83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.03.10 р. Справа № 14/58пн
за позовом Асоціації „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств
„Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, ЄДРПОУ 24820699,
м.Донецьк
до відповідача Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”,
ЄДРПОУ 34032208, м.Вугледар
про спонукання виконати умови договору
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: Степура Д.А.-по дов.
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувалась перерва з 22.03. по 25.03.2010р.
Асоціація „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державне підприємство „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар, про:
- спонукання відповідача належним чином виконувати умови договору від 15.07.2009р. №180 в частині відвантаження рядового вугілля у кількості не меншій ніж зазначена у додатках №1, №2, №4 до договору від 15.07.2009р. №180;
- спонукання відповідача довантажити рядове вугілля в адресу позивача в кількості 208723,7 тон, недовантаженого за період з 15.07.2009р. по 28.02.2010р. відповідно до умов договору та у кількості не менше 30 вагонів на добу.
Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 19.03.2010р. №1816 змінив предмет позову, заявивши вимоги про:
- спонукання відповідача належним чином виконувати умови договору від 15.07.2009р. №180 в частині відвантаження рядового вугілля у кількості не меншій ніж зазначена у додатках №1, №2, №4 до договору від 15.07.2009р. №180;
- спонукання відповідача всповнити недовантаження рядового вугілля в кількості 208723,7 тон в адресу позивача на умовах договору від 15.07.2009р. №180 недовантаженого за період з 15.07.2009р. по 28.02.2010р. з якісними показниками - марка ДГ зола, % серед. - 44,2, пред. - 53,0; волога, %серед. - 7,6, пред. - 9,1, протягом 90 календарних днів з дати ухвалення рішення.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором від 15.07.2009р. №180.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 15.03.2010р. №297 повідомив суд про відсутність його вини у невиконанні зобов'язань перед позивачем. Зокрема, як вказує відповідач, свої зобов'язання перед позивачем ним не були виконані внаслідок накладення підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області 02.02.2010р. та 04.03.2010р. постанов про арешт коштів відповідача, а також про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Як встановлено судом, 15.07.2009р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір №180 на переробку рядового вугілля.
Відповідно до п.1.1 договору від 15.07.2009р. №180 відповідач передає позивачу рядове вугілля, кількість і якість якого не може перевищувати показники, зазначені у додатках до цього договору, для збагачення на ЦЗФ. Позивач приймає вугілля, збагачує його і передає відповідачу продукти збагачення на станції ЦЗФ.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.2.1 договору від 15.07.2009р. №180 відповідач поставляє вугілля по якості відповідно показникам, зазначеним у ВПЯ та додатку до даного договору. Показники якості визначаються від кожної одноразово поставленої партії вугілля. Під партією вугілля розуміється кількість вагонів, відвантажених протягом однієї залізничної доби або спрямованих за одним маршрутом, по одному посвідченню якості. Якість вугілля відображається в посвідченнях якості, виданих відповідачем.
Вугілля за даним договором поставляється щомісячно. Обсяги поставок узгоджуються до 25 числа попереднього місяця. (п.2.2 договору від 15.07.2009р. №180).
Згідно п.2.4 договору вугілля вважається поставленим відповідачем і прийнятим вантажоодержувачем по вазі, зазначеній у залізничних накладних.
За змістом додатку №1 до договору від 15.07.2009р. №180 за період з 15.07.2009р. по 31.07.2009р. обсяг поставки вугілля становить 70,0 тон (марка - ДГ, зола - серед.45,0%, пр.54,0%, волога - серед.7,6%, пр.-9,1%).
Відповідно додатку №2 до договору від 15.07.2009р. №180 за період з 01.08.2009р. по 31.12.2009р. обсяг поставки вугілля має становити 365,0 тон (марка - ДГ, зола - серед.45,0%, пр.54,0%, волога - серед.7,6%, пр.-9,1%).
Згідно наданих до матеріалів справи актів виконаних робіт (звірок отриманого рядового вугілля) за липень, серпень, вересень, жовтень листопад та грудень 2009р. відповідачем було поставлено позивачу вугілля у кількості 284819,3 тон.
Таким чином, за висновками суду, обсяг недопоставки вугілля за період з 15.07.2009р. по 31.12.2009р. за договором від 15.07.2009р. №180 становить 150180,7 тон.
За змістом додатку №4 до договору від 15.07.2009р. №180 за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. обсяг поставки має становити по 70000,0 тон на місяць (марка - ДГ, зола - серед.44,2%, пр.53,0%, волога - серед.7,6%, пр.-9,1%).
Згідно наданих до матеріалів справи актів виконаних робіт за січень, лютий 2010р. відповідачем було поставлено позивачу вугілля у кількості 81457,00 тон, внаслідок чого обсяг недовантаженого відповідачем за договором вугілля позивачу дорівнює 58543,00 тон.
Відповідач в судовому засіданні 22.03.2010р. факт недовантаження позивачу вугілля за період з 15.07.2009р. по 28.02.2010р. за договором від 15.07.2009р. №180 у кількості 208723,7 тон підтвердив.
Таким чином, за висновками суду, свої зобов'язання щодо передачі позивачу вугілля у кількості 208723,7 тон за договором від 15.07.2009р. №180 за період з 15.07.2009р. по 28.02.2010р. всупереч вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Відповідач у відзиві на позов від 15.03.2010р. №297 посилається на неможливість виконання ним своїх зобов'язань перед позивачем у зв'язку з накладенням підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області 02.02.2010р. та 04.03.2010р. постанов про арешт коштів відповідача, а також про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Суд вказані заперечення відповідача вважає безпідставними та до уваги не приймає, враховуючи наступне:
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Тобто, належним чином укладений договір є обов'язковим для сторін і повинен добросовісно виконуватись.
За приписом ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За висновками суду, враховуючи умови укладеного між сторонами договору від 15.07.2009р. №180, виконання останніми своїх зобов'язань за цим договором ніяким чином не залежить від правовідносин цих сторін з іншими особами.
Тобто, відповідач не може бути звільнений від виконання своїх зобов'язань перед позивачем за договором від 15.07.2009р. №180 внаслідок вчинення органами державної виконавчої служби виконавчих дій по примусовому виконанню судових рішень про стягнення з відповідача заборгованості.
Відповідно до п.8.1 договору від 15.07.2009р. №180 сторони звільняються від майнової відповідальності у випадку дії обставин непереборної сили (повеней, землетрусів, стихійних лих, воєнних дій, зміни чинного законодавства або будь-яких інших дій органів влади України), а також у випадку аварійної обстановки та інших об'єктивних причин, що перешкоджають виконанню умов даного договору.
Сторона, для якої створилась неможливість виконання договору, повинна повідомити іншу сторону протягом 48 годин у письмовій формі про настання форс-мажорних обставин, передбачуваному строку їхньої дії й припиненні, а також надати як доказ, документ, виданий Торгово-промисловою палатою (п.8.2 договору).
Згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, за приписом ст.36 Господарськогго процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За висновками суду, відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи належних доказів виникнення форс-мажорних обставин не надано.
Крім цього, як встановлено судом, при порушенні зобов'язання внаслідок дії непереборної сили закон звільняє особу від відповідальності за таке порушення, проте, не звільняє особу від самого обов'язку виконати таке зобов'язання.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Права та законні інтереси захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
За висновками суду, позивачем обрано спосіб захисту, який відповідає вимогам ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.
За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є безпідставними, позовні вимоги про спонукання відповідача належним чином виконувати умови договору від 15.07.2009р. №180 в частині відвантаження рядового вугілля у кількості не меншій ніж зазначена у додатках №1, №2, №4 до договору від 15.07.2009р. №180; спонукання відповідача всповнити недовантаження рядового вугілля в кількості 208723,7 тон в адресу позивача на умовах договору від 15.07.2009р. №180 недовантаженого за період з 15.07.2009р. по 28.02.2010р. з якісними показниками - марка ДГ зола, % серед. - 44,2, пред. - 53,0; волога, %серед. - 7,6, пред. - 9,1, підлягають задоволенню.
Згідно із ст.84 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, строк виконання зобов'язаною стороною певних дій.
Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд встановлює відповідачу термін виконання відповідних дій протягом 90 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Клопотання Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар, викладене у відзиві на позов від 15.03.2010р. №297, про залучення до участі у справі відділу Державної виконавчої служби судом залишено без задоволення.
Зокрема, за висновками суду, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не визначено процесуального статусу, в якості якого відділ Державної виконавчої служби має бути залучений до участі у справі.
При цьому, як встановлено судом, розгляд спору між господарюючими суб'єктами про виконання ними договірних зобов'язань ніяким чином не стосується безпосередньо прав та обов'язків відділу Державної виконавчої служби, до компетенції якого віднесено, зокрема, виконання судових рішень про стягнення заборгованостей.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Асоціації „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк до Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар задовольнити повністю.
Зобов'язати Державне підприємство „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар належним чином виконувати умови договору від 15.07.2009р. №180 в частині відвантаження рядового вугілля у кількості не меншій ніж зазначена у додатках №1, №2, №4 до договору від 15.07.2009р. №180.
Зобов'язати Державне підприємство „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар всповнити недовантаження рядового вугілля в кількості 208723,7 тон в адресу Асоціації „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк на умовах договору від 15.07.2009р. №180 недовантаженого за період з 15.07.2009р. по 28.02.2010р. з якісними показниками - марка ДГ зола, % серед. - 44,2, пред. - 53,0; волога, %серед. - 7,6, пред. - 9,1, протягом 90 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар на користь Асоціації „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 25.03.2010р. оголошено повний текст рішення.
Суддя