Справа № 481/1174/19
Провадж.№ 2/481/363/2019
іменем України
22.10.2019 року Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді Вжещ С.І.,
при секретарі судового засідання Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,
28.08.2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , який за життя, 29.12.1992 року придбав у Радгоспу Щорса вищевказану квартиру, однак посилаючись на те, що вказана угода купівлі-продажу була посвідчена секретарем виконкому Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, успадкувати вказане спадкове майно після його смерті вона не має можливості, оскільки як роз'яснив їй нотаріус, угода укладена її чоловіком є недійсною через те, що вона нотаріально не посвідчена. Іншого способу прийняти у спадок дану квартиру після смерті ОСОБА_2 не існує, що і змусило її звернутися до суду з вказаним позовом.
02.09.2019 року провадження по даній справі було відкрито та призначено її до розгляду у загальному позовному провадженні.
30.09.2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду справи по суті.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, направила на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
Відповідач Софіївська сільська рада Новобузького району Миколаївської області явку свого представника у судове засідання не забезпечила, втім від представника сільської ради надійшла письмова заява про можливість розгляду справи за його відсутності, пред'явлений позов визнав повністю і не заперечував проти його задоволення.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 29.12.1992 року, посвідченого секретарем виконкому Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, за р/№ 98, Радгосп Щорса, як власник житлової квартири АДРЕСА_1 , продав покупцю ОСОБА_2 , належну йому квартиру і сторони підписали зазначений договір (а.с.7).
В силу ст. 227 ЦК України в редакції Закону 1963 року (діяла на момент укладення сторонами договору) договір купівлі-продажу будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.
Відповідно до вимог до пунктів 1 та 15 Положення (далі Положення) про продаж громадянам у власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 19.05.1989 р. № 142, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, підприємства, об'єднання і організації мають право продавати громадягам у власність незаселені квартири в будинках, що підлягають реконструкції або капітального ремонту. Купівлі-продаж квартири (будинку) оформляється договором, який повинен бути нотаріально посвідчений і зареєстрований у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, а там де є орган технічної інвентаризації, - в цьому органі. Дане положення втратило чинність на підставі Постанови КМ № 572 від 08.10.1992 р.
Договір купівлі-продажу нерухомого майна за № 3250 від 07.12.2001 року, про визнання якого дійсним заявлено позивачкою ОСОБА_1 , не був нотаріально посвідчений, але відповідно до чинного законодавства на момент укладення угоди він підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню. Про те, що вказаний договір належить нотаріально оформити, як видно з доводів позивачки, їй стало відомо лише у серпні 2019 року від нотаріуса, коли мала наміри успадкувати придбану її чоловіком ОСОБА_2 у Радгоспу Щорса квартиру.
Укладений між продавцем Радгоспу Щорса та покупцем ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири не містить в собі протизаконних умов. В угоді зазначено предмет продажу, його характеристика, порядок передачі предмета продажу у власність покупця, визначена ціна продажу.
Сторонами за договором було досягнуто згоди з істотних умов угоди, яка повністю була виконана, як покупцем (сплатив продавцеві обумовлену між ними суму грошових коштів у розмірі 1598 рублів, вселився разом зі своєю родиною в квартиру і користувався нею з грудня 1992 року), так і продавцем (отримав обумовлену суму грошових коштів та передав його покупцю у власність).
ОСОБА_1 на виконання умов даної угоди, 30.12.1992 року зареєстрував своє право власності в Новобузькій філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації за р./№ 190, що підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням.
На підставі даної угоди на ім'я ОСОБА_2 Новобузькою філією ММ БТІ видано 07.02.2004 року технічний паспорт на вищевказану квартиру (а.с. 8-9).
Судом встановлено, що будь-які перешкоди для нотаріального посвідчення договору на час його укладення були відсутні, однак договір не був посвідчений нотаріально в зв'язку із неправильним тлумаченням на той час Положення, згідно якого угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, що не виключало дотримання при його укладенні вимог ст. 227 ЦК УРСР 1963р.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер покупець за даною угодою ОСОБА_2 (а.с.4).
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, заведена спадкова справа № 193/2011 (а.с.21-42), з якої видно, що з заявою про прийняття спадщини своєчасно звернулася його дружина (а.с.23), позивачка у справі ОСОБА_1 , якій до того ж нотаріусом видано 09.07.2012 року свідоцтво про право на спадщину на інше майно спадкодавця ОСОБА_2 , зокрема земельну ділянку (а.с. 41). Інші спадкоємці за законом першого ступеню споріднення, діти спадкодавця, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у встановлений строк та порядок відмовилися від прийняття спадщини (а.с. 22).
Між тим, у зв'язку з відсутністю необхідного правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на вищевказане нерухоме майно, завідувачем Новобузької державної нотаріальної контори Миколаївської області, винесено постанову від 07.06.2019 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі спадкоємниці, позивачці у справі, ОСОБА_1 , свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану квартиру (а.с.5).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст. 391, 392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 являючись спадкоємницею за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_2 , в силу положень ч. 1 ст. 1261 ЦК України має право на успадкування належної останньому вищезазначеної квартири.
Таким чином, суд дійшов переконання, що визнання відповідачем пред'явленого до неї позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, оскільки встановлені при судовому розгляді обставини та сукупність досліджених доказів, вказують суду на обґрунтованість та законність заявлених позивачем вимог про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.
Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачкою на оплату судового збору, остання не заявляла, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.
Керуючись ст.ст. 206, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Софіївська сільська рада Новобузького району Миколаївської області, адреса: Миколаївська область, Новобузький район, с. Софіївка.
Повний текст рішення виготовлено 31.10.2019 року.
Суддя Вжещ С.І.