83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
15.03.10 р. Справа № 29/36пд
Суддя господарського суду Донецької області Джарти В.В.
при секретарі судового засідання Косенко Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія” м. Артемівськ
До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Васюковка, Артемівського району
Предмет спору: зобов'язання укласти договір про постачання теплової енергії в редакції позивача
Представники сторін:
Від позивача: Церковна О.Ю., довіреність
Від відповідача: не з'явився
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія” м. Артемівськ, звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Васюковка, Артемівського району про зобов'язання укласти договір про постачання теплової енергії в редакції позивача.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на проект договору про постачання теплової енергії, лист № 05/281 від 07.04.09, лист № 05/1138 від 29.09.09 та докази його відправлення, лист від 07.10.09, поштове повідомлення, лист № юр/1266 від 19.10.09, акт від 26.01.2010 р., пропозицію № Б-345 від 06.04.09, витяг з рішення виконавчого комітету Артемівської міської ради від 11.02.09 № 76 „Про оренду та суборенду нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади м. Артемівська”, договір оренди нерухомого майна від 11.03.2009 р.
10.02.2010 року від позивача надійшло клопотання від 08.02.10 р., яким повідомив про неможливість явки та просить відкласти розгляд справи.
Справа неодноразово відкладалась.
03.03.2010 року від позивача надішли письмові пояснення по справі від 02.03.10 р. № юр/209, в яких зазначив, що укладення договору про постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем є обов'язковим.
В судовому засіданні від 15.03.10 р. представник позивача наполягав на позові. Клопотання щодо фіксації судового процесу позивач не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Представник відповідача вимоги Ухвал господарського суду Донецької області від 28.01.10, 23.02.10 не виконав, в судові засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час, та місце судових засідань.
Таким чином, з огляду на приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.
Відповідно до довідки Управління державної реєстрації Донецької міської ради, яка направлена до господарського суду за запитом, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 с. Васюковка на момент розгляду справи значиться у держреєстрі як фізична особа - підприємець.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, господарським судом встановлено:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія” м. Артемівськ, звернувся до суду з позовними вимогами про зобов'язання відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Васюковка, Артемівського району укласти договір про постачання теплової енергії в редакції позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія” має ліцензію серії АВ № 345158 від 19.09.2007 р. зі строком дії до 19.09.2012 р., що видана Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, на виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії (крім певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії).
11.03.2009 року між Управлінням муніципального розвитку Артемівської міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень, будівель, споруд) комунальної власності територіальної громади м. Артемівська, за умовами якого орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове та платне користування нерухоме майно (нежитлове приміщення, будівлю, споруду), на підставі рішення виконкому Артемівської міської ради від 11.02.2009 р. № 76 для використання його з метою, визначеного даним рішенням розміщення офісу, загальною площею 7,4 кв.м., яке знаходиться на балансі комунального підприємства „Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг” та розташоване в будинку № 20 по вулиці Леваневського, у відповідності з технічним паспортом.
Як зазначено в позовній заяві, позивач, 07.04.2009 р. направив на адресу відповідача лист-запрошення № 05/281, в якому було запропоновано з'явитись з необхідними документами до абонентного відділу підприємства позивача для укладення договору на постачання теплової енергії.
Крім того, в матеріалах справи міститься пропозиція ФОП ОСОБА_1№ Б-345 від 06.04.2009 р., в якій останній пропонує ТОВ „Артемівськ-Енергія” укласти з ним договір про надання житлово-комунальних послуг з централізованого теплопостачання щодо орендованого ним нежилого приміщення.
Але відповідач не відреагував на запрошення позивача та не з'явився у відділ для укладання договору.
В подальшому, 29.09.09 р. за № 05/1138 позивачем на адресу відповідача був направлений проект договору про постачання теплової енергії № 1213, який отриманий останнім 03.10.09, про що свідчить його підпис на поштовому повідомленні.
08.10.2009 року на адресу позивача надійшов лист ФОП ОСОБА_1 від 07.10.09 р., в якому останній зазначив, що попереджав працівників ТОВ „Артемівськ-Енергія” про необхідність оформлення всіх господарських документів на державній мові, як того вимагає діюче законодавство України. У зв'язку з наведеним, отримані документи на російській мові не будуть ним підписуватись.
Розглянувши зазначений лист, позивач 19.10.2009 р. направив на адресу відповідача супровідний лист за № юр/1266 з проектом договору про постачання теплової енергії № 1213 вже на українській мові. Вказаний проект був отриманий ОСОБА_1 28.10.09, про що свідчить його підпис на поштовому повідомленні, який міститься в матеріалах справи.
Однак, відповідач, до подання позовної заяви до суду, ніяким чином не відреагував, а саме, ані підписаного примірника договору, ані протоколу розбіжностей до нього не надав.
Таким чином, приймаючи до уваги те, що відповідач не направив оформлений належним чином договір, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним спором.
У відповідності з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
В силу ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті, при укладенні господарських договорів, сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.
Особливості укладання господарських договорів, на основі примірних і типових договорів, передбачені ст. 184 ГК України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 184 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Згідно ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Згідно із ст. 2 Закону України „Про теплопостачання”, відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності регулюються цим законом.
За приписом ст. 25 Закону України „Про теплопостачання”, теплогенеруюча, теплотранспортуюча та теплопостачальна організації, мають право, зокрема, укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.
Одночасно, в статті 24 Закону України „Про теплопостачання”, передбачений такий основний обов'язок споживача теплової енергії, як своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
В свою чергу, Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” та Закону України „Житлово-комунальні послуги” передбачені умови укладання типового договору про надання послуг з постачання гарячої води.
Тобто, укладання спірного договору є обов'язковим для сторін на підставі закону.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги, заявлені позивачем такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
Згідно ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 181 Господарського кодексу України, визначає загальний порядок укладення господарських договорів, відповідно до якої, договір за загальним правилом, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Частинами 2 - 4 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Статтею 641 ЦК України, в якій йдеться про пропозицію укласти договір, законодавець визначає, що оферта набуває чинності з моменту її отримання адресатом, хоча має силу юридичного факту, з наслідками, що передбачені у абз. 2 ч. 1 зазначеної статті, з моменту її направлення.
Факт відправлення оферти породжує правові наслідки, у вигляді початку відліку строку для відповіді на оферту, так як строк відповіді на оферту, починає спливати з моменту, коли оферта відправлена.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої статті 181 ГК України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Відповідно до п. 7 ст. 181 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Всі домовленості щодо врегулювання розбіжностей, окреслених у протоколі, мають оформлятися письмово.
Оскільки позивач направив на адресу відповідача лист № юр/1266 від 19.10.09 р. з примірниками договору № 1213 ще 23.10.09 р. та який одержаний останнім 28.10.09 р., що підтверджено підписом ФОП ОСОБА_1 на поштовому повідомленні, суд робить висновок, що позивач пропустив строк вжиття заходів для врегулювання розбіжностей, тому що позовна заява була надана до суду 28.01.10 р., про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Донецької області.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Слід зауважити, що відповідач всупереч ч. 4 ст. 181 ГК України незаконно ухиляється від підписання договору на постачання теплової енергії № 1213, оскільки ним не було направлено позивачу, у встановлений 20-денний строк, підписаного договору або протоколу розбіжностей до договору, в разі наявності заперечень щодо його окремих умов.
До того ж, в матеріалах справи міститься акт від 26.10.09, що складений та підписаний майстром котельної та представником споживача КП „Жилищник”, з якого вбачається, що 26.10.2009 р. здійснено підключення жилих будинків по вул. Оборони 40, 42 та вул. Леванського, 20, до центрального опалення. Тобто, відповідач є споживачем зазначених послуг.
Отже, залишивши без відповіді надісланий позивачем проект договору № 1213 викладений українською мовою, ФОП ОСОБА_1 безпідставно не виконує норм чинного законодавства, відповідно до приписів яких останній зобов'язаний укласти договір на постачання теплової енергії з ТОВ „Артемівськ-Енергія”.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст. 179, 181, 184, 187, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 15,16, 641 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 4, 4-3, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія” м. Артемівськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Васюковка, Артемівського району про зобов'язання укласти договір про постачання теплової енергії в редакції позивача - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.
Суддя