31 жовтня 2019 року Справа № 160/8720/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом позивача-1 - ОСОБА_2, позивача-2 - ОСОБА_1 до Державної служби морського та річкового транспорту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Державної служби морського та річкового транспортуУкраїни, в якому позивачі просять суд:
- визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати відповідача виключити з Державного суднового реєстру України судно моделі «Christy 6143» з бортовим реєстраційним номером «ua 2430 KV», двигун Honda № НОМЕР_2 , яке належить позивачу 2 на підставі Свідоцтва про право власності серії СП НОМЕР_3 ;
- зобов'язати відповідача видати позивачу-2 свідоцтво про виключення вищенаведеного судна з Державного суднового реєстру України»;
- зобов'язати відповідача зареєструвати за позивачем-1 судно моделі «Christy 6143» з бортовим реєстраційним номером «ua 2430 KV», двигун Honda № НОМЕР_2 .
Позовні вимоги мотивовані протиправністю та невідповідністю відмови відповідача у виключенні судна з Державного суднового реєстру України, вимогам чинного законодавства України, внаслідок відсутності законодавчого акту про поширення на судна внутрішнього плавання режиму нерухомості. Щодо позовних вимог про зобов'язання зареєструвати судно, позивачі посилаються на відмову відповідача прийняти відповідну заяву.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 12.09.2019р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
08.10.2019р. засобами електронного зв'язку, до суду надійшов відзив, згідно якого відповідач просить розглянути спір відповідно до вимог чинного законодавства. У відзиві наводить положення норм Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо нотаріального посвідчення договору дарування нерухомої речі, здійснення розпорядження нерухомим майном за згодою всіх власників та можливості укладання договору дарування щодо своєї частки у спільній сумісний власності лише за умови її визначення та виділу в натурі або визнання порядку користування майном. Також у відзиві зазначає, що позивачами було надано копію договору дарування від 19.12.2013р., складеного у довільній формі, нотаріально не посвідченого та лише через 6 років після укладення, що свідчить про недотримання вимог нормативно-правових актів України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.10.2019р.
В судове засідання сторони не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч.9 ст.205 КАС України, суд розглянув адміністративну справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно положень пунктів 1-2, 7 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративною справоює переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якомухоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб'єктом владних повноважень визнається орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 Положення про Державної служби морського та річкового транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1095 від 06.09.2017р., передбачено, що Державна служба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).
Морська адміністрація відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює реєстрацію суден у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, веде журнал їх обліку (крім суден флоту рибної промисловості), розміщує відповідні дані на своєму офіційному веб-сайті, видає відповідно до законодавства свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент), судновий білет, свідоцтва про виключення відповідних суден із зазначених Реєстру та Суднової книги (крім суден флоту рибної промисловості), свідоцтво про мінімальний склад екіпажу судна, інші суднові документи відповідно до законодавства (п.п.37 п.4 вищевказаного Положення).
Враховуючи зазначене, Державної служби морського та річкового транспорту України, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
З матеріалів справи слідує, що згідно дублікату Свідоцтва про право власності для прогулянкових суден серії СП №002789 від 04.03.2019р. ОСОБА_3 належить самохідне моторне, прогулянкове судно, модель - Christy 6143, бортовий реєстраційний номер - ua 2430 KV, двигун Honda № НОМЕР_2 , один, 66 кВт.
Згідно дублікату Свідоцтва про право плавання під державним прапором України серії НОМЕР_9 від 04.03.2019р. судну - ua 2430 KV, що належить ОСОБА_1 , дозволяється плавати під Державним Прапором України.
19.12.2013р. між громадянином України ОСОБА_1 (дарувальник) та громадянкою України ОСОБА_2 (обдаровано) укладено договір дарування, згідно якого дарувальник передає безоплатно у власність обдарованої катер на повітряній подушці - судно моделі «Christy» 6143, 2012 року випуску, бортовий номер НОМЕР_5 (п.1). Дарувальник гарантує, що майно належить йому на праві приватної власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України (п.2).
Заявою від 07.08.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Державної служби морського та річкового транспорту України з проханням виключити з Державного суднового реєстру України судно моделі «Christy 6143» з бортовим реєстраційним номером «ua 2430 KV», двигун Honda № НОМЕР_2 , яке належить йому на підставі Свідоцтва про право власності серії СП НОМЕР_3 від 04.03.2019р., у зв'язку з його даруванням на підставі договору дарування від 19 грудня 2013 року.
До заяви додані наступні додатки: документ, що підтверджує сплату за надання адміністративних послуг у розмірі 1151,56 грн.; копії паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ; оригінал свідоцтва про право власності на судно серії НОМЕР_6 від 04.03.2019р.; оригінал свідоцтва про право плавання під державним прапором України серії НОМЕР_7 від 04.03.19р.; оригінал договору дарування від 19 грудня 2013 року; оригінал витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; оригінал згоди на обробку персональних даних; оригінал довідки про відсутність застави на судно.
Державною службою морського та річкового транспорту України розглянуто заяву з документами від 07.08.2019р. та листом вих.№3829/03/15-19 від 21.08.2019р. повідомлено ОСОБА_1 про те, що судно з бортовим реєстраційним номером «ua 2430 KV», може бути виключене з Державного суднового реєстру України у разі надання судно власником, згідно з вимогами Порядку ведення Державного суднового реєстру України та Суднової книги України, затвердженого постановою КМ України №1069 від 26.09.1997р. та іншими нормативно-правовими актами, належним чином оформленого договору дарування.
В обґрунтування вказаної позиції відповідач в листі наводить положення статі 181 ЦК України щодо можливості розповсюдження режиму нерухомої речі на судна внутрішнього плавання, статті 717 ЦК України щодо визначення договору дарування та частини 2 статті 719 ЦК України щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору дарування нерухомої речі.
Також в листі зазначено, що відповідно до вимог пункту 16 Порядку, копії документів, що подаються, повинні бути засвідчені нотаріусом або органами, які здійснюють їх оформлення та видачу.
Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.26 Кодексу торговельного мореплавства України Українські судна, технічний нагляд за якими здійснюють класифікаційні товариства, підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України. Українські судна, що не підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, реєструються у Судновій книзі України.
Судно, зафрахтоване за договором бербоут-чартером (стаття 203 цього Кодексу), за заявою фрахтувальника може бути тимчасово, але не більше терміну дії договору, зареєстровано у Державному судновому реєстрі України або в Судновій книзі України, якщо на момент фрахтування воно не було внесено в судновий реєстр іншої держави та якщо таке судно внесено в судновий реєстр іншої держави, але запис, зроблений в судновому реєстрі цієї держави, зупинено, про що судновласник повинен подати відповідний сертифікат. У разі, коли в іншій державі дозволено внесення судна в декілька суднових реєстрів, від цієї вимоги можна відмовитися. Судно, побудоване на території України, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Вимоги до реєстрації та обліку торговельних суден в Україні встановлено Порядком ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1069 від 26.09.1997р. (далі - Порядок №1069), згідно п.47 якого виключення судна з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України здійснюється шляхом припинення записів про його реєстрацію і вилучення суднових реєстраційних документів, передбачених пунктами 25 та 42 цього Порядку. Виключення може бути постійним або тимчасовим.
Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначені Законом України «Про адміністративні послуги» (далі - Закон №5203), згідно п.1 ч.1 ст.1 якого адміністративна послуга визначається, як результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.
Відповідно до ч.6 ст.5 Закону №5203, виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.
Таким нормативно-правовим актом є Положення №1069, яке прийнято КМ України на виконання вимог ст.26 Кодексу торговельного мореплавства України, та яке не містить жодної підстави для відмови у надані такої адміністративної послуги, як виключення з Державного суднового реєстру України судна, у зв'язку з чим вказана адміністративна послуга має надаватися при надані усіх встановлених документів.
Відповідно до п.п.д) п.48 та п.49 Положення №1069, постійне виключення судна з Державного суднового реєстру України або Суднової книги України здійснюється у разі зміни зареєстрованого власника судна, судновласника або фрахтувальника за бербоут-чартером. У разі постійного виключення судна, за бажанням судновласника, орган реєстрації у п'ятиденний термін видає свідоцтво про виключення судна з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України, зразок якого затверджується Мінінфраструктури.
Підставою для постійного виключення судна є письмова заява, яку судновласник чи фрахтувальник зареєстрованого судна подає до відповідного органу державної реєстрації суден, яким воно було зареєстроване.
Заява подається за довільною формою із зазначенням причини, яка викликає необхідність виключення судна з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України. При цьому до заяви додаються суднові реєстраційні документи, передбачені пунктами 25 і 42 цього Порядку, документи, що підтверджують наявність або відсутність заставних зобов'язань, та документ, що підтверджує сплату встановлених зборів.
З аналізу наведених норм слідує, що зміна власника має наслідком постійне виключення судна з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України, та відбувається при надані заяви довільної форми судновласника, суднових реєстраційних документів, документів, що підтверджують наявність або відсутність заставних зобов'язань, та документу, що підтверджує сплату встановлених зборів, а також документів, які підтверджують обставини, з якими пов'язане постійне виключення судна, зокрема зміна власника судна.
В даному випадку, обставини з якими позивачі пов'язують зміну власника судна є вчинення ними правочину спрямованого на припинення цивільних прав ОСОБА_1 на судно моделі «Christy 6143» з бортовим реєстраційним номером «ua 2430 KV», двигун Honda № НОМЕР_2 , та набуття цивільних прав на вказане судно ОСОБА_2 , а саме укладання 19.12.2013р. договору дарування.
При цьому, відмову у виключені судна з Державного суднового реєстру України відповідач пов'язує із відсутністю нотаріального посвідчення договору дарування від 19.12.2013р.
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч.1 ст.1 ЦК України).
Відповідно до положень ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Частиною 2 ст.719 ЦК України передбачено, що договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Зі змісту наведених норм слідує, що нотаріальному посвідченню підлягає лише договір дарування нерухомої речі, при цьому режим нерухомої речі може бути поширений на морські судна і судна внутрішнього плавання, лише законом.
У листі вих.№3829/03/15-19 від 21.08.2019р. та у відзиві на позов відповідач не наводить жодного законодавчого акту (закону), яким режим нерухомої речі поширюється на судно моделі «Christy 6143» з бортовим реєстраційним номером «ua 2430 KV», двигун Honda № НОМЕР_2 .
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.
Враховуючи відсутність обставин поширення режиму нерухомої речі на судно моделі «Christy 6143» з бортовим реєстраційним номером «ua 2430 KV», двигун Honda № НОМЕР_2 , суд приходить до висновку про безпідставність відмови Державної служби морського та річкового транспорту у постійному виключені судна з Державного суднового реєстру України з підстав відсутності нотаріального посвідчення договору дарування від 19.12.2013р., та як наслідок про порушення відповідачем вищенаведеного принципу прийняття рішення.
Крім того, безпідставним є посилання відповідача на необхідність надання нотаріально посвідчених копій документів відповідно до вимог пункту 16 Порядку, оскільки по-перше вказані положення регулюють порядок надання копій документів для реєстрації суден, а по-друге позивачем до заяви від 07.08.2019р. надані оригінали (за виключенням копії паспорта та ідентифікаційного коду).
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною саме бездіяльності відповідача, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це завжди пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Як зазначалось вище, відповідачем за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.08.2019р., надана відповідь викладена у формі листа вих.№3829/03/15-19 від 21.08.2019р., яка фактично є відмовою у наданні адміністративної послуги, порушує права позивача та виключає обставини бездіяльності відповідача.
На підставі зазначеного вище, суд відмовляє у задоволенні вимог відносно визнання протиправноюбездіяльності Державною службою морського та річкового транспорту України.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів, суд вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Державною службою морського та річкового транспорту України у виключенні з Державного суднового реєстру України суднамоделі «Christy 6143» з бортовим реєстраційним номером «ua 2430 KV», двигун Honda № НОМЕР_2 , викладену у формі листа вих.№3829/03/15-19 від 21.08.2019р.
Враховуючи встановлені обставини протиправності відмови Державної служби морського та річкового транспорту України у виключенні з Державного суднового реєстру України судна, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язати виключити з Державного суднового реєстру України судно та видати Свідоцтво про виключення вищенаведеного судна з Державного суднового реєстру України.
Щодо позовних вимог про зобов'язати відповідача зареєструвати за ОСОБА_2 судно моделі «Christy 6143» з бортовим реєстраційним номером «ua 2430 KV», двигун Honda № НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 11-13 Порядку 1069 внесення річкових суден до Державного суднового реєстру України здійснюється безпосередньо Морською адміністрацією.
Реєстрації у Державному судновому реєстрі України підлягають:
а) пасажирські, наливні судна, судна, призначені для перевезень небезпечних вантажів, а також буксири незалежно від потужності головних двигунів і валової місткості;
б) самохідні судна, у тому числі риболовні, не зазначені в підпункті "а" цього пункту, з потужністю головних двигунів 55 кВт і більше;
в) судна, не зазначені в підпунктах "а" і "б" цього пункту, валовою місткістю 80 одиниць і більше.
Реєстрація здійснюється на підставі погодженої в Морській адміністрації, а для риболовних суден - Держрибагентстві та Морській адміністрації письмової заяви судновласника, зразок якої затверджується Мінінфраструктури, що подається до органу державної реєстрації.
До заяви додаються такі документи:
а) заповнена судновласником анкета Державного суднового реєстру України, зразок якої затверджується Мінінфраструктури;
б) копія документа, що підтверджує право власності на судно;
в) копія обмірного свідоцтва;
г) копія свідоцтва про придатність судна до плавання або документи, що підтверджують проходження судном технічного нагляду, зразок яких затверджується Мінінфраструктури, а для риболовних суден - Держрибагентством;
д) копія пасажирського свідоцтва (для пасажирського судна);
е) копія свідоцтва про мінімальний склад екіпажу;
є) копія страхового полісу або іншого документа із зазначенням умов забезпечення цивільної відповідальності судновласника за шкоду від забруднення нафтою, передбачених міжнародними договорами (угодами), до яких приєдналася Україна;
ж) свідоцтво про тимчасове право на плавання під Державним прапором України, якщо воно видавалося;
з) документи, що підтверджують наявність або відсутність заставних зобов'язань;
й) копія документа, що підтверджує особу власника та його громадянство (у разі належності судна фізичній особі);
к) документ, що свідчить про виключення судна з реєстру попереднім органом реєстрації (у разі коли судно було зареєстроване).
Додатково подається документально підтверджена інформація про призначення судна, наявність у нього ідентифікаційних ознак та знімки судна (вигляд з правого та лівого борту).
Для реєстрації риболовного судна крім зазначених документів подаються документально підтверджена інформація про його призначення (траулер кормового тралення, сейнер кошелевого лову тощо) і добову потужність технологічного обладнання, фотокартки судна (вигляд з правого та лівого борту), відомості про попереднього власника.
Відповідно до ч.1 cт.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
До матеріалів справи позивачем ОСОБА_2 не надано жодних належних та допустимих доказів звернення до Державної служби морського та річкового транспорту України, з приводу реєстрації судна із наданням необхідних усіх необхідних документів та відмови відповідача у прийнятті такого звернення, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині слід залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно із ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачами при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в таких розмірах: ОСОБА_2 у сумі 768,40 грн. та ОСОБА_1 у сумі 1536,80 грн., що документально підтверджується відповідними квитанціями, які долучені до матеріалів справи.
Згідно Виписок про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судовий збір у сумі 768,40 грн, та 1536,80 грн. зараховано на казначейський рахунок.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати підлягають розподілу пропорційно із стягненням судового збору у розмірі 768,40 грн. грн. на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби морського та річкового транспорту України.
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Державною службою морського та річкового транспорту України у виключенні з Державного суднового реєстру України судна моделі «Christy 6143» з бортовим реєстраційним номером «ua 2430 KV», двигун Honda № НОМЕР_2 , викладену у формі листа вих.№3829/03/15-19 від 21.08.2019р.
Зобов'язати Державну службу морського та річкового транспорту України (код ЄДРПОУ 41886120; вул.Преображенська, буд.25, м.Київ, 03110) виключити з Державного суднового реєстру України судно моделі «Christy 6143» з бортовим реєстраційним номером «ua 2430 KV», двигун Honda № НОМЕР_2 .
Зобов'язати Державну службу морського та річкового транспорту України (код ЄДРПОУ 41886120; вул.Преображенська, буд.25, м.Київ, 03110) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ; АДРЕСА_1 ) Свідоцтво про виключення судна моделі «Christy 6143» з бортовим реєстраційним номером «ua 2430 KV», двигун Honda № НОМЕР_2 з Державного суднового реєстру України.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби морського та річкового транспорту України (код ЄДРПОУ 41886120; вул.Преображенська, буд.25, м.Київ, 03110).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко