28 жовтня 2019 року Справа № 280/4193/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН - НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, ЄДРПОУ - 20490012)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, починаючи з 18 червня 2019 року.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що з 19 серпня 2010 року їй була призначена пенсія за вислугою років як працівнику охорони здоров'я з урахуванням вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 18 червня 2019 року відповідачем призначено позивачу пенсію за віком та, як стало відомо позивачу, при розрахунку розміру пенсії відповідачем не вірно застосовані передбачені Законом показники, а саме: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%. 14 липня 2019 року позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою про усунення порушення Закону при обрахунку та виплаті пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати за 2016, 2017, 2018 роки, проте, отримала негативну відповідь. Позивач зазначає, що вказані дії відповідача порушують її законні права та інтереси, оскільки вони ґрунтуються на безпідставних мотивах і невідповідають критеріям правомірності. З огляду на зазначене просить задовольнити заявлені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 16 вересня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику осіб), а справу призначено до розгляду на 26 вересня 2019 року.
Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив від 23 вересня 2019 року вх.№39478. Зазначає, що відповідно до заяви позивача від 18 червня 2019 року її проведено саме перерахунок пенсії, а не первинне її призначення. Відтак, відсутні підстави для задоволення вимоги позивача щодо перерахунку та виплати їй пенсії за віком з 18 червня 2019 року із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки. Вважає, що діяв виключно у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
У відповідності до пункту 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності, та згідно статей 257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
З 25 січня 2010 року ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
08 лютого 2010 року позивач працевлаштувалась на посаду, яка дає право на пенсію за вислугою років, а тому у відповідності до пункту 4 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08 лютого 2010 року виплату пенсії припинено.
У зв'язку з набуттям права на пенсію за віком на загальних підстав, 18 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня подання позивачем відповідної заяви, а саме з 18 червня 2019. При проведенні перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною буду пенсії позивачу був застосований показник середньої заробітної плати за 2015, 2016, 2017 роки - 4404 гривні 35 копійок.
14 липня 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплати їй пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Листом від 09 серпня 2019 року № 1769/Б-9 відповідач повідомив позивача про те, що підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2016, 2017, 2018 роки при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відсутні.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
З матеріалів справи судом встановлено, що до 18 червня 2019 року (дата звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком) позивач отримувала пенсію за вислугу років, призначену як працівнику охорони здоров'я, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
Тобто, до 18 червня 2019 року за Законом №1058-ІV пенсія за віком позивачу не призначалась.
Станом на 18 червня 2019 року позивач мала 41 рік 5 місяців та 24 дні страхового стажу (повного) та досягла віку 59 років 0 місяців та 2 дні.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Тобто, за приписами статті 26 Закону №1058-ІV позивач набула право на пенсію за віком.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Абзацами 1 та 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За приписами частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В постанові від 29 листопада 2016 року по справі №133/476/15-а Верховним Судом України висловлена наступна правова позиція:
«Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі №310/3774/17, від 14 вересня 2018 року у справі №127/18159/17, від 26 березня 2019 року у справі №335/13242/16-а (2-а/335/33/2017) та інших.
З наведених правових позицій вбачається, що відсутні правові підстави для застосування частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV у разі зміни виду пенсії за вислугою років, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком, визначену Законом №1058-ІV, оскільки ці нормативно-правові акти визначають різні підстави та порядок призначення пенсії, зокрема Законом №1058-ІV не передбачений такий вид пенсії як - за вислугою років.
При цьому у постанові від 14 вересня 2018 року у справі №127/18159/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов наступного правового висновку:
«Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років».
Суд зазначає, що у справі №127/18159/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, виходячи з обставин справи, застосував Закон №1058-ІV у редакції, яка була чинною в 2017 році (на дату звернення позивача за тією справою до відповідного органу Пенсійного фонду України).
За приписами абзацу 4 частини 4 статті 42 Закону №1058-IV, якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
В даному випадку позивач 18 червня 2019 року не звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії або про переведення з одного виду пенсії на іншій, заява позивача стосувалась призначення іншого виду пенсії (пенсії за віком).
Крім того, як зазначено вище до 18 червня 2019 року позивачу не призначалась пенсія за Законом №1058-IV, відповідно, положення абзацу 4 частини 4 статті 42 Закону №1058-IV до спірних правовідносин так само не можуть бути застосовані.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач призначив (повинен був призначити) позивачу пенсію за віком за Законом №1058-IV, оскільки до 18 червня 2019 року позивачу пенсія за Законом №1058-IV не призначалась.
Згідно з приписами частини 2 статті 40 Закону №1058-IV (в редакції чинній станом на дату звернення позивача із відповідною заявою до відповідача) заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, оскільки позивач до 2019 року не була пенсіонером в розумінні Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії, суд зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 45 Закону №1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою 18 червня 2019 року, то й призначення їй пенсії за віком необхідно здійснити з 18 червня 2019 року.
З урахування зазначених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, ЄДРПОУ - 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, починаючи з 18 червня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 жовтня 2019 року.
Суддя Д.В. Татаринов