83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.03.10 р. Справа № 14/363пн
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, код НОМЕР_1, м.Донецьк
до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Донецькій області, ЄДРПОУ 13511245, м.Донецьк
про визнання права
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3-по дов.
від відповідача: Лисенко Л.М.-гол. спец.-юрисконсульт
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувалась перерва з 14.12. по 17.12.2009р.
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, про:
- визнання за позивачем права спільної часткової власності з державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189;
- визнання за позивачем права на долю у спільному з державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк майні - вбудованому нежитловому приміщенні загальною площею 208,9 кв.м., розташованому в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189, в розмірі 8157/10000.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на проведення ним поліпшень в орендованому приміщенні, внаслідок яких було створено нову річ - приміщення кафе з кінозалом, на яке позивач згідно з нормами ст.778 Цивільного кодексу України набув право спільної часткової власності з державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк.
Відповідач у письмових поясненнях на позов без номера та дати, що надійшли до суду 16.11.2009р., проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на відсутність погодження орендодавця на здійснення позивачем поліпшень орендованого майна. Крім цього, як вказує відповідач, підвищення вартості орендованого майна шляхом реконструкції та проведення капітального ремонту не підлягає компенсації орендодавцем у випадку розірвання або закінчення дії договору оренди.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
06.04.2001р. Палац молоді „Юність” звернувся до голови Київської районної у м.Донецьку ради з клопотанням №01/27 щодо надання дозволу на проведення реконструкції частини фойє Палацу молоді „Юність” під кінозал та кафе для здачі в оренду Суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1, м.Донецьк.
Згідно з резолюцією зробленою на вказаному клопотанні доручено архітектору района внести відповідні пропозиції з цього питання.
За змістом наявної на клопотанні відмітки архітектора району підтверджено існування можливості організації кінозалу-кафе при дотриманні санітарних норм.
Згідно з висновком від 29.05.2001р. №01/14-758 Головного управління містобудування і архітектури дозволено проводити реконструкцію частини фойє Палацу молоді „Юність” по вул.Челюскінців, 189 у Київському районі м.Донецька під кінозал та кафе.
Листом від 05.06.2001р. №590/07 Донецькою міською санітарно-епідеміологічною станцією узгоджено розміщення кафе з кінозалом в частині фойє Палацу молоді „Юність” по вул.Челюскінців, 189 у Київському районі м.Донецька.
Відповідно до ст.14 Закону України „Про основи містобудування” (в редакції, яка діяла на момент отримання перелічених вище узгоджень) до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, надання відповідно до закону дозволу на будівництво об'єктів містобудування незалежно від форми власності у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами.
Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 20.06.2001р. №294/1 дозволено Палацу молоді „Юність” проведення реконструкції частини фойє палацу загальною площею 225 кв.м. під кінозал та кафе по вул.Челюскінців, 189 у Київському районі.
03.09.2002р. між позивачем та Палацом молоді „Юність” був підписаний договір оренди №34/01, згідно з умовами якого Палац молоді „Юність” виступив орендодавцем, а позивач став орендарем першого поверху (південна сторона) приміщення Палацу молоді „Юність” площею 286,4 кв.м., розміщеного за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189. Майно передане в оренду з метою використання під кінокафе.
Відповідно до п.10.1 договору строк його дії узгоджений сторонами до 16.07.2003р.
Згідно акту приймання-передачі від 03.09.2002р. Палацом молоді „Юність” було передано, а позивачем прийнято у орендне користування приміщення площею 286,4 кв.м. в Палаці молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189.
Додатковою угодою від 17.06.2003р. сторонами строк дії договору оренди від 03.09.2002р. №34/01 було продовжено до 29.05.2004р.
З урахуванням викладеного, виходячи з того, що за умовами укладеного між сторонами договору оренди від 03.09.2002р. №34/01 орендодавцем приміщення виступив Палац молоді „Юність”, приймаючи до уваги отримання саме орендодавцем всіх необхідних узгоджень для проведення позивачем реконструкції частини фойє палацу під кінозал та кафе по вул.Челюскінців, 189 у Київському районі м.Донецька, суд дійшов висновку про узгодження позивачем можливості проведення поліпшень орендованого майна з орендодавцем - Палацом молоді „Юність”.
За таких обставин, твердження відповідача щодо відсутності погодження орендодавця на здійснення позивачем поліпшень орендованого майна спростовуються наданими до справи документами.
Як встановлено судом, 12.11.2002р. позивачем з ПП „Шалом” був укладений договір генерального підряду №1/2002, згідно з яким позивач виступив замовником ремонтно-будівельних та пусконалагоджувальних робіт з реконструкції південного входу Палацу молоді „Юність” під кафе „Мерелін”.
За наданими до матеріалів справи довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних робіт за листопад, грудень 2002р., січень 2003р. вказані роботи були виконані ПП „Шалом” та прийняті позивачем.
При цьому, згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру вартість цих робіт в загальній сумі 638985,00 грн. була сплачена позивачем.
24.03.2005р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди №1723/2005.
За змістом ст.283 Господарського кодексу України, ст.764 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Як встановлено судом, згідно з п.1.1 договору №1723/2005 від 24.03.2005р. відповідач прийняв на себе зобов'язання передати, а позивач зобов'язався прийняти в строкове платне користування державне майно -нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташовані в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189, що знаходяться на балансі Донецького державного палацу молоді „Юність”, загальна вартість яких визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна станом на 31.08.2004р. становить -213081,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення кінокафе „Мерелін”.
В п.7.1 договору №1723/2005 від 24.03.2005р. встановлений обов'язок відповідача передати позивачу в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.
24.03.2005р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким відповідачем було передано, а позивачем прийнято державне майно -нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташовані в будівлі палацу молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189, що знаходяться на балансі Донецького державного палацу молоді „Юність”.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно із ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
За приписом ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За змістом ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлено під сумнів.
Як встановлено судом, рішеннями господарського суду Донецької області від 05.08.2008р. по справі №8/77пд, від 18.06.2009р. по справі №14/194пд за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк було визнано продовженим на строк до 26.02.2010р. на тих самих умовах договір оренди №1723/2005 від 24.03.2005р., який був укладений між сторонами.
Вказані судові рішення набрали законної сили, внаслідок чого згідно із ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими до виконання.
За таких обставин, враховуючи загальнообов'язковий статус судових актів, визначений ст.ст.124, 129 Конституції України, вимоги ст.35 Господарського процесуального кодексу України факт продовження строку дії договору оренди №1723/2005 від 24.03.2005р. до 26.02.2010р. не потребує додаткового доведення під час розгляду цієї справи.
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.
Укладаючи 24.03.2005р. договір оренди майна №1723/2005, сторони в пункті 10.5 домовились, що у разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - згідно діючого законодавства.
Одночасно, відповідно до ч.4 ст.778 Цивільного кодексу України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги та необхідність встановлення наявності змін у функціональному призначенні орендованого позивачем приміщення, ухвалою від 17.12.2009р. судом було призначено комплексну будівельно-технічну судову експертизу по справі №14/363пн. Проведення вказаної експертизи доручено судовому експерту Вовк Євгенії Юріївні (кваліфікаційне свідоцтво №80).
12.03.2010р. до господарського суду надійшов висновок комплексної будівельно-технічної судової експертизи №12/10.
Виходячи зі змісту вказаного висновку, приміщення частини фойє першого поверху площею 208,9 кв.м. (південна сторона) Палацу молоді „Юність”, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189, після проведених робіт з реконструкції та переобладнання, виконаних відповідно до проекту, змінили функціональне призначення та на теперішній час експлуатуються як кінозал на 64 місця та кафе з кількістю місць для відвідувачів у торгівельному залі та асортиментом страв, узгодженими Донецькою міською санітарно-епідеміологічною станцією. При цьому, роботи з реконструкції приміщень не зачіпили несучих конструкцій будівлі та не погіршили його стійкісні якості.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Згідно із ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.
Як встановлено судом, висновок комплексної будівельно-технічної судової експертизи №12/10 за своїм змістом відповідає вимогам, передбаченим ст.42 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач в письмових поясненнях, що надійшли до суду 23.03.2010р., посилається на неповноту проведеного експертного дослідження.
Проте, за висновками суду, відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено, в чому саме полягає неповнота проведеного дослідження.
Крім цього, згідно із ст.42 Господарського процесуального кодексу України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
Відповідач своїм правом на заявлення клопотання про призначення додаткової, повторної експертизи по справі не скористався.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, враховуючи наданий до матеріалів висновок експертизи, судом встановлено факт створення позивачем нової речі внаслідок проведених поліпшень орендованого на першому поверсі приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташованого в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
На підставі викладеного, виходячи з того, що внаслідок проведених позивачем поліпшень орендованого майна було створено нову річ, згідно норм ст.ст.355, 778 Цивільного кодексу України, за висновками суду, позивач набув права спільної часткової власності з державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189.
Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 та п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Як встановлено судом вище, набуття позивачем права власності на спірне майно не визнається відповідачем. Зокрема, відповідач у поясненнях на позов заперечує факт набуття позивачем права спільної часткової власності на спірне майно. Проте, заперечення відповідача проти цього факту спростовуються наданими до справи матеріалами.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання за позивачем права спільної часткової власності з державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189, підлягають задоволенню.
Згідно із ст.356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Статтею 357 Цивільного кодексу України передбачено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
Відповідно до ч.4 ст.778 Цивільного кодексу України частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом наданих до матеріалів справи Звіту про експертну оцінку вбудованого приміщення, складеного ТОВ „Юридична фірма „Митра”, квитанцій до прибуткових касових ордерів відповідач вклав у спільне будівництво приміщення 144344,00 грн., а позивач на реконструкцію старого приміщення та створення нового витратив грошові кошти в сумі 638985,00 грн.
Таким чином, за висновками суду, доля позивача у праві власності на нову річ складає:
- 638985,00 грн. (витрати позивача)/(144344,00 грн. (витрати відповідача)+638985,00 грн. (витрати позивача))=638985,00/783329,00=8157/10000.
За таких обставин, враховуючи викладене, позов в частині вимог про визнання за позивачем права на долю у спільному з державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк майні - вбудованому нежитловому приміщенні загальною площею 208,9 кв.м., розташованому в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189, в розмірі 8157/10000 також підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Донецьк до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк задовольнити повністю.
Визнати за Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, м.Донецьк право спільної часткової власності з державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189.
Визнати за Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, м.Донецьк право на долю у спільному з державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк майні - вбудованому нежитловому приміщенні загальною площею 208,9 кв.м., розташованому в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189, в розмірі 8157/10000.
В судовому засіданні 25.03.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 26.03.2010р.
Суддя