч.1ст.321 ЦК України ).
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1, 2 ст.319 ЦК України).
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном ( ст.391 ЦК України).
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист власності та інших речових прав", власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. З урахуванням положень ст.13, ч.3 ст.16, ст. 319 ЦК України, у разі вчинення, зокрема, наведених дій суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу.
Громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди (ст. 150 ЖК України).
Тимчасові жильці зобов'язані на вимогу власника будинку негайно звільнити приміщення, яке вони займають. У разі відмови в цьому, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення (ч.3 ст. 98 ЖК України).
Виселення із жилих приміщень допускається з підстав, встановлених законом та в судовому порядку (ст.109 ЖК України).
Відповідно до ч.3 ст. 116 ЖК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що права власника житлового будинку, квартири визначені ст.ст. 317, 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише з підстав, передбачених законом. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до Ухвали Вищого Спеціалізованого Суду України по справі за № 6-5756св14 від 28.05.2014 року, коли власник житла та члени його сім'ї проживають разом з ним у належній йому квартирі(будинку), то відповідно до ст.156 ЖК України вони користуються житловим приміщенням нарівні із власником, якщо при вселенні не було іншої угоди про порядок користування цією жилою площею. Якщо власник позбавляється права власності на житло, то члени сім'ї власника також втрачають право користування даним житлом.
Виникнення права у членів сім'ї власника квартири на користування цією квартирою та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника квартири права власності на цю квартиру, а відтак - припинення права власності особи на квартиру припиняє його право та право членів його сім'ї на користування даною квартирою.
Таким чином, права членів сім'ї власника квартири на об'єкт власності є похідним від прав самого власника.
Передбачаючи право власника квартири на відчуження цього об'єкту, законодавством не передбачено при цьому перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (сервітуту) членів сім'ї колишнього власника У випадку зміни власника квартири (будинку).
Так, доказів, які б свідчили, що відповідачі проживають у спірній квартирі на законних підставах суду надано не було, не було їх встановлено і під час розгляду справи в суді.
В Постанові Верховного Суду ( справа № 731/34/17) зазначено, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якої вони є. Із припиненням права власності особи втрачається і право користування жилим приміщенням у членів її сім'ї.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що позивач є новим власником квартири, який не надав згоди на вселення та проживання у ній відповідачів, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768, 40 грн.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 2, 13, 81, 141, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 316, 319, 321, 383, 391 Цивільного кодексу України, 9, 109, 150 Житлового кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Виселити гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з моменту його винесення.
Головуючий :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , іпн НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Благовісна, 170.
Дата виготовлення повного тексту рішення 31.10.2019 року.