31 жовтня 2019 року № 640/12092/19/6560/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправними та скасування висновку та рішення,
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Громадська рада доброчесності" про визнання протиправними та скасування висновку про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадською радою доброчесності 30.05.2019, та рішення про надання додаткової інформації до висновку про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадською радою доброчесності 25.06.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 адміністративну справу №640/12092/19 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації "Громадська рада доброчесності" про визнання протиправними та скасування висновку та рішення передано до Шостого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 визначено територіальну підсудність даної адміністративної справи за Київським окружним адміністративним судом.
Розпорядженням голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019 №1 "Про передачу адміністративної справи за визначеною підсудністю" передано справу №640/12092/19 до Київського окружного адміністративного суду.
22.07.2019 матеріали адміністративної справи №640/12092/19 надійшли до Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді ОСОБА_2
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 05.09.2019 о 17:00 год.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
04 жовтня 2019 року на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) було направлено звернення №640/12092/19/6055/19 про надання роз'яснення щодо наявності або відсутності у ОСОБА_2 , як головуючого судді з розгляду адміністративної справи №640/12092/19, реального або потенційного конфлікту інтересів у зв'язку з перебуванням у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративній справі №640/16507/19 за позовом ОСОБА_2 до Громадської ради доброчесності про визнання протиправним та скасування висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності ОСОБА_2 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадською радою доброчесності 03 серпня 2019 року.
30.10.2019 на адресу суду надійшла відповідь від Національного агентства від 25.10.2019 №31-07/76593/19 про недостатність наданої інформації для визначення приватного інтересу та відповідно конфлікту інтересів та повідомлено про можливість вирішення питання наявності або відсутності у ОСОБА_2 приватного інтересу під час реалізації повноважень у справі №640/12092/19 виключно з урахуванням суб'єктивного сприйняття відносин, які склалися у нього з Громадською радою доброчесності, із визначенням можливості впливу такого сприйняття на об'єктивність і неупередженість реалізації службових повноважень.
Аналіз даної відповіді свідчить про те, що Національне агентство фактично ухилилося від виконання своїх повноважень та не надало чітку відповідь на питання, викладене мною у зверненні.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належать, серед іншого, надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз'ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.
Отже, зазначені норми статті 28 Закону фактично регулюють дві ситуації, які можуть виникнути після звернення особи за роз'ясненням до Національного агентства:
1) отримання особою підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, тобто чітка відповідь Національного агентства на питання, викладене у зверненні, яка не припускає довільного тлумачення, та має наслідком звільнення особи від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз'ясненням пізніше буде виявлено конфлікт інтересів. У вказаній ситуації особа продовжує діяти за звичайних обставин, не побоюючись при цьому, що у майбутньому її зможуть звинуватити у наявності приватного інтересу в таких діях;
2) неотримання особою підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, тобто або ненадходження відповіді від Національного агентства у відповідний строк, або надходження такої відповіді, зі змісту якої можливо зробити чіткий висновок про не підтвердження відсутності конфлікту інтересів, тобто про його наявність. У такому випадку особа має діяти відповідно до вимог, передбачених у Розділі V Закону України «Про запобігання корупції», тобто вжити заходи, направлені на запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Важливість положень частин п'ятої та шостої статті 28 Закону полягає у тому, що вказані норми направлені на розвінчання сумнівів особи щодо наявності або відсутності у неї конфлікту інтересів, у зв'язку з чим ця особа і звертається до уповноваженого органу з проханням надати допомогу у вирішенні такої невизначеності.
При цьому, можливість надання Національним агентством відповіді на звернення особи про «недостатність інформації для визначення приватного інтересу та відповідно конфлікту інтересів» законодавчо не передбачена, оскільки фактично повертає особу в той самий невизначений стан, у якому вона існувала до звернення.
Посилання ж Національного агентства на можливість вирішення питання наявності або відсутності у особи приватного інтересу виключно з урахуванням суб'єктивного сприйняття цією особою ситуації, в якій вона опинилася та має діяти, фактично покладає на особу обов'язок самостійного вирішення спірного питання та нівелює можливість практичного застосування вищенаведених положень частин п'ятої та шостої статті 28 Закону.
Так, підставою для звернення до Національного агентства була необхідність отримання допомоги у вирішенні питання щодо наявності або відсутності у особи конфлікту інтересів згідно описаних у зверненні обставин, без урахування суб'єктивного сприйняття особою цієї ситуації. При цьому, свідоме ставлення особи до ситуації не може бути покладено в основу при вирішенні питання наявності або відсутності конфлікту інтересів, оскільки у такому випадку визначення наявності приватного інтересу буде базуватися виключно на твердженнях такої особи та довести протилежне буде неможливо.
У даному ж випадку необхідно отримати допомогу уповноваженого органу у вирішенні питання щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів при таких обставинах:
1. Перебування у провадженні судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 адміністративної справи №640/12092/19 за позовом судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправними та скасування висновку та рішення.
Предметом спору у цій справі №640/12092/19 є вимоги про визнання протиправними та скасування висновку про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадською радою доброчесності 30.05.2019, та рішення про надання додаткової інформації до висновку про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадською радою доброчесності 25.06.2019.
2. Наявність затвердженого 03 серпня 2019 року Громадською радою доброчесності висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності ОСОБА_2 (головуючого судді у справі №640/12092/19) критеріям доброчесності та професійної етики.
3. Оскарження вищевказаного висновку ГРД від 03.08.2019 ОСОБА_2 , до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2019 було відкрито провадження в адміністративній справі №640/16507/19 за позовом ОСОБА_2 до Громадської ради доброчесності про визнання протиправним та скасування висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності ОСОБА_2 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадською радою доброчесності 03 серпня 2019 року (суддя Вєкуа Н. Г.). Копія ухвали була отримана мною 27.09.2019.
Отже, головуючий суддя з розгляду адміністративної справи №640/12092/19, є позивачем у справі №640/16507/19 про оскарження висновку Громадської ради доброчесності від 03.10.2019, тобто відповідач у справах №640/12092/19 та №640/16507/19 є той самий. При цьому, справа №640/16507/19 розглядається в Окружному адміністративному суді міста Києва, суддею якого є позивач у справі №640/12092/19.
З урахуванням наведеного, необхідним є встановлення наявності або відсутності конфлікту інтересів згідно описаних обставин, без урахування суб'єктивного сприйняття цієї ситуації головуючим суддею, яке не може бути нічим підтверджено та доведено.
Таким чином, необхідним є визначення того, чи є за об'єктивними ознаками описана ситуація такою, що свідчить про існування конфлікту інтересів.
Як закріплено в пункті 1.1.2 Розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 №839, до своїх звернень особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, доречно додавати документально підтверджену інформацію, що розкриває зміст повноважень, приватного інтересу та ситуації (дій), стосовно якої (яких) існують сумніви щодо наявності конфлікту інтересів з наданням належним чином завірених.
Відповідно до пункту 2.1.1 вищевказаних Методичних рекомендацій Національне агентство, до утворення в установленому порядку його територіальних органів, на підставі звернення за роз'ясненнями осіб, у яких існують сумніви щодо наявності в них конфлікту інтересів, надає таким особам підтвердження про відсутність конфлікту інтересів. При цьому звернення до Національного агентства є обов'язком осіб, у яких існують сумніви щодо наявності в них конфлікту інтересів. У разі неотримання підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, така особа діє відповідно до вимог, передбачених у розділі V Закону.
При розгляді питання про наявність чи відсутність конфлікту інтересів береться до уваги не тільки коло безпосередніх, а й загальнослужбових повноважень, визначених законом або іншим нормативно-правовим актом, а наявність суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями встановлюється у кожному окремому випадку із визначенням можливості (неможливості) впливу приватного інтересу на об'єктивність прийняття рішення, вчинення діяння.
Тому для отримання підтвердження про відсутність конфлікту інтересів окрім надання відповідних засвідчених в установленому порядку копій документів у зверненні доречно викласти повну інформацію про ситуацію, стосовно якої існують сумніви щодо наявності конфлікту інтересів.
З урахуванням цього, доцільним є направлення до Національного агентства повторного звернення для надання роз'яснень щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів, з детальним викладенням у ньому обставин справи та доданням до звернення підтверджувальних документів.
Крім того, відповідно до статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Пунктом 6 частини восьмої статті 133 Закону "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, голови Державної судової адміністрації чи його заступників покладається на Раду суддів. Вона ж приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (якщо такий не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).
Рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2 затверджено Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів (далі - Порядок).
Статтями 5 та 7 цього Порядку одним зі способів здійснення Радою суддів України контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів визначено надання за заявою суб'єктам конфлікту інтересів роз'яснень щодо наявності у їх діяльності реального або потенційного конфлікту інтересів, а також щодо заходів їх запобігання та врегулювання.
В рішенні від 7 грудня 2017 року "Про роз'яснення деяких питань з врегулювання конфлікту інтересів" № 75 Рада суддів України роз'яснила, що єдиним компетентним органом з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, до якого у відповідних випадках можуть звертатися судді, є Рада суддів України.
У зв'язку з викладеним, необхідним також є направлення звернення до Ради суддів України для отримання допомоги у вирішенні питання щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів.
У підготовчому засіданні 03.10.2019 проголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Повний текст ухвали складений та підписаний 31.10.2019.
Керуючись статтями 181, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Повторно звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз'ясненням щодо наявності або відсутності у головуючого судді у цій справі - ОСОБА_2 , конфлікту інтересів.
2. Звернутися до Ради суддів України за роз'ясненням щодо наявності або відсутності у головуючого судді у цій справі - ОСОБА_2, конфлікту інтересів.
3. Оголосити перерву у підготовчому засіданні до 21.11.2019 до 14 год. 00 хв.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено та підписано 31.10.2019 р.
Суддя Дудін С.О.