Справа № 522/15921/19
30 жовтня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_1 )
до: Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (адреса: вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 37811384, телефон: 048)705-31-68, E-mail: od@dmsu.gov.ua)
про: скасування рішення і надання можливості оформити документи,
25.10.2019 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду, відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2019 року про передачу справи за підсудністю, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в якому позивач просить:
поновити термін звернення до суду;
скасувати прийняте рішення;
надати можливість ОСОБА_1 можливість оформити документи у зв'язку з обставинами, що виникли, беручи до уваги його соціальні зв'язки, а саме дружину та двох малолітніх дітей.
Пред'явлена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Приписами ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Слід зазначити, що особа звертається до суду з метою захистити у судовому порядку свого порушеного права або інтересу, які охороняються законом, при цьому вона повинна використовувати адекватний засіб захисту своїх прав, тобто такий засіб, який призведе до відновлення (захисту) порушеного права або інтересу.
Приписами ст. 245 КАС України встановлені, повноваження суду при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 у поданому адміністративному позові ставить вимогу про надання можливості ОСОБА_1 можливість оформити документи у зв'язку з обставинами, що виникли, беручи до уваги його соціальні зв'язки, а саме дружину та двох малолітніх дітей.
Заявлена вимога не відповідає завданню КАС України, а отже, за наслідками її розгляду не може бути прийнято рішення в порядку ст. 245 КАС України.
Також, ОСОБА_2 у поданому адміністративному позові ставить вимогу про скасування рішення. При цьому, вказане рішення не ідентифіковано.
Суд звертає увагу позивача на позицію ВС висловлену у постанові від 18.07.2018 у справі № 821/3514/15-а, зокрема:
Верховний Суд звернув увагу на те, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин) та позбавляє можливості ініціювати судове провадження.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
З огляду на що, заявлена вимога не відповідає завданню КАС України, а отже, за наслідками її розгляду не може бути прийнято рішення в порядку ст. 245 КАС України.
Суд звертає увагу, що позивачем в якості вимоги поставлено питання: поновити термін звернення до суду.
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням приписів ст. 122 КАС України, позивачу необхідне вказати, який термін звернення до суду він просить поновити.
Крім того, позивач у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
Суддя звертає увагу, що згідно з п.2 ч.3 ст. 2, ч.1 ст.8 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки іншої особи, яка бере участь у справі.
Як вбачається із матеріалів справи представництво інтересів позивача - ОСОБА_1 здійснюється адвокатом Каранфіловим В.В. (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №2196 від 04.05.2012 року).
Отже, представник позивача (адвокат) має достатній професійний досвід, значну юридичну обізнаність, досвід правотлумачення та правозастосування, а тому повинен бути обізнаний про підсудність даної категорії справ, строк звернення до суду та шлях захисту порушених прав, передбачений ст. 5 КАС України.
Вказана правова позиція щодо обізнаності юриста із вимогами процесуального законодавства висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 року по справі №9901/118/19.
Згідно з ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом направлення до Одеського окружного адміністративного суду адміністративного позову оформленого у відповідності до вимог ст. 160 -161, 245 КАС України, усунувши вказані недоліки.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суддя,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про скасування рішення і надання можливості оформити документи - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.