нп 2-з/490/129/2019 Справа № 489/2129/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
29 жовтня 2019 року Центральний районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», треті особи - ОСОБА_2 , Обслуговуючий кооператив садівниче товариство «Хризонтема» про визнання дій неправомірними та скасування технічних умов,-
У квітні 2019 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва до відповідача з позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача по видачі технічних умов на реконструкцію системи газопостачання будинку АДРЕСА_1 та скасувати технічні умови на реконструкцію системи газопостачання вищезазначеного будинку видані відповідачем.
В обгрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_3 , яка є власником будинку АДРЕСА_2 ОК АДРЕСА_3 була тимчасово підключена до труби газопроводу ОСОБА_1 , який є власником будинку АДРЕСА_3 , що знаходиться у її дворі. . Актом від 20.02.2018 р., що був складений спеціалістом сектору соціально-економічного розвитку мкр. "Варварівка" та інженером ПАТ "Миколаївгаз" зазначено, що господарям земельної ділянки № НОМЕР_1 необхідно здійснити підключення будинку окремим вводом незалежним від вводу в будинок, що розташований на діялнці АДРЕСА_4 . Проте, на даний час відповідач склав ОСОБА_3 проект газового підключення, однак знову від труби газопроводу позивача. Дозвіл на здійснення такого монтажу позивачка не давала, жодних документів не підписувала
28.10.2019 року позивач надав суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» вчиняти дії по підключенню будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 на праві власності. В обґрунтування посилається на те, що на даний час їй стало відомо, що відповідач має намір здійснити підключення до газу будинку АДРЕСА_1 , однак знову від труби газопроводу, що перебуває на балансі власника будинку АДРЕСА_4 - Коваленко Н ОСОБА_4 , проте вона категорично проти такого підключення і відповідного дозволу не надавала.
До заяви додано Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін № 1636 від 01 жовтня 2019 року, який містить схему, якою погоджується ОСОБА_1 місце врізки газопроводу на ділянці № НОМЕР_2 ОК СТ " НОМЕР_3 " до іншого двору , інші можливі підключення відповдіно до цієї схеми не зазначені.Згідно вказаного Акту на балансі ОСОБА_1 знаходиться газова труба до місця врізки газопроводу , крім труби Г2ПЕ40.
Вважають , що невжиття судом заходів забезпечення позову може порушити права позивача неправомірним самовільним підключенням відповідачем до мережі позивача третьої особи до вирішення справи судом по суті, а також зробити неможливим виконання рішення у дані справі. Як стверджує позивач, вжиття заходів забезпечення позову надасть сторонам однакову можливість довести сууд позиції та прийняти законне рішення по справі.
Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п.2,9 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При розгляді питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги як права позивача , на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Згідно роз'яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» вчиняти дії по підключенню будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 на праві власності поза межами (не у відповідності) схеми розмежування газових мереж згідно Акту №1636 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін від 01.10.2019 р., оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також в разі можливого задоволення позову потягнути невиправдані витрати третьої особи на відновлення становища, яке існувало раніше.
Керуючись ст.ст.149-151 ЦПК України, постановою Пленуму ВС України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.06 року, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом заборони публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» вчиняти дії по підключенню будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 на праві власності не у відповідності до схеми розмежування газових мереж, згідно Акту №1636 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін від 01.10.2019 р. - до набрання судовим рішенням по справі законної сили.
Копії ухвали для негайного виконання надіслати до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз».
Копії ухвали надіслати сторонам по справі.
Ухвала може бути оскаржена разом до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
СУДДЯ О. А. ГУДЕНКО