Справа № 485/846/19
Провадження № 2/485/594/19
31 жовтня 2019 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Шеремет Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05 грудня 1998 року у Снігурівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області зареєстрували шлюб з відповідачем. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. З грудня 2012 року шлюбні відносини фактично припинені через різність характерів та непорозумінь, через що виникали постійні сварки та непорозуміння. На даний час шлюб існує формально. Відповідач відмовляється розірвати шлюб через органи ДРАЦС. Вважає, що збереження сім'ї неможливе, а тому просить суд шлюб розірвати.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Позивач подала суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення. Після розірвання шлюбу просила залишити їй шлюбне прізвище " ОСОБА_3 " та не стягувати з відповідача понесені нею судові витрати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі. Відзив не надійшов.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
05 грудня 1998 року Снігурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб (актовий запис №153); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане повторно 13 березня 2019 року Снігурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_3 " (а.с.5).
Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
З грудня 2012 року шлюбні відносини між подружжям припинені за постійних сварок та непорозумінь у сім'ї, втрати почуття любові і поваги один до одного; відповідач відмовляється посвідчити розірвання шлюбу через органи РАЦС.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.113 СК України позивач має право надалі іменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_3 ".
На прохання позивача суд не стягує з відовідача понесені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 05 грудня 1998 року Снігурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №153 - розірвати.
Залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище " ОСОБА_3 ".
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який відраховується з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 31.10.2019 року.
Суддя