Іменем України
30 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3947/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, оформлену листом від 09 серпня 2019 року № 11965/03-01, розглянути заяву від 02 серпня 2019 року про переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років та доданих до неї документів, отриманих поштою 05 серпня 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 серпня 2019 року про переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років та додані до неї документи, отримані поштою 05 серпня 2019 року, та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2007 року № 3-1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 03 вересня 1998 року проходив службу в органах внутрішніх справ Республіки Молдови, а саме з 03 вересня 1998 року по 27 липня 2001 року навчався (проходив службу) у Тираспільському училищі внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ Придністровської Молдавської Республіки та з 27 липня 2001 року по 31 січня 2003 року працював дільничним інспектором міліції відділення дільничних інспекторів міліції Рибницького відділення внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ Придністровської Молдавської Республіки. 27 серпня 2003 року позивача прийнято до органів внутрішніх справ України. З 27 серпня 2003 року по 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07 листопада 2015 року по 22 березня 2019 року в Національній поліції України. У період з 20 травня 2014 року по 30 квітня 2018 року позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області, що підтверджується довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 03 грудня 2018 року № А-14433.
Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 20 березня 2019 року № 221 о/с позивача звільнено зі служби в поліції через хворобу. З 02 квітня 2019 року позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи через захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Наразі позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії по інвалідності.
Згідно з статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-1 цього Закону незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
02 серпня 2019 року позивач разом з юристом ОСОБА_2 звернулись до відповідача з заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років встановленого зразка, оригіналами та копіями документів, які підтверджують наявність у позивача стажу, необхідного для переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років.
Працівник відповідача оглянула надану позивачем заяву та документи і повідомила позивачу, що він не має права на пенсію за вислугу років, так як нібито недостатньо стажу. Позивач наполягав на прийнятті заяви з документами, виданні розписки з переліком прийнятих документів та повідомлення номеру реєстрації заяви. Але відповідальний працівник відповідача відмовилась приймати у позивача заяву та додані до неї документи з посиланням на те, що у позивача не має права на пенсію за вислугу років, та запропонувала йому звернутись у порядку звернення громадян.
У зв'язку з обставинами, які склалися, представник позивача зателефонувала на Урядову лінію та залишила скаргу на дії відповідача. Також позивач подав скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
У зв'язку з тим, що працівники та керівництво Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області відмовилися прийняти у позивача заяву про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років разом з доданими до неї документами, а скарги на телефонну гарячу лінію Пенсійного фонду України та Урядову лінію не допомогли, позивач направив заяву про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років та копії всіх наявних у нього документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поштою.
Листом від 09 серпня 2019 року за № 11965/03-01 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, з посиланням на приписи Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, повідомило, що заява від 02 серпня 2019 року про признання/перерахунок пенсії та копії документів залишені без розгляду через те, що заява не відповідає додатку 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, а копії документів не завірені у встановленому порядку. У листі вказано, що заяви про призначення пенсії за вислугу років подаються особами, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, до Головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи силових міністерств та відомств, де особа проходила службу - у даному випадку Головне управління Національної поліції в Луганській області, яке, на думку відповідача, повинно визначити наявність у позивача права на пенсію за вислугу років. Також позивача повідомлено, що копії документів, які були надіслані позивачем разом з заявою, відповідач направив до Головного управління Національної поліції України в Луганській області для визначення наявності у позивача права на пенсію за вислугу років.
З посиланням на положення статей 19, 24 Конституції України, статей 7, 10, 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у розгляді заяви про перехід з одного виду пенсії на інший, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 15 жовтня 2019 року за вхідним реєстраційним № 51988/2019 подало відзив на позовну заяву від 15 жовтня 2019 року № 15368/07, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 54-55).
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що відповідно до статті 99 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» визначено, що Пенсійному фонду України з 01 січня 2007 року передані функції призначення, перерахунку та виплати пенсій згідно з Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Питання визначення права та розрахунку вислуги років для призначення пенсії належить до компетенції уповноважених структурних підрозділів силових структур, міністерств та інших органів, в якому особа проходила службу (з яких особу було звільнено зі служби).
Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), заяви про призначення пенсії за вислугу років, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України. В даному випадку - це Головне управління Національної поліції в Луганській області.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ оформлює всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи, тобто, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, мають бути завірені Головним управлінням Національної поліції в Луганській області в установленому порядку (пункт 13 Порядку № 3-1). Перелік документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, визначено пунктом 7 Порядку № 3-1.
23 травня 2019 року Головне управління Національної поліції в Луганській області надіслало документи для призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з наказу від 20 березня 2019 року № 221 о/с вислуга позивача в календарному обчислені складає 15 років 06 місяців 26 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 07 років 10 місяців 22 дні.
07 червня 2019 року позивачу призначено пенсію по інвалідності починаючи з 23 березня 2019 року. Розмір пенсії ОСОБА_1 склав 5463,59 грн.
02 серпня 2019 року ОСОБА_1 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області заяву про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
09 серпня 2019 року відповідачем до Головного управління Національної поліції в Луганській області надіслано лист від 09 серпня 2019 року № 11964/03-01 з незасвідченими копіями документів, доданих до заяви ОСОБА_1 , в якому просило повідомити про наявність права на пенсію за вислугу років у позивача. Головне управління Національної поліції в Луганській області документів для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років не надавало.
Стосовно права позивача на пенсію за вислугу років (у разі звернення згідно з вищевказаним порядком) відповідач зазначив таке.
Згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, якщо вони звільнені зі служби, а саме: - з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
Згідно з поданням про призначення пенсії ОСОБА_1 від 23 травня 2019 року та наказу про звільнення його календарна вислуга років становить - 15 років 06 місяців 26 днів, що не є достатньою умовою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Загальна тривалість вислуги у пільговому обрахуванні використовується при розрахунку розміру пенсії, а не для визначення права особи на той чи інший вид пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09 серпня 2019 року за № 11965/03-01 ОСОБА_1 надано роз'яснення щодо порядку звернення за призначенням пенсії за вислугу років та права на призначення цього виду пенсії.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 16 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 43-44).
Ухвалою від 30 вересня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 1-3).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 22 березня 2019 року звільнений з посади начальника сектору реагування патрульної поліції Біловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію», що підтверджується витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 20 березня 2019 року № 221 о/с (арк. спр. 18, 68).
Сектором з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 23 травня 2019 року за № 114/111/58-2019 направлено документи для призначення і виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , серед яких подання про призначення пенсії від 23 травня 2019 року, заява ОСОБА_1 від 23 травня 2019 року про призначення пенсії, грошовий атестат від 27 березня 2019 року № 30, довідка Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 02 квітня 2019 року № 377/111/22-2019 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та витяг з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 20 березня 2019 року № 221 о/с (арк. спр. 61-79).
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 20 березня 2019 року № 221 о/с, подання про призначення пенсії від 23 травня 2019 року вислуга років ОСОБА_1 для призначення пенсії станом на 22 березня 2019 року складає 23 роки 05 місяців 18 днів, у тому числі в календарному обчисленні 15 років 06 місяців 26 днів (арк. спр. 18, 62, 68).
Протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 23 березня 2019 року за пенсійною справою 1213010879 (НПУ) ОСОБА_1 на період з 23 березня 2019 року по 31 березня 2020 року призначено пенсію по інвалідності (арк. спр. 59).
02 серпня 2019 року ОСОБА_1 поштою направив на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області заяву від 02 серпня 2019 року без номеру про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, додавши до неї копії документів, зазначених в описі поштового вкладення (арк. спр. 33, 34, 35, 88-105).
Листом від 09 серпня 2019 року за № 11965/03-01 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, з посиланням на приписи Порядку № 3-1, повідомило, що заява від 02 серпня 2019 року про признання/перерахунок пенсії та копії документів залишені без розгляду через те, що заява не відповідає додатку 1 Порядку № 3-1, а копії документів не завірені у встановленому порядку. У листі вказано, що заяви про призначення пенсії за вислугу років подаються особами, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, до Головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи силових міністерств та відомств, де особа проходила службу - у даному випадку Головне управління Національної поліції в Луганській області, яке на думку відповідача повинно визначити наявність у позивача права на пенсію за вислугу років. Також позивача повідомлено, що копії документів, які були надіслані позивачем разом з заявою, відповідач направив до Головного управління Національної поліції України в Луганській області для визначення наявності у позивача права на пенсію за вислугу років (арк. спр. 37).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Згідно з пунктом «б» статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до абзаців першого, десятого пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону (абзац тринадцятий пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ).
Розділом VI Закону № 2262-ХІІ врегульовані питання призначення пенсій.
Так, частиною першою статті 48 Закону № 2262-ХІІ закріплено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз'яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті (частина друга статті 48 Закону № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 48 Закону № 2262-ХІІ особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред'являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу.
Статтею 49 Закону № 2262-ХІІ визначені органи, які призначають пенсію, та строки розгляду документів про її призначення:
Пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України (частина перша статті);
Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії (частина друга);
Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України (частина третя);
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення (частина четверта).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком № 3-1.
Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку № 3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Абзацом першим пункту 6 Порядку № 3-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.
У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою (абзац другий пункту 6 Порядку № 3-1).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 3-1 для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи:
заява про призначення пенсії (додаток 1);
грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;
військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону);
довідка МСЕК про визнання особи інвалідом;
копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»;
копія паспорта.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 3-1 копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.
Пунктом 14 Порядку № 3-1 визначено:
Орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою;
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів;
Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 3);
Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4).
Згідно з пунктом 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (пункт 17 Порядку № 3-1).
З аналізу норм Порядку № 3-1 слідує, що оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для переведення на пенсію за вислугу років останній має звернутися безпосередньо до органу, що призначає пенсію, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом в постанові від 31 липня 2019 року по справі № 812/514/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною відмову в оформленні документів для призначення пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії (№ рішення в ЄДРСР 83379367).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, отримавши заяву позивача від 02 серпня 2019 року без номеру про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, мав розглянути заяву та прийняти вмотивоване рішення про переведення з одного виду пенсії на інший або про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший.
Проте, за наслідками розгляду заяви позивача від 02 серпня 2019 року без номеру про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідач не прийняв рішення про переведення з одного виду пенсії на інший або про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший, а надав відповідь листом від 09 серпня 2019 року за № 11965/03-01, чим порушив вимоги статті 49 Закону № 2262-ХІІ та пункту 17 Порядку № 3-1.
Посилання відповідача на той факт, що заяву про призначення/перерахунок пенсії від 02 серпня 2019 року складено позивачем відповідно до додатку 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, а не відповідно до додатку 1 до Порядку № 3-1 судом відхиляються, оскільки в заяві ОСОБА_1 від 02 серпня 2019 року без номеру зазначена вся необхідна інформація, визначена у додатку 1 до Порядку № 3-1.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 серпня 2019 року без номеру про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років (рішення про переведення з одного виду пенсії на інший або про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший), а не з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області , оформленою листом від 09 серпня 2019 року № 11965/03-01, розглянути заяву від 02 серпня 2019 року про переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років та доданих до неї документів, отриманих поштою 05 серпня 2019 року, у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 серпня 2019 року без номеру про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 серпня 2019 року без номеру про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).
Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа мала сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн, про що свідчить квитанція від 24 вересня 2019 року за № 0.0.1475338214.1.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача і позовні вимоги підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 серпня 2019 року без номеру про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 серпня 2019 року без номеру про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, оформлену листом від 09 серпня 2019 року № 11965/03-01, розглянути заяву від 02 серпня 2019 року про переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років та доданих до неї документів, отриманих поштою 05 серпня 2019 року, відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська