3 березня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І.,
Лихути Л.М., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою відкритого акціонерного товариства “Херсонський бавовняний комбінат” на дії головного управління юстиції у Херсонській області за касаційною скаргою головного управління юстиції у Херсонській області на ухвали Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 січня 2009 року й Апеляційного суду Херсонської області від 4 березня 2009 року,
У січні 2009 року відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат" (далі - ВАТ "ХБК") звернулося до суду із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що на виконанні в підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Херсонській області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ВАТ "ХБК" коштів на користь фізичних та юридичних осіб.
Указане зведене виконавче провадження в зв'язку з мораторієм, введеним на підставі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, зупинено.
Постановою заступника начальника головного управління юстиції у Херсонській області - начальника відділу державної виконавчої служби від 23 грудня 2008 року скасовано постанови про зупинення зазначеного виконавчого провадження в частині стягнення заборгованості за час простою та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Вважаючи, що кошти з виконання судових рішень про стягнення заборгованості за час простою та середнього заробітку за час затримки розрахунку не відносяться до заробітної плати, ВАТ "ХБК" просив скасувати вказану постанову від 23 грудня 2008 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 4 березня 2009 року, скаргу задоволено, зазначену постанову від 23 грудня 2008 року скасовано в повному обсязі з дня її прийняття.
В обгрунтування касаційної скарги головне управління юстиції у Херсонській області посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування ухвал судів та відмову в задоволенні скарги ВАТ "ХБК".
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав .
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що виплати за час простою та середній заробіток за час затримки розрахунку за судовими рішеннями є примусовими стягненнями і тому не відносяться до заробітної плати.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом.
Згідно із ч. 6. ст. 12 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.
Частиною 1 ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР " Про оплату праці" визначено, що з аробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До складу заробітної плати згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці” включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час (наприклад, за час виконання державних обов'язків, за час простою не з вини робітника та ін.).
За структурою КЗпП України ст. 113 цього Кодексу, якою передбачені підстави та порядок виплат за час простою, і ст. 117, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відносяться до розділу VІІ "Оплата праці" вказаного Кодексу.
До виплат, що не належать до фонду оплати праці, визначених розділом 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (кореспондується з розділом 4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 11 грудня 1995 року № 323, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 року за № 465/1001), зазначені в скарзі виплати не відносяться.
Отже за викладеним, виплати за час простою та затримки розрахунку при звільненні, пов'язані з трудовими правовідносинами, є оплатою праці та їх слід віднести до структури заробітної плати.
Як убачається з матеріалів справи, постановою заступника начальника головного управління юстиції у Херсонській області - начальника відділу державної виконавчої служби від 23 грудня 2008 року скасовано постанови про зупинення зазначеного виконавчого провадження в частині стягнення заборгованості за час простою та середнього заробітку за час затримки розрахунку в зв'язку з тим, що вказані виплати можна віднести до структури заробітної плати. До такого висновку заступник начальника головного управління юстиції у Херсонській області - начальник відділу державної виконавчої служби дійшов на підставі листа департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19 грудня 2008 року, в якому зроблено такий висновок із застосуванням положень КЗпП України, Законів України "Про оплату праці" та "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Крім того, за ч. 4 ст. 12 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Проте, копія такої ухвали в матеріалах справи відсутня.
За таких обставин постановлені в справі ухвали судів підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу головного управління юстиції у Херсонській області задовольнити частково.
Ухвали Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 січня 2009 року й Апеляційного суду Херсонської області від 4 березня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді Верховного Суду України: Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк