Рішення від 17.09.2019 по справі 490/4848/18

нп 2/490/1050/2019 Справа № 490/4848/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.

при секретарі - Кваші С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення з нього боргу в сумі 28244 грн. 98 коп.

Представник позивача просив суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.10.2009 року між сторонами укладений договір №б/н, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 (далі-Позичальник) отримала кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та позивачем Договір, підтверджується підписом у заяві.

Складовою укладеної між сторонами угоди є заява клієнта, Умови та правила надання банківських послуг (далі - Умови) та Тарифи банку, про що прямо зазначено в заяві з підписом позичальника, де також зазначено, що він погоджується, що разом це складає договір про надання банківських послуг.

Згідно Тарифами банку, які були чинними на момент укладання договору, передбачена базова ставка - 30,00 % річних, розмір комісії за кредитне обслуговування - не встановлено.

Разом з тим, позивачем надано до матеріалів справи Умови та правила надання банковських послуг ( без зазначення періоду , протягом якого були чинними ці правила та чи діяли вони на момент укладання договору), де п. 2.1.1.7.6 передбачена сплата штрафу при порушенні строків платежів більш ніж на 30 днів - у розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

За такого, вочевидь вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин між сторонами була чинною інша редакція Умов та правил надання банковських послуг , отже суд бере до уваги тарифи та умови, зазначені в самій заяві, так інших документів, які були б підписані обома сторонами кредитного договору під час його укладання - суду не надано.

Дотепер відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, заборгованість за кредитом становить 28244,98 грн., з якої: заборгованість за кредитом - 2140,67 грн., заборгованість по процентам - 23983,12 грн., заборгованість за пенею та комісією - 300,00 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 1321,19 грн. - станом на 30.04.2018 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вважає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява позичальника разом з Умовами і тарифами складає між ним і банком кредитний договір, отже, відповідач був ознайомлений з указаними Умовами, банк надав повну інформацію про умови кредитування, що підтверджується підписом відповідача в заяві ( і з подальшими змінами - також зобов'язується ознайомлюватися самостійно).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України 23 вересня 2015 року при розгляді справи № 6-37цс15, яка є обов'язковою для застосування судами України при розгляді справ у подібних правовідносинах.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами і тарифами складає між сторонами кредитний договір. Пунктом цих Умов передбачено, що позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом у повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом проценти, та комісії на умовах цього Договору.

Пунктом 1.1.3.2.3 передбачено право банку змінювати самостійно Тарифи банку, при цьому банк зобовязаний за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, а саме в виписці по картрахунку. Про збільшення кредитного ліміту банк приймає рішення в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта.

Натомість зазначені Умови не містять підпису відповідача. При цьому суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року та Постанові від 22 березня 2017 року № 6-2320цс16.

Отже, з умов укладеного між сторонами договору не вбачається нарахування відсотків на заборгованість у розмірі 34,80 % з 01.09.2014 року та 43,20 % річних з 01.04.2015 року, оскільки тарифами Банку, чинними на момент укладення договору ( адже змін істотних умов договору в установленому законом порядку - позивачем не надано і на таке відсутнє посилання в позові), передбачена базова ставка 30,00 % річних.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Таким чином, заборгованість по процентам становить 2943,42 грн. ( виходячи з 30,00 % річних на суму заборгованості за кредитом за три роки).

Що стосується вимог про стягнення заборгованості по комісії, то як зазачено вище та узгоджується з правовою позицієї ВСУ по справі № 6-2320цс16, то Умови, якими передбачена сплата комісії не містять підпису відповідача. Таким чином відсутнє підтвердження того, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав він на себе зобов'язання зі сплати комісії в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.

За такого, суд доходить обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та штрафів, а у задоволенні вимог про стягнення пені та комісії у сумі 300,00 грн. - відмовити за необгрунтованістю.

Що стосується стягнення штрафів, то їх сума, що підлягає стягненню, становить 500,00 грн. (фіксована частина) та 254,20 грн. процентної складової пропорційно до задоволених позовних вимог.

Таким чином, загальний розмір заборгованості становить 6641,01 грн.

На підставі викладеного, у відповідності зі ст. ст. 509, 525, 526, 527, 554, 611, 612, 615, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язань, узятих на себе за договорами, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі позову, пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 414,07 грн. ((6641,04 грн. - сума задоволених вимог:28244,98 грн.х100%=0,235 х 1762 грн.).

Керуючись ст. ст. 18, 259, 263-265, 280, 281, 284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором в сумі 6641 (шість тисячі шістсот сорок одна) грн. 01 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2140,67 грн., заборгованість по процентам - 2943,42 грн., заборгованість штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 254,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 414 грн. 07 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14630570, рах. № НОМЕР_1 ( для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ О. А. ГУДЕНКО

Попередній документ
85299260
Наступний документ
85299262
Інформація про рішення:
№ рішення: 85299261
№ справи: 490/4848/18
Дата рішення: 17.09.2019
Дата публікації: 01.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (02.06.2023)
Дата надходження: 01.06.2023
Розклад засідань:
12.06.2023 09:15 Центральний районний суд м. Миколаєва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГУДЕНКО ОЛЬГА АНДРІЇВНА
суддя-доповідач:
ГУДЕНКО ОЛЬГА АНДРІЇВНА
позивач:
ПАТ КБ "ПриватБанк"
представник позивача:
Кулакова Катерина Романівна