Справа № 478/2030/15-к
Провадження № 1-кп/484/86/19
про продовження строку дії запобіжного заходу
30.10.2019 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
запасного судді - ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження №12015150240000371 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України,-
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12015150240000371 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченим дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи наступним.
Причетність обвинуваченого ОСОБА_11 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
29.06.2015 року ОСОБА_11 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.
30.06.2015 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.
06.07.2015 року Казанківським районним судом Миколаївської області винесено ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_11 з метою його приводу.
07.07.2015 року ОСОБА_11 в порядку ст. 281 КПК України оголошено в розшук.
29.09.2015 року ОСОБА_11 затримано на підставі ухвали Казанківського районного суду, та в подальшому повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342, ч.4 ст. 187 КК України.
Відносно ОСОБА_11 , відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018р., 10.12.2018р., 18.01.2019 р.,11.03.2019 р., 23.04.2019 р., 13.06.2019 р., 25.07.2019 р. та 18.09.2019 р. ОСОБА_11 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 17.11.2019 року.
Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_11 , перебуваючи на свободі, може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що останній при затриманні працівниками правоохоронних органів мав намір втекти з місця, де було виявлено речові докази та він здійснював дії по переливанню дизельного палива з викрадених транспортних засобів у власні, а також тим, що після повідомлення йому про підозру 30.06.2015 року, ОСОБА_11 переховувався від органів досудового розслідування і перебував у розшуку. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_11 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв'язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).
Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені з застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Причетність обвинуваченого ОСОБА_12 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
29.09.2015 року ОСОБА_12 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.
30.09.2015 року ОСОБА_12 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.
В подальшому, ОСОБА_12 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 187 КК України.
Відносно ОСОБА_12 , відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018 р., 10.12.2018 р., 18.01.2019 р., 11.03.2019 р., 23.04.2019 р., 13.06.2019 р., 25.07.2019 р. та 18.09.2019 р. ОСОБА_12 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 17.11.2019 року.
Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_12 , перебуваючи на свободі може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що після скоєння кримінального правопорушення останній з місця скоєння злочину, та в подальшому, з місця виявлення викрадених речей зник, та в період часу з 29.06.2015 року по 29.09.2015 року переховувався від правоохоронних органів до того моменту, як був затриманий працівниками міліції. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_12 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв'язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).
Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені з застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Причетність обвинуваченого ОСОБА_13 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
29.09.2015 року ОСОБА_13 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.
30.09.2015 року ОСОБА_13 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.
В подальшому, ОСОБА_13 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 187 КК України.
Відносно ОСОБА_13 , відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_13 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018 р., 10.12.2018 р., 18.01.2019 р., 11.03.2019 р., 23.04.2019 р., 13.06.2019 р. 25.07.2019 р. та 18.09.2019 р. ОСОБА_13 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 17.11.2019 року.
Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_13 , перебуваючи на свободі може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що після скоєння кримінального правопорушення останній з місця скоєння злочину, та, в подальшому, з місця виявлення викрадених речей зник та в період часу з 29.06.2015 року по 29.09.2015 року переховувався від правоохоронних органів до того моменту, як був затриманий працівниками міліції. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_13 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв'язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).
Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені із застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Причетність обвинуваченого ОСОБА_14 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
29.06.2015 року ОСОБА_14 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.
30.06.2015 року ОСОБА_14 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.
В подальшому, ОСОБА_14 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України.
Відносно ОСОБА_14 , відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_14 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018 р.,10.12.2018 р.,18.01.2019 р., 11.03.2019 р., 23.04.2019 р., 13.06.2019 р., 25.07.2019 р. та 18.09.2019 р. ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 17.11.2019 року.
Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_14 , перебуваючи на свободі може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що останній при затриманні працівниками правоохоронних органів мав намір втекти з місця, де було виявлено речові докази та він здійснював дії по переливанню дизельного палива з викрадених транспортних засобів у власні. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_14 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв'язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).
Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені із застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та просив дослідити докази якими прокурор обгрунтовує своє клопотання, а саме матеріали кримінального провадження та пояснення свідків. Крім того дослідити законність його затримання 29.06.2015 року та 29.09.2015 року.
Захисник ОСОБА_10 підтримала клопотання ОСОБА_11 , а в задоволенні клопотання прокурора просила відмовити, як нічим не підтвердженому.
Обвинувачені ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, як необґрунтованому та не підтвердженому.
Обвинувачений ОСОБА_14 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, так як вважають, що зазначені ним ризики нічим не підтверджені, а захисник ОСОБА_7 також просив змінити обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження колегія суддів приходить до наступного.
На думку колегії суддів, підозри щодо обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є обґрунтованими зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування. Питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі на даній стадії судового розгляду.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (справа «Харченко проти України») питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_11 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, інших учасників кримінального провадження, які ще не допитані, та з урахуванням того, що інкриміновані йому по даному провадженню правопорушення скоєні в період іспитового строку за попереднім вироком суду, також застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає та зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_11 на необхідність дослідження в судовому засіданні доказів на які посилається прокурор в підтвердження клопотання, суд знаходить необгрунтованим, так як потерпілі і свідки обвинувачення допитувались в судовому засіданні в присутності всіх учасників процесу, а з матеріалами кримінального провадження обвинувачений був ознайомлений в повному обсязі в ході судового розгляду, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити. Також, суд вважає безпідставним і клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 про необхідність дослідження законності його затримань 29.06.2015 року та 29.09.2015 року, так як це вже було зроблено раніше.
Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_12 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, які ще не допитані по даному кримінальному провадженню, та з урахуванням того, що інкриміновані йому по даному провадженню правопорушення скоєні в період іспитового строку за попереднім вироком суду.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.
Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_13 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, які ще не допитані по даному кримінальному провадженню та з урахуванням того, що обвинувачений не працює, не має постійного заробітку.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.
Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_14 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, які ще не допитані по даному кримінальному провадженню, та з урахуванням того, що обвинувачений не працює, не має постійного заробітку та стійких соціальних зв'язків.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_14 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і цілодобового домашнього арешту та без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи обвинувачених, про відсутність ризику їх впливу на інших учасників кримінального провадження, так як на теперішній час не всі свідки допитані в судовому засіданні. Також, суд знаходить, що тримання обвинувачених під вартою не перешкоджає здійсненню ними захисту їх прав та інтересів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 197, 199, 331, 369-372, 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 задовольнити.
Відмовити в задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_11 .
Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 29.12.2019 року, включно, без визначення застави.
Продовжити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 29.112.2019 року, включно, без визначення застави.
Продовжити ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 29.12.2019 року, включно, без визначення застави.
Продовжити ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 29.12.2019 року, включно, без визначення застави.
Повний текст ухвали виготовлено 31.10.2019 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу суду протягом 7 днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
ГОЛОВУЮЧИЙ: підпис.
СУДДІ: підписи.
Згідно з оригіналом. Суддя: