Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Верещак В.М.,
суддів Жука В.Г. і Шаповалової О.А.,
за участю прокурора Парусова А.М.
розглянула в судовому засіданні 4 березня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 січня 2008 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
такого, що не має судимості в силу
ст. 89 КК України,
засуджено за ч. 2 ст.146 КК України до позбавлення волі на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та на нього покладено певні обов'язки згідно з вимогами ст. 76 КК України.
В апеляційному порядку вирок не оскаржено.
ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, 17.07.2007 року з метою відшкодування заподіяних йому збитків, із застосуванням фізичного насильства, привіз неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до АДРЕСА_1 і вступив в злочинну змову з іншою особою на незаконне позбавлення волі потерпілих, до тих пір, поки йому не будуть відшкодовані збитки. ОСОБА_5 та інша особа незаконно утримували в цьому будинку ОСОБА_6 до 19.07.2007 року, а ОСОБА_7 до 18.07.2007 року з вимогою передачі їм грошей у сумі 400 грн.. При цьому невстановлена особа неодноразово задовольняла свою статеву пристрасть неприродним способом з неповнолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_6
У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, призначенням покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого та направлення справи на нове розслідування. Зазначається, що дії ОСОБА_5 органом досудового слідства та судом кваліфіковано за ч. 2 ст. 146 КК України. Однак, судом не дано належної оцінки діям ОСОБА_5 при скоєнні іншою особою статевих злочинів проти неповнолітніх, які були привезені та утримувалися в домоволодінні іншою особою за ініціативою та під керівництвом ОСОБА_5. В порушення кримінально-процесуального закону суд розглянув справу у відсутності потерпілої ОСОБА_7, чим порушив її права. На думку автора подання, суд призначив ОСОБА_5 занадто м'яке покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав касаційне подання та просив скасувати вирок щодо ОСОБА_5 через м'якість призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону. неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Як убачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи щодо ОСОБА_5 допустив неповноту та однобічність у дослідженні обставин справи.
Органом досудового слідства було пред'явлене обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 146 КК України і суд погодився з цієї кваліфікацією та кваліфікував дії ОСОБА_5 лише за ч. 2 ст. 146 КК України. В той же час, узгоджений характер дій ОСОБА_5 та іншої особи свідчить про співучасть ОСОБА_5 в скоєнні злочинів проти статевої недоторканості п'ятнадцятирічних ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Проте, суд не дав належної оцінки зібраним у справі доказам.
Так в ході досудового слідства потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показували, що під час їх незаконного утримання в будинку ОСОБА_11, останній задовольняв з ними статеву пристрасть неприродним способом. Крім того, вони показали, що ОСОБА_5 та ОСОБА_11 їх не відпускали, постійно спостерігали за ними.
Проте, суд не взяв до уваги ці показання потерпілих та не дав належної оцінки діям ОСОБА_5 при скоєнні чисельних статевих злочинів проти неповнолітніх дівчат, які були привезені та утримувалися в будинковолодінні іншої особи (ОСОБА_11) за ініціативою ОСОБА_5, який жодного разу не припинив дій ОСОБА_11 по вчиненню останнім статевих злочинів щодо потерпілих.
Також, суд не звернув увагу на показання свідка ОСОБА_6, матері потерпілої ОСОБА_8, яка була свідком вказаних дій іншої особи і вимагала у ОСОБА_5 припинити злочинні дії проти потерпілих.
Як убачається з матеріалів справи, суд в порушення вимог ст. 49 КПК України не допитав потерпілу ОСОБА_7 щодо обставин справи та в мотивувальній частині вироку не послався на її показання, які вона давала на досудовому слідстві, чим порушив її процесуальні права.
Крім того, суд, призначаючи покарання ОСОБА_5, не врахував, що він ніде не працював, скоїв злочин щодо неповнолітніх потерпілих, перебуваючи в нетверезому стані, та те, що злочинці під час незаконного позбавлення волі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знущалися над ними.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на нове розслідування.
Керючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.
Вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 січня 2008 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу напрвити на нове розслідування.
Судді:
В.М. Верещак В.Г. Жук О.А. Шаповалова