Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого Синявського О.Г.,
суддів Глоса Л.Ф. і Гриціва М.І.,
за участю прокурора
захисника Ковтун Н.Я.,
ОСОБА_5,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 23 березня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2009 року щодо засудженого ОСОБА_6,
встановила:
вироком Міського суду м. Праги Чеської Республіки від 1 вересня 2005 року
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Бурштина Івано-Франківської області, жителя м. Борислав Львівської області,
засуджено за § 219 абз. 1, абз. 2 літ. “b”, згідно до § 9 п. 2 Кримінального Кодексу Чеської Республіки на дванадцять років позбавлення волі з відбуванням покарання у в'язниці з посиленою охороною, а на підставі § 57 цього кодексу прийнято рішення про його депортацію з території Чеської Республіки на невизначений строк.
За апеляцією прокурора цей вирок в частині призначеного покарання та способу його відбування скасовано через м'якість вироком Верхнього суду в Празі від 9 листопада 2005 року і постановлено свій вирок, яким ОСОБА_6 засуджено за вчинення цього злочину до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з його відбуванням у тюрмі з підвищеною вартою. У решті вирок Міського суду м. Праги залишено без зміни, а апеляцію ОСОБА_6 - без задоволення.
За вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 24 грудня 2004 року в період часу з 19 до 20 години 25 хвилин, за попередньою змовою з ОСОБА_7 (громадянином Словацької Республіки, також засудженим цими ж вироками), у кімнаті АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних стосунків, що раптово виникли у ході сварки із ОСОБА_9, з особливою жорстокістю умисно вбили його, завдавши останньому велику кількість ударів ногами, руками та металевою дубинкою в голову, груди, живіт, спину, чим заподіяли потерпілому чисельних ушкоджень скелету, органів грудної клітини, живота, що призвело до розвитку внутрішньої кровотечі та настання смерті ОСОБА_9 на місці події.
Зазначені дії відповідно до Кримінального кодексу Чеської Республіки кваліфіковані судом за § 219 абз. 1, абз. 2 літ. “b” як умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю.
Згідно з рішенням суду про депортацію з Чехії на невизначений строк ОСОБА_6 на підставі Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, ратифікованої Законом України від 22 вересня 1995 року, передано для відбування призначеного покарання в Україні.
9 вересня 2009 року ОСОБА_6 був прийнятий від правоохоронних органів Чеської Республіки на територію України.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2009 року зазначені вище судові рішення, ухвалені щодо ОСОБА_6 у Чеській Республіці, прийнято до виконання Україною та приведено у відповідність з Кримінальним кодексом України.
Зокрема, визнано, що у вчинених ОСОБА_6 на території Чеської Республіки діях, пов'язаних з умисним вбивством з особливою жорстокістю, є склад злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, за яким йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Постановлено рахувати строк відбуття покарання з 24.12.2004 року, тобто з часу взяття його під варту у даній справі.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, посилаючись на недоведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, і незаконність постановлених щодо нього в Чеській Республіці судових рішень, у тому числі щодо призначеного йому покарання, просить постанову Апеляційного суду м. Києва скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд. У доповненні до цієї касаційної скарги засуджений ОСОБА_6 висловлює аналогічні доводи та прохання.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_10, який підтримав касаційну скаргу, висновок прокурора Ковтун Н.Я. про законність і обґрунтованість зазначеної постанови апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, при вирішенні питання про визнання судових рішень Чеської Республіки щодо ОСОБА_6 і приведення їх у відповідність до законодавства України Апеляційним судом м. Києва дотримано положень Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року та вимог кримінально-процесуального законодавства України.
Так, відповідно до ст. 9 цієї Конвенції компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок із використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин згідно з положеннями статті 11 цієї Конвенції, якою передбачено, що, замінюючи вирок, компетентний орган повинен враховувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку.
З наведеного випливає, що суд держави виконання вироку не вправі переглядати фактичні обставини справи та юридичну оцінку діяння, встановлені вироком суду держави винесення вироку.
Отже, доводи касаційної скарги про незаконність постановлених щодо ОСОБА_6 судами Чеської Республіки судових рішень є безпідставними, оскільки це питання не може бути предметом розгляду судами України, а відноситься до компетенції відповідного суду держави постановлення вироку.
Крім того, зі справи видно, що апеляційна скарга засудженого на вирок Міського суду Праги Чеської Республіки від 1 вересня 2005 року перевірялися Верхнім судом м. Праги, і вироком цього суду від 9 листопада 2005 року визнана безпідставною.
Цими судовими рішеннями дії ОСОБА_6 щодо потерпілого ОСОБА_9 кваліфіковані як умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, що відповідає п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України. Тому Апеляційний суд м. Києва, дійшовши висновку, що досліджені ним матеріали є достатніми для продовження виконання на території України судового рішення держави винесення вироку, обґрунтовано визнав вказані судові рішення та кваліфікував дії засудженого саме за цією статтею КК України.
При вирішенні питання щодо покарання ОСОБА_6 Апеляційний суд м. Києва виходив із положень ст. 10 зазначеної вище Конвенції, якою передбачено, що у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку.
З огляду на те, що призначене ОСОБА_6 за судовими рішеннями Чеської Республіки покарання за вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю за видом і тривалістю є сумісним із законодавством України і співвідноситься із покаранням, передбаченим КК України за вчинення аналогічного злочину, апеляційний суд обґрунтовано постановив вважати ОСОБА_6 засудженим за п.4 ч.2 ст. 115 до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Отже, підстав для скасування чи зміни постанови Апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2009 року щодо ОСОБА_6 немає.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2009 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Синявський О.Г. Гриців М.І. Глос Л.Ф.