26 вересня 2019 року 15 год. 10 хв.Справа № 280/3849/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Харченко Р.В.
представника відповідача - Пустової А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни; зобов'язати відповідача встановити позивачу статус інваліда війни ІІІ групи та видати посвідчення інваліда війни ІІІ групи відповідно до п.4 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідач при прийнятті відмови у наданні позивачу статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення дійшов необґрунтованих висновків та без всебічного встановлення фактів, що не відповідає вимогам пункту 4 Порядку надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення. Зазначає, що він є інвалідом внаслідок захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби у зоні АТО, що підтверджується наданими медичними довідками. Крім того, 26.09.2019 за вх. №40018 позивачем надано додаткові письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що відповідач не враховує вимоги пункту 4 частини другої статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та вимоги пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №685. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 25.09.2019 (вх. №39807) посилається на те, що правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». При цьому надіслані позивачем документи, а саме довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії містить причину інвалідності - захворювання, так пов'язане з проходженням військової служби, що не узгоджується з визначеними у пункті 1 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відтак, у відповідача відсутні підстави для встановлення позивачу статусу особи з інвалідністю. У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3849/19, судове засідання призначено на 29.08.2019.
Протокольною ухвалою суду від 29.08.2019 судове засідання відкладено до 26.09.2019.
Представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять позовні вимоги задовольнити з підстав, заявлених у позові та додаткових поясненнях.
Представник відповідача проти заявленого позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов.
26.09.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Судом встановлено наступне.
29.03.2017 між Міністерством оборони України в особі командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 та солдатом запасу ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу.
Позивач у період з 29.03.2017 по 07.05.2019 проходив військову службу, що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки про обставини травми (порання, контузії каліцтва) від 12.01.2018 №1978/182/245мс, що видана тво командира військової частини НОМЕР_3 , солдат ВЗК ОСОБА_1 11.11.2017 отримав травму : ЗТГК, забій м'яких тканин поперекової ділянки зліва. Згідно вказаної довідки травма отримана під час виконання службових обов'язків та не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком дій вчинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідно до Свідоцтва про хворобу №534 від 10.08.2018 військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_4 за розпорядженням командира в/ч НОМЕР_3 від 04.05.208 №1978/474 проведено огляд ОСОБА_1 з метою визначення ступеня придатності до військової служби, відповідно до якого встановлено, що захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Згідно витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №355 від 17.10.2018), встановлено, що травма солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 пов'язана із захистом Батьківщини.
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 19.04.2018 №304/1940 захворювання солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , так, пов'язане з проходженням військової служби.
Згідно Довідки до акту медико-соціальної експертної комісії с. АВ №1015446 від 26.09.2018 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності через захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.
Відповідно до Свідоцтва про хворобу №424 від 28.02.2019 госпітальною військово-лікарською комісією терапевтичного профілю Військово-медичного клінічного центру Південного регіону за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_3 від 30.01.2019 №1978/112/28 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено, що захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
19.03.2019 командиром батареї військової частини НОМЕР_3 , капітаном ОСОБА_2 видано службову характеристику солдату ОСОБА_1 , оператору-радіотелефоністу в/ч НОМЕР_3 , відповідно до якої зазначено: «через тяжку травму отриману в ході виконання бойових завдань в зоні проведення АТО не може виконувати посадові обов'язки в повному обсязі... доцільно направити на ВЛК для визначення придатності до військової служби.
21.03.2019 солдату ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_3 видана Довідка №500 про те, що він дійсно в період з 18.08.2017 по 15.11.2017 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
02.07.2019 за вх. №Б-1290 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району із заявою про необхідність надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. До заяви позивачем додано копії: витяг з протоколу засідання ВЛК Південного регіону №355 від 17.10.2018; довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії (с. АВ №1015446 від 26.09.2018); посвідчення (АБ №238135); довідки про обставини від 12.01.2018 №1978/182/245; довідки від 21.03.2019 №500.
Листом від 03.07.2019 за вих. №Б-1290 відповідачем надано відповідь позивачу, відповідно до якого повідомлено, що встановити статус особи з інвалідністю внаслідок війни немає законних підстав, оскільки в надісланих документах, а саме довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії причина інвалідності: захворювання, так пов'язане з проходженням військової служби.
Не погоджуючись з діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керується наступними мотивами.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII; тут та надалі - у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Статтею 7 Закону № 3551-XII передбачено перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:
1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;
4) осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних:
у районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період;
від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, а з 1 грудня 2014 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
5) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн або стали особами з інвалідністю від зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки;
6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;
7) учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах;
8) осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, та осіб, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської армії і Військово-Морського флоту під час військових призовів 1941 - 1945 років і стали особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
10) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (далі - Революція Гідності ), та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року.
11) військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
12) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
13) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Суд звертає увагу на те, що позивач в адміністративному позові та його представник у судовому засіданні посилались на положення саме п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII, помилково зазначаючи що це є п. 4 ч. 2 ст. 7 № 3551-XII.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону № 3551-XII Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог ч. 3 ст. 7 Закону № 3551-XII постановою КМУ № 685 від 08.09.2015 затверджено Порядок надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі - Порядок 685).
Абзацом другим пункту другого Порядку № 685 визначено, що статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, поліцейським, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до закону військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції у період її проведення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку № 685 підставою для надання особам статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є:
1)для осіб, зазначених в абзацах другому і четвертому пункту 2 цього Порядку: довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності;
документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Як зазначалося вище, згідно Довідки до акту медико-соціальної експертної комісії с. АВ №1015446 від 26.09.2018 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності через захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.
Пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 передбачено, що особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.
Причинами інвалідності є: поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Підпунктом «а» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (у редакції, чинній на момент встановлення позивачу інвалідності) визначено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань.
Пунктом «д» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402, встановлено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
Згідно витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №355 від 17.10.2018), встановлено, що травма солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 пов'язана із захистом Батьківщини.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відмовляючи позивачу у наданні статусу інваліда війни ІІІ групи, відповідач жодним чином не обґрунтував таке рішення, мотивуючи лише тим, що у довідці МСЕК встановлена причина інвалідності ОСОБА_1 "захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби". Натомість, яке саме формулювання мало зазначатися у довідці МСЕК, і чому надані документи, які підтверджують участь позивача у проведенні антитерористичної операції та отримання ним поранення в цей період, яке призвело до інвалідності, а також довідка МСЕК із зазначенням причини інвалідності «захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби» не є достатньою підставою для встановлення позивачу статусу інваліда війни - відповідач суду не пояснив та не довів.
Суд звертає увагу на те, що зазначена у довідці МСЕК причина інвалідності «захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби» не суперечить положенням п. 11. ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (ч. 2 ст. 2 «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Як зазначалося вище, у період з 29.03.2017 по 07.05.2019 позивач проходив військову службу за контрактом.
При цьому, позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, отримав у цей період поранення, яке в подальшому призвело до інвалідності, про що позивачем надано медичні довідки.
Отже, позивач відноситься до числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, які визначені п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку що права позивача мають бути захищені шляхом зобов'язання відповідача встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Щодо позовної вимоги про видачу позивачу посвідчення інваліда війни слід зазначити наступне.
Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни врегульовані Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року №302 (далі по тексту - Положення).
Згідно з пунктом 2 Положення посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Пунктом 3 Положення передбачено, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни - інвалід».
Згідно з абзацом другим пункту 7 Положення «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Відповідно до пункту 10 Положення «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що Положення визначає підставу для отримання посвідчення інваліда війни - наявність у особи довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, а уповноваженою особою щодо видачі останнього є органи праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Відтак, враховуючи, що у позивача наявна відповідна довідка МСЕК та судом встановлено його право на отримання статусу «інвалід війни ІІІ групи», позовна вимога щодо зобов'язання відповідача видати посвідчення інваліда війни є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративий позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (69096, м.Запоріжжя, бул. Вінтера, 14, код ЄДРПОУ 37573796) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни III групи та видати посвідчення інваліда війни III групи відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 15.10.2019.
Суддя Л.Я. Максименко