22 жовтня 2019 року м.Житомир справа № 806/387/17
категорія 111030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черняхович І.Е.,
секретар судового засідання Шевчук Т.А.,
за участю: представника позивача Чепури І.В.,
представника відповідача Корнейчука О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" (далі - позивач) звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не підготовки та неподання висновку для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" надміру сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень;
- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби вчинити певні дії, а саме підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Житомирській області висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" зазначало, що воно є платником податку на прибуток. Відповідно до розрахунків податкових зобов'язань з податку на прибуток за другий квартал 2016 року, за товариством рахується від'ємне значення по вказаному податку в розмірі 25833795,89 гривень. З метою повернення надмірно сплаченого податку Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" 11 серпня 2016 року звернулося до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (правонаступником якого є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) із заявою про повернення переплати з податку на прибуток в сумі 25833795,89 гривень на поточний рахунок товариства. Однак за наслідками розгляду вказаної заяви, відповідач листом від 08.09.2016 за №2574/10/28-10-41-09-08 повідомив, що діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення (перерахування) надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємства та не повернув зазначені кошти на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест". Позивач вважає, що ним виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством, для повернення надміру сплаченого податку на прибуток, але Офісом великих платників податків ДФС протиправно не здійснено повернення товариству надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 25833795,89 гривень.
З огляду на зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" вважає бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не підготовки та неподання висновку для повернення товариству надміру сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень протиправною, а тому воно звернулось з даним позовом до суду.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 у справі №806/387/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" задоволено: визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не підготовки та неподання висновку для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" надміру сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень, а також зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень. Крім того, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" 3200,00 гривень сплаченого судового збору.
Не погоджуючись із вказаною постановою, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби оскаржив її до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року апеляційну скаргу Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 у справі №806/387/17 залишено без змін.
В подальшому постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 у справі №806/387/17 були оскаржені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби в касаційному порядку. Постановою Верховного суду від 04 квітня 2019 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було задоволено частково. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 у справі №806/387/17 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
До Житомирського окружного адміністративного суду справа №806/387/17 надійшла 06 травня 2019 року.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2019 року головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №806/241/14 було визначено суддю Черняхович І.Е.
Ухвалою судді Черняхович І.Е. від 08 травня 2019 року адміністративну справу №806/387/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії було прийнято до загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 06 червня 2019 року об 11:30.
04 червня 2019 року до суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест", в якій останній просив відкласти розгляд адміністративної справи №806/387/17 на іншу дату у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі.
В судове засідання, що було призначене на 06 червня 2019 року сторони, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, до суду не з'явились.
Разом з тим, 29 травня 2019 року до суду надійшло клопотання від представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому останній просив суд провести судове засідання по справі в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом.
Ухвалою суду від 07 червня 2019 року клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було задоволено та призначено провести судовий розгляд справи 27 червня 2019 року о 10:00 у приміщенні Житомирського окружного адміністративного суду в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом.
В судовому засіданні, що відбулося 27 червня 2019 року було оголошено перерву до 12:00 10 липня 2019 року.
08 липня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест", в якому відповідач зазначив, що заперечує проти заявлених позовних вимог. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що відповідно до п. 43.3 ст. 43 та п.102.5 ст. 102 ПК України обов'язковою умовою для повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми. При цьому наголошує, що строк в 1095 днів потрібно відраховувати з моменту фактичної сплати платником податку суми коштів, які на певну дату були зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань.
Враховуючи наведене відповідач зазначає, що переплата у Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" виникла за рахунок подання уточнюючого розрахунку до декларації на прибуток за 2012 рік, а фактична сплата позивачем вказаного податку відбулася протягом 2012 року та на початку 2013 року. Натомість із заявою про повернення переплати позивач звернувся до контролюючого органу лише 11.08.2016, тобто з пропуском 1095-денного строку. З огляду на зазначене відповідач вважає, що права на повернення суми надміру сплаченого податку на прибуток в частині коштів, що були сплачені поза межами 1095-денного граничного строку позивач не має, а тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (том 2 а.с.206-208).
Крім того, 08 липня 2019 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби до суду було подано клопотання про в якому відповідач просив судове засідання по справі, яке призначене на 10 липня 2019 року, провести в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом. Ухвалою суду від 09 липня 2019 року в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.
10 липня 2019 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до відділу документального забезпечення суду були подані додаткові пояснення щодо заявлених позовних вимог, в яких зазначено, що переплата з податку на прибуток підприємств виникла у товариства внаслідок сплати до Державного бюджету України авансових платежів з податку на прибуток та в подальшому уточнення показників податкових декларацій з податку на прибуток в податкової декларації з податку на прибуток підприємства (уточнюючій) за 2012 рік, яка була подана до контролюючого органу 25.02.2014 року та зареєстрована за № 9087776254, в податковій декларації з податку на прибуток підприємства (звітна нова) за 2013 рік, яка надійшла до контролюючого органу 03.03.2014 року та зареєстрована за № 9091150046, в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, яка направлена до контролюючого органу 05.05.2016 року та зареєстрована за № 9091621643 та в звітній податкової декларації на прибуток підприємства за 2014 рік, зареєстрованій в ДФС України 02.03.2015 року за № 9081453087. Зокрема представник позивача зазначає, що товариством були уточнені показники валових витрат та включені у валові витрати збитки попередніх років, які сформувались до 01.01.2010 року. Оскільки внаслідок уточнення (збільшення) валових витрат підприємства за 2012-2013 років у товариства не виникало податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток, то відповідно всі сплачені товариством авансові платежі з податку на прибуток стали обліковуватися на особовому рахунку платника як переплата (том 2 а.с. 220-221).
Під час судового засідання, що відбулося 10 липня 2019 року, протокольною ухвалою суду, винесеною без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, було продовжено підготовче судове засідання у справі строком на 30 днів. Наступне судове засідання по справі було призначено на 22 липня 2019 року о 12:00.
В підготовчому судовому засіданні, що відбулося 22 липня 2019 року було оголошено перерву до 14:30 08 серпня 2019 року.
08 серпня 2019 року в судовому засіданні, що відбулося за участю представників сторін, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було подано заяву про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем процесуального строку на звернення до суду (том 3 а.с.43-44).
Ухвалою суду від 08 серпня 2019 року Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Також протокольною ухвалою суду від 08.08.2019 винесеною без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 вересня 2019 року о 14:30.
У зв'язку з хворобою головуючого судді Черняхович І.Е. судове засідання, що призначене на 09 вересня 2019 року, не проводилось. Розгляд справи було відкладено на 25 вересня 2019 року о 12:00.
В судове засідання 25 вересня 2019 року представник відповідача не з'явився. Однак надіслав на електронну адресу суду клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату. В свою чергу представником позивача до відділу документального забезпечення суду було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.Враховуючи надходження клопотання від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відкладення розгляду справи на іншу дату, судове засідання по справі було перенесено на 16 жовтня 2019 року.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2019 року витребувано у Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби інтегровану картку (її лицьовий та зворотній бік) платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" з відображеною у ній інформацією за період з 2012 року по даний час.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби 16 жовтня 2019 року надав до суду інтегровану картку платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" за період з 2016 року, та повідомив що надати карту за період з 2012 року немає можливості, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби з 2016 року, а тому відповідач не володіє відомостями по ІКП з 2012 року.
Під час судового засідання, що відбулося 16 жовтня 2019 року, судом було встановлено, що в період з 2012 по 2015 рік Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" перебувало на податковому обліку в Новоград-Волинській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, яка на даний час реорганізована у Новоград-Волинську ДПІ Новоград-Волинського управління Головного управління ДФС у Житомирській області та є відокремленим підрозділом Головного управління ДФС у Житомирській області. З огляду на зазначене та з метою повного та об'єктивного розгляду справи, суд було винесено ухвалу від 16.10.2019, якою витребувано у Головного управління ДФС у Житомирській області інтегровану картку (її лицьовий та зворотній бік) платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" з відображеною у ній інформацією за період з 2012 року по 2015 рік включно. У зв'язку з цим, в судовому засіданні було оголошено перерву до 22 жовтня 2019 року о 14:30.
Витребувані судом в ухвалі від 16.10.2019 докази, надійшли від Головного управління ДФС у Житомирській області 21 жовтня 2019 року.
22 жовтня 2019 року до суду з'явились представник позивача - Чепура І.В., а також представник відповідача - Корнейчук О.Л.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, зазначаючи при цьому, що 1095-денний строк для подачі заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток Товариством з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" пропущений не був. Натомість представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за їх безпідставністю, посилаючись при цьому на доводи викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" 23.11.2005 зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Новоград-Волинської міської ради Житомирської області.
Починаючи з 2005 року позивач взятий на податковий облік як платник податків і зборів, а з січня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" перебуває на податковому обліку у Міжрегіональному головному управлінні Державної фіскальної служби - Центральному офісі з обслуговування великих платників, яке в подальшому перейменовано в Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, та є платником податку на прибуток підприємства.
22 березня 2016 року позивачем направлено лист Голові Державної фіскальної служби України за вих. № 363 з проханням розглянути можливість повернення переплати податку на прибуток на їх банківський рахунок, або перерахувати суму переплати на Митницю з метою забезпечення сплати митних зборів і ПДВ на імпорт. У подальшому лист скеровано до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.
Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у листі від 22.04.2016 № 9068/10/28-10-41-09-17 запропонувало Товариству провести звіряння розрахунків з бюджетом по податку на прибуток та після цього подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначити напрям перерахування коштів з урахуванням вимог, передбачених Податковим кодексом України.
Матеріалами справи підтверджено, що 11 серпня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Інвест» направлено начальнику Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників заяву за вих. № 758 (том 1 а.с.13), у якій, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України, позивач просив повернути на розрахунковий рахунок підприємства помилково та надміру сплачені грошові зобов'язання (переплату) з податку на прибуток у сумі 25833795,89 гривень., яка виникла за рахунок самостійно виправлених помилок та подання уточнюючого розрахунку до декларації на прибуток підприємства за 2012 рік (реєстраційний номер документа 9087776254 від 25.02.2014), подання декларації на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний номер документа 9091150046 від 03.03.2014), декларації на прибуток підприємства за 2014 рік (реєстраційний номер документа 9091453087 від 02.03.2015), самостійного виправлення помилок та подання уточнюючого розрахунку до декларації на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний номер документа 9091621643 від 05.05.2016). Також у листі позивачем зазначено, що результати діяльності підприємства та показники податкової звітності (з врахуванням уточнюючих розрахунків) за 2012 - 2014 роки підтверджені плановими податковими перевірками - акт № 805/22-00/33529350 від 20.05.2014 та акт № 30/06-15-22-01-018/33529350 від 14.08.2015.
За результатами розгляду заяви від 11.08.2016 № 758, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в листі від 08.09.2016 № 2574/10/28-10-41-09-08 "Про надання інформації щодо перерахування коштів" (том 1 а.с.14) повідомив позивача про те, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та /або надміру сплаченої суми. Крім того зазначив, що проблема переплат з податку на прибуток підприємства не є новою і не відноситься лише до Товариства, а стосується широкого кола суб'єктів господарювання. Системне невирішення зазначеної проблеми протягом багатьох років призвело до її масштабного збільшення. Діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення (перерахування) надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств. Ураховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов'язана з виконанням доходної частини бюджету та напруженість планових завдань зі збоку платежів до загального фонду державного бюджету, відповідач просив ТОВ «Церсаніт Інвест» розглянути питання щодо можливості подальшого часткового зарахування наявної переплати з податку на прибуток підприємств у рахунок сплати інших податків, зборів та платежів.
Вважаючи бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не підготовки та неподання висновку для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" надміру сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
У відповідності до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Згідно зі пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань наведено у статті 43 ПК України.
Згідно з п. 43.1. ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
При цьому, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2. ст. 43 ПК України).
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Аналогічна вимога щодо строків подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання закріплена в пункті 102.5 статті 102 ПК України, яким передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Згідно з пунктом 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. В свою чергу контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (п. 43.5 ст. 43 ПК України).
Здійснивши системний аналіз вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що умовами за наявності яких, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання є:
- підтверджений факт надмірної сплати грошового зобов'язання;
- відсутність у платник податку податкового боргу;
- подання платником податку до контролюючого органу заяви на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
При цьому для встановлення чи дійсно платник звернувся із відповідною заявою у межех 1095-денного строку, обов'язковому з'ясуванню підлягає момент виникнення переплати грошового зобов'язання у такого платника.
Відповідно за умови наявності надмірної сплати податку на прибуток підприємств, яка виникла в межах 1095 днів, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, у податкового органу виникає обов'язок подачі висновку для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Щодо наявності у Товариства у обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень, суд зазначає наступне.
Порядок справляння податку на прибуток підприємств на момент виникнення спірних правовідносин був врегульований розділом ІІІ ПК України.
Згідно з пп. 133.1.1. п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПК України).
Відповідно до п. 152.1 ст. 152 ПК України податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.
Абзацом 4 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент подачі позивачем декларацій та уточнюючих розрахунків) визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно. (абз. 5 п. 57.1 ст. 57 згаданого Кодексу).
З наявних у справі копій податкових декларацій з податку на прибуток, судом встановлено наступне.
11.02.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" було подано звітну декларацію за 2012 рік, у якій зазначено, що доходи товариства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за вказаний період становлять 910888049 грн., натомість витрати підприємства за вказаний період становлять 856456821 грн. З огляду на що в декларації було відображено, що об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності у зазначений період становить 54431228 грн. та відповідно розмір податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті за звітний період становить 11430558 грн. (том3 а.с.17-19).
Сплата позивачем податку на прибуток підприємств за вказаний період підтверджується інформацією з інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" за 2012 рік (том 3 а.с.102-104), а також наявними у справі платіжними дорученнями з авансових платежів від 27.01.2012 №520 (том 2 а.с.254), від 08.02.2012 №708 (том 2 а.с.253), від 30.10.2012 №3810 (том 2 а.с.252), від 16.03.2012 №1175 (том 2 а.с. 251), від 29.05.2012 №2058 (том 2 а.с.250), від 02.10.2012 №3599 (том 2 а.с.249), від 30.10.2012 №3811 (том 2 а.с.248), від 15.11.2015 №4105 (том 2 а.с.247), від 26.11.2012 №4261 (том 2 а.с. 246), від 30.11.2012 №4291 (том 2 а.с.245), від 30.11.2012 №4290 (том 2 а.с.244), від 14.12.2012 №4437 (том 2 а.с.243), від 19.12.2012 №4455 (том 2 а.с.242).
27.02.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" було подано звітну декларацію за 2013 рік, у якій зазначено, що доходи товариства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за вказаний період становлять 1004220734 грн., натомість витрати підприємства за вказаний період становлять 1045553455 грн. З огляду на що в декларації було відображено, що об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності у зазначений період становить -41332721 грн. (від'ємний) та відповідно зазначено про відсутність податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті за звітний період (том 3 а.с.25-28).
Водночас, інформацією з інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" за 2013 рік (том 3 а.с.105-107, 112-114), а також наявними у справі платіжними дорученнями з авансових платежів підтверджується, що позивачем за період 2013 року сплачувався податок на прибуток підприємства у таких розмірах: згідно доручення від 18.01.2013 №215 в сумі 1128950 грн. (том 2 а. с. 241), згідно доручення від 07.02.2013 №490 в сумі 240000 грн. (том 2 а.с. 240), згідно доручення від 14.02.2013 №598 в сумі 584450 грн. (том 2 а.с. 239), згідно доручення18.02.2013 № 614 в сумі 304500 грн. (том 2 а.с.238), згідно доручення від 21.03.2013 №1024 в сумі 500000 грн. (том 2 а.с.237), згідно доручення від 22.03.2013 №1030 в сумі 40000 грн. (том 2 а.с.236), згідно доручення від 22.03.2013 №1032 в сумі 452000 грн. (том 2 а.а. 235), згідно доручення від 29.03.2013 №1199 в сумі 7789605 грн. (том 2 а.с. 234), згідно доручення від 15.11.2013 №5605 в сумі 134674 грн. (том 2 а.с. 233), згідно доручення від 12.12.2013 №6485 в сумі 200000 грн. (том 2 а.с.232), згідно доручення від 13.12.2013 №6491 в сумі 200000 грн. (том 2 а.с.231), згідно доручення від 13.12.2013 №6497 (том 2 а.с. 230), згідно доручення від 19.12.2013 №6623 в сумі 43865 грн. (том 2 а.с. 229).
Крім того, 02.03.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" було подано звітну декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, у якій зазначено, що доходи товариства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за вказаний період становлять 932943391 грн., натомість витрати підприємства за вказаний період становлять 1850736029 грн. З огляду на що в декларації було відображено, що об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності у зазначений період становить -917792638 грн. (від'ємний) та відповідно зазначено про відсутність податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті за звітний період (том 3 а.с.34-37).
Водночас, інформацією з інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" за 2014 рік (том 3 а.с.108-109, 115-117), а також наявними у справі платіжними дорученнями з авансових платежів підтверджується, що позивачем за період 2014 року сплачувався податок на прибуток підприємства у таких розмірах: згідно доручення від 17.01.2014 №369 в сумі 200000 грн. (том 2 а.с.228), згідно доручення від 21.01.2014 №502 в сумі 300000 грн. (том 2 а.с. 227), згідно доручення від 23.01.2014 №544 в сумі 300000 грн. (том 2 а.с.226), згідно доручення від 28.01.2014 №658 в сумі 152547 грн. (том 2 а.с.225), згідно доручення від 04.02.2014 №851 в сумі 300000 грн. (том 2 а.с.224), згідно доручення від 11.02.2014 №1014 в сумі 300000 грн. (том 2 а.с.223), згідно доручення від 26.02.2014 №1315 в сумі 352547 грн. (том 2 а.с.222).
Відповідно до п. 50.1. ст. 50 ПК України (в редакції чинній на момент подачі позивачем уточнюючих розрахунків до декларацій) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
В ході розгляду справи судом встановлено, що в подальшому відображені ним податкових деклараціях за 2012-2014 роки дані були уточнені, внаслідок чого відбулося зменшення суми податку на прибуток за відповідні звітні (податкові) періоди. Зокрема, 25.02.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" була подана до контролюючого органу уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2012 рік в якій зазначено, що показники витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 Декларації) уточнено з 856 456 821,00 грн. на 962 384 118,00 грн., внаслідок чого у товариства замість прибутку в розмірі 54 431 228,00 грн., який рахувався за результатами подачі декларації за 2012 рік виникли збитки в розмірі 51 488 420,00 грн. і відповідно виникла переплата (том 3 а.с.21)
Виникнення переплати також підтверджується інтегрованою карткою платника податків за 2014 рік. Згідно з якою внаслідок подання уточнюючої декларації за позивачем з 25.02.2014 облікується переплата в розмірі 12145331,89 гривень (том 3 а.с. 108).
Крім того, 05.05.2016 позивачем до контролюючого органу була подана уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, якою зменшено нараховану суму податку за 2013 рік в розмірі 2 257 900,00 гривень (том 3 а.с.30-32).
Після подання зазначеної уточнюючої декларації в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" починаючи з 05.05.2016 почала обліковуватися переплата а податків з податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,90 гривень (том 3 а.с.71)
Позивачем до матеріалів справи також додано копію скрін-шоту сторінки з електронного кабінету платника податків щодо стану розрахунків із бюджетом, з якого видно, що станом на 31 грудня 2016 року сальдо розрахунків складає 25833795,89 гривень (том 1 а.с.19).
Наведене свідчить, що факт надмірної сплати суми податку на прибуток за рахунок авансових внесків, сплачених протягом 2012-2013 років, у розмірі 25833795,89 гривень (переплата) підтверджується матеріалами справи.
При цьому суд наголошує на тому, що факт наявності переплати в розмірі 25833795,89 грн. відповідачем не заперечувався та підтверджувався в актів перевірки Новоград - Волинської ОДПІ від 20.05.2014 № 805/22-00/33529350, від 14.08.2015 №30/06-15-22-01-018/3352350, довідками про стан розрахунків Новоград - Волинської ОДПІ станом на 01.06.2014 № 176, станом на 31.12.2014 № 93 та станом на 31.12.2015 № 01.
Крім того, судом безспірно встановлено, що переплата з податку на прибуток позивача станом на дату надання заяви про повернення, зарахована до Державного бюджету України понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Це підтверджується наданою відповідачем інтегрованою карткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" з податку на прибуток.
В свою чергу, про відсутність у позивача податкового боргу як на момент подання заяви про повернення надміру сплачених коштів (11.08.2016), так і на час розгляду справи в суді, свідчать довідки Офісу великих платників податків ДФС, долучені до матеріалів справи (том 1 а.с. 81-82). У цих довідках указано, що, згідно даних інтегрованих карток ТОВ "Церсаніт Інвест", податковий борг не обліковується.
Спірним у даній справі є дотримання позивачем 1095-денного строку при зверненні до контролюючого органу із заявою про повернення переплати з податку на прибуток підприємств. З метою перевірки дотримання вказаного строку судом було встановлено дату виникнення у позивача надміру сплаченої суми грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що в період з 2012 по 2013 роки сплачені позивачем платежі з податку на прибуток підприємства не були переплатою в розумінні норм ПК України, оскільки сплачені суми відповідали розміру податку, відображеному позивачем в податкових деклараціях за вказаний період. Натомість виникнення переплати з податку на прибуток у загальній сумі 25833795,89 грн. відбулося за наслідками подання позивачем податкової звітності (уточнюючої звітності) з податку на прибуток підприємства.
Внаслідок подачі податкової декларації з податку на прибуток підприємства (уточнюючої) за 2012 рік, яка була подана до контролюючого органу 25.02.2014 року та зареєстрована за №9087776254, у товариства замість прибутку в розмірі 54 431 228,00 грн., який рахувався за результатами подачі декларації за 2012 рік виникли збитки в розмірі 51488420,00 грн. і відповідно виникла переплата. З огляду на зазначене, граничним термін подачі позивачем заяви на повернення вказаної переплати було 24.02.2017.
Шляхом подачі податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, яка надійшла до контролюючого органу 27.02.2014 року та зареєстрована за № 9091150046, за результатами діяльності позивача за 2013 рік було зафіксовано збиток в розмірі 41332721,00 грн. З огляду на зазначене, граничним термін подачі позивачем заяви на повернення вказаної переплати було 26.02.2017.
Внаслідок подачі податкової декларація з податку на прибуток підприємства (уточнюючої) за 2013 рік, яка направлена до контролюючого органу 05.05.2016 року та зареєстрована за №9091621643, товариству зменшено нараховану суму податку за 2013 рік на суму 2257900,00 грн. З огляду на зазначене, граничним термін подачі позивачем заяви на повернення вказаної переплати було 04.05.2019 року.
На підставі податкової декларація на прибуток підприємства за 2014 рік, зареєстрованої ДФС України 02.03.2015 року за № 9081453087, за результатами діяльності товариства за 2014 рік було зафіксовано збиток в сумі 917792638,00 грн. З огляду на зазначене, граничним термін подачі позивачем заяви на повернення вказаної переплати було 01.03.2018 року.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що заява ТОВ "Церсаніт Інвест" від 11.08.2016 за вих. № 758, у якій вказано напрям перерахування коштів у розмірі 25833795,89 грн., подана до відповідача своєчасно, протягом 1095 днів з моменту виникнення переплати, та з дотриманням обов'язкових умов, передбачених ст. 43 ПК України.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач має право на повернення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток з відповідного бюджету.
Взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України регламентує Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 р. за № 1679/28124 (надалі - Порядок).
Згідно з пунктом 5 Порядку, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
В силу приписів пункту 8 Порядку у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.
Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.
Відповідний орган, визначений відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, у строк протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника відповідного органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.
Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, передає його згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.
Згідно зі п. 9 Порядку, орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.
Вищезазначеними нормами, передбачений обов'язок контролюючого органу підготувати висновок на повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання у випадку дотримання платником всіх визначених в ст. 43 ПУ України умов для такого повернення.
Під час розгляду справи судом було безспірно встановлено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" надмірної сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень та відсутність у нього при цьому іншого податкового боргу, а також встановлено, що заяву на повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання було подано позивачем в межах 1095- денного строку від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Вказане свідчить на користь висновку, що позивачем дотримано передбачені ст. 43 ПК України умови, що дає йому право на повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання в розмірі 25833795,89 гривень.
Разом з тим, після отримання заяви позивач про повернення вказаної суми надміру сплаченого грошового зобов'язання відповідачем не було складено висновку на повернення такої переплати, з огляду на що суд приходить до висновку, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби допущено протиправну бездіяльність щодо не підготовки та неподання висновку для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" надміру сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Житомирській області висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень, суд зазначає наступне.
З наявної у матеріалах справи копії постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 01 грудня 2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП №54517177 вбачається, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби виконано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 у справі №806/387/17 та підготовлено і подано до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень (том 2 а.с.176).
З наведеного слідує, що на момент розгляду справи в суді порушене право позивача щодо підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень вже поновлене, а тому задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Житомирській області висновок про повернення надмірно сплаченого позивачем податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень, призведе до повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" надмірно сплаченого позивачем податку на прибуток підприємства в подвійному розмірі.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірності своєї бездіяльності щодо не підготовки та неподання висновку для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" надміру сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 гривень.
Таким чином суд, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не підготовки та не подання до Головного управління Державної казначейської служби України висновку для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" надміру сплаченого податку на прибуток підприємства у сумі 25833795,89 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Е.Черняхович
Повне судове рішення складене 31 жовтня 2019 року