справа№ 1.380.2019.005148
з питань сплати судового збору
30 жовтня 2019 року м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп'як О.О., розглянувши клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,-
До суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79013, м. Львів, пл. Шашкевича, 1) про визнання протиправними дій, скасування постанови, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії головного державного виконавця та скасувати постанову від 19.09.2019 року ВП № 60107308 про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Представником позивача 25 жовтня 2019 року через канцелярію суду подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування вищевказаного клопотання зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.01.2018 у справі № 565/256/15-ц не підлягає сплаті судовий збір за подання позовної заяви у справах на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
При постановленні ухвали суддя виходить з такого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо його сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1. ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити від сплати судового збору, є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ні Закон України "Про судовий збір", ні КАС України не передбачають.
Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2018 у справі № 565/256/15-ц. Суд вважає таке посилання помилковим з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Разом з цим, згідно частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
В той же час, згідно частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси.
Таким чином, оскарження постанови державного виконавця про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження здійснюється шляхом подання до адміністративного суду позовної заяви, а не скарги.
Отже, при зверненні до суду учасника виконавчого провадження з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження судовий збір сплачується на загальних підставах.
На підставі викладеного суддя дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 133 КАС України підстав для звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.88, 108, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
ухвалив:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна