Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
30 жовтня 2019 р. Справа №200/12545/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет Лімітед» про стягнення з платника податків податкового боргу, -
25 жовтня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет Лімітед» про стягнення з платника податків податкового боргу на загальну суму 278167,62 грн.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, набуваю висновку, що дана позовна заява має бути повернена позивачеві з огляду на наступне.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Згідно із частиною 2 статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 зазначеної статті, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Згідно із ч.ч. 1,3,4 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
За змістом статті 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи, які є юридичними особами, мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи, виданої від її імені за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», у разі представництва інтересів у суді адвокатом.
Згідно із ч. 6 ст. 59 КАС України, оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч. 8 ст. 59 КАС України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що право на подання і підписання позовної заяви має особисто керівник або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку.
З поданого до суду адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області видно, що його підписано представником ГУ ДПС у Донецькій області за довіреністю ОСОБА_1 на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано копію довіреності № 2 від 02.09.2019 року, виданої в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області ОСОБА_2 .
Разом з тим, представлена суду вищевказана копія довіреності, видана в.о. начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 на представництво інтересів Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, засвідчена не довірителем, а представником, якому видана - ОСОБА_1 .
Згідно із частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до частин першої, третьої статті 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Довіреність може бути видана як на укладення правочину, так і на здійснення інших юридично значимих дій. Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати всім вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.
Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, що її видала.
Надана до суду копія довіреності, яка засвідчена представником ОСОБА_1 не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.
Отже, до позовної заяви додано копію довіреності, з якої неможливо встановити дійсне волевиявлення довірителя, та яка не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до ч. 3 ст. 55, та ч. 6 ст. 59 КАС України).
Аналогічну позицію неодноразово викладено в ухвалах Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 807/568/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 826/9310/18, від 25 вересня 2018 року у справі № 462/2550/18.
Отже, в матеріалах справи відсутня довіреність, яка б підтверджувала повноваження ОСОБА_1 на підписання даної позовної заяви.
Положеннями п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України закріплено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження права/повноважень особи яка підписала позовну заяву на її підписання, остання, підлягає поверненню позивачеві.
Суд вважає доцільним роз'яснити також в цій ухвалі, що положеннями пункту 2 частини 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 251, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет Лімітед» про стягнення з платника податків податкового боргу - повернути позивачеві.
Роз'яснити в цій ухвалі, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров