31 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2610/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), яка була призначена у розмірі 80 процентів від суми грошового забезпечення. У квітні 2018 року, у зв'язку з внесенням змін до грошового забезпечення поліцейських, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988 (далі - Постанова № 988), та на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103), відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, зменшивши її основний розмір з 80 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
16.11.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016, з урахуванням розміру 80 процентів відповідної суми грошового забезпечення. Проте ГУ ПФУ у Волинській області листом від 28.11.2018 № 1307/С-01 повідомило про те, що перерахунок пенсії позивача, з урахуванням 70 процентів грошового забезпечення, здійснено за чинною редакцією Закону № 2262-XII.
Позивач вважає, що відповідач порушив ряд нормативно-правових актів, наведених у тексті позовної заяви, та такими діями щодо зменшення основного розміру пенсії з 80 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення відповідач порушив права та законні інтереси позивача, в результаті чого позивач одержує пенсію у меншому розмірі. При цьому, вказує, що процедури призначення та перерахунку пенсій є різними за змістом та механізмом їх проведення, для перерахунку пенсії мають застосовуватися норми Закону № 2262-XII, що визначають її розмір у процентах відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент первинного призначення пенсії, а розмір призначеної пенсії в процентному відношенні відповідних сум грошового забезпечення не може бути зменшений навіть при зміні діючого законодавства, з огляду на конституційні норми щодо незворотності дії нормативно-правових актів в часі.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії до 70 процентів та відмови в її перерахунку у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, який був встановлений на момент призначення пенсії, та зобов'язати відповідача перерахувати з 01.01.2016 пенсію, виплатити перераховане та виплачувати надалі пенсію у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, встановивши судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово (а. с. 1).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 22.12.2018 № 10361/06-39 (а. с. 34-37) представник відповідача Калитюк І .В. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону № 2262-XII (зі змінами, передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII), законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
03.01.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив доводи відзиву (а. с. 48-55).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 дану справу визнано типовою, провадження у даній типовій адміністративній справі було зупинене до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18 за позовом Особа 1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії (а. с. 59).
Ухвалою суду від 31.10.2019 провадження у цій справі поновлено (а. с. 63).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно із частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За правилами частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.
Дослідивши письмові докази (в т. ч. оригінал пенсійної справи) та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, яка призначена з 02.12.1997 у розмірі 74 проценти від суми грошового забезпечення, що підтверджується висновком про призначення пенсії за вислугу років від 12.12.1997 (а. с. 41).
Як убачається із матеріалів пенсійної справи № 81/3963, з 01.01.2006 позивачу було проведено перерахунок пенсії в розмірі 80 процентів від суми грошового забезпечення (а. с. 42), при цьому, пенсія у розмірі 80 процентів грошового забезпечення виплачувалася позивачу до здійснення 28.03.2018 перерахунку пенсії з 01.01.2016, виходячи із розміру 70 процентів грошового забезпечення.
23.03.2018 Ліквідаційна комісія УМВС України у Волинській області сформувала та скерувала до ГУ ПФУ у Волинській області довідку № 2623 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII, Постанов № 988 та № 103 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на січень 2016 року, за прирівняною посадою заступник начальника відділу до посади на день звільнення зі служби заступник начальника відділу УБОЗ УМВС становить: посадовий оклад - 3000,00 грн.; оклад за спеціальним званням підполковник поліції - 2200,00 грн.; надбавка за стаж служби (50 %) - 2600,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 450,00 грн.; премія (6,24 %) - 514,80 грн., всього - 8764,80 грн. (а. с. 45).
ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 23.03.2018 № 2623, розмір перерахованої пенсії з 01.04.2018 складає 6135,36 грн., що підтверджується копією витягу про перерахунок пенсії у пенсійній справі № ХА3963-МВС від 28.03.2018 (а. с. 44).
16.11.2018 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016, з урахуванням розміру 80 процентів відповідної суми грошового забезпечення (а. с. 27-28).
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 28.11.2018 № 1307/С-01 повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії, з урахуванням 70 процентів грошового забезпечення, здійснено за чинною редакцією Закону № 2262-XII (а. с. 31).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із пунктом «а» частини першої, частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Як вбачається із висновку про призначення пенсії від 12.12.1997, на день звільнення вислуга позивача в пільговому обчисленні становила 28 років, тому пенсія за вислугу років була обчислена у розмірі 74 процентів відповідних сум грошового забезпечення (а. с. 41). Проте, як також вбачається із матеріалів пенсійної справи, вислуга років позивача насправді становить 30 років, відтак, йому з 01.01.2006 був здійснений перерахунок пенсії в розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (а. с.42).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 3 Постанови № 103 передбачено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Судом встановлено, що позивачу здійснено з 01.01.2016 перерахунок пенсії, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 23.03.2018 № 2623, при цьому, при здійсненні перерахунку та визначенні розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону № 2262-XII.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції Закону № 1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18, враховуючи, що позивач фактично оскаржує не бездіяльність, а дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії під час її перерахунку, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України суду повноважень, суд у даній типовій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 80 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку та відмови у її перерахунку, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років, починаючи з 01.01.2016 у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну розміру чи припинення виплати пенсії.
На думку суду, відсутні підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, як про це просить позивач, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення у цій справі, а примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 704,80 грн., який сплачений квитанцією від 13.12.2018 № 3 (а. с. 2), та який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а. с. 31).
Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2016 року та щодо відмови у проведенні її перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), починаючи з 01 січня 2016 року, у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну розміру чи припинення виплати пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх