Справа № 420/6307/19
30 жовтня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації, акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання протиправними дій щодо примусового виконання виконавчого листа №2-4991/10 та щодо винесення постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації, акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо примусового виконання виконавчого листа №2-4991/10, виданого Київським районним судом м. Одеси;
- визнати протиправними дії першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 23 грудня 2012 року та акту державного виконавця про передачу стягувачу майна від 23 грудня 2012 року та їх скасувати.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Судом встановлено, що позивач зазначив у тексті позовної заяви відповідачем - перший Київський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.
Водночас, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 41406776, значиться - перший Київський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Таким чином, в порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивачем в позовній заяві невірно вказано найменування відповідача.
В порушення п.5 ч.6 ст.160 КАС України, позивачем не зазначено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
В порушення п.8 ч.6 ст.160 КАС України, позивачем не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення п.11 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем на надано до позову власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Судом встановлено, що позивач в прохальній частині позовної заяви просить визнати протиправними дії першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо примусового виконання виконавчого листа №2-4991/10 щодо винесення постанови про передачу майна стягувачу, проте позивач не зазначає, які саме конкретні дії відповідача щодо примусового виконання виконавчого листа №2-4991/10 необхідно визнати протиправними.
Також, позивач просить визнати протиправними дії першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 23 грудня 2012 року та акту державного виконавця про передачу стягувачу майна від 23 грудня 2012 року та їх скасувати, проте, позивач в порушення ч.7 ст.161 КАС України не надає до позовної заяви ані оскаржуваної постанови, ані акту.
Судом також встановлено, що позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд витребувати з першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №31722228.
Проте, враховуючи вимоги ч.1 ст.5 КАС України, суд зазначає, що в прохальній частині позовної заяви не може міститися клопотання позивача про витребування доказів по справі та вказує на те, що з таким клопотанням позивач має право звернутися до суду надавши окрему заяву (клопотання) оформлену окремим документом у відповідності до ст.167 КАС України.
Позивачем також до позовної заяви надано клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч.1 ст.133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору, з урахуванням передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» умов, є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
На підтвердження відсутності можливості сплатити судовий збір позивачем надано до суду: відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доході та утримання податків від 23.09.2019 року №1760 та №1765, відповідно до яких у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01 кварталу 2019 року по 02 квартал 2019 року інформація про доходи відсутня; свідоцтво про народження ОСОБА_3 від 19.01.2016 року; свідоцтво про народження ОСОБА_4 від 31.05.2013 року; довідка про отримані доходи від 04.10.2019 року, відповідно до якої загальна сума доходу ОСОБА_1 за звітний (податковий) період - І півріччя 2019 року складає - 1 312,39 грн.
Суд вважає, що наведені позивачем обставини не є достатньою підставою для звільнення від сплати або зменшення судового збору
Таким чином суд вважає за доцільне відмовити позивачу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, а позивач не надав до суду платіжне доручення у встановленому приписами Закону України «Про судовий збір» порядку, суддя приходить до висновку, що поданий позов не відповідає приписам КАС України.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Суд зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 містить дві вимоги немайнового характеру.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 921,00 грн.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру суд доходить до висновку, що за подачу даного адміністративного позову позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (768,40*2=1536,80).
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, відповідно до ст.118, ч.1 ст.119, ч.1, ч.2 ст.122 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З адміністративного позову вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії першого Київського відділу ДВС ОМУЮ щодо винесення постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акту державного виконавця про передачу стягувачу майна, які прийняті 23 грудня 2012 року, а з позовною заявою позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду лише 25 жовтня 2019 року. Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
При цьому, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації, акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання протиправними дій щодо примусового виконання виконавчого листа №2-4991/10 та щодо винесення постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання належним чином оформленої позовної заяви у відповідності до ст.160, 161 КАС України та надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 1536 грн. 80 коп.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст.15, 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації, акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання протиправними дій щодо примусового виконання виконавчого листа №2-4991/10 та щодо винесення постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Стефанов