справа № 22-7057 Головуючий у 1 інстанції - Ластовка Н.Д.
Доповідач - Білич І.М.
03 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Білич І.М..
суддів: Євтушенко О.І.., Антоненко Н.О.
при секретарі: Тороп Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою представника Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк» про захист прав споживачів та повернення банківських вкладів.
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист права споживачів та повернення банківських вкладів, та просив суд зобов'язати відповідача повернути йому депозитні вклади, проценти на загальну суму 2 937 820 гривень 95 коп.
У ході розгляду справи, судом двічі постановлювалися та скасовувалися ухвали суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог.
Останньою ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2009 року було скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2009 року та накладено арешт на кошти відповідача ВАТ «Родовід банк» (МФО 321712. код ЄДРПОУ 14349442, Ліц. НБУ № 27 від 11.10.2004 p., ІПН 143494426659, № Свідоцтва ПДВ 35482466), які знаходяться на його кореспондентському рахунку № 32008171201 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, в межах суми позовних вимог - 2 937 820 грн. 95 коп. (два мільйони дев'ятсот тридцять сім тисяч вісімсот двадцять грн. 95 коп.).
Заборонено Головному управлінню Національного банку України по м. Києву і Київській області проводити будь-які фінансові операції по відчуженню грошових сум в межах суми позовних вимог 2 937 820 грн. 95 коп. з кореспондентського рахунку ВАТ «Родовід банк» № 32008171201 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області.
Не погодившись з даною ухвалою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в який просив ухвалу суду скасувати, посилаються на те, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову від 02 червня 2009 року районний суд виходив з того , що предметом позову є захист прав споживачів, а саме видача банківських вкладів і процентів по ним на загальну суму 2 937 820 гривень 95 коп., тому з огляду на великий розмір заявлених позивачем позовних вимог невжиття заходів із забезпечення позову може утруднити та навіть зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
Як вбачається із матеріалів справи наклавши арешт на кошти відповідача по справі у межах заявлених позовних вимог , районний суд також заборонив Головному управлінню Національного банку України по м. Києву і Київській області проводити будь-які фінансові операції по відчуженню грошових сум у межах суми позовних вимог.
За таких обставин судом , колегія суддів вважає, що судом було покладено певні зобов'язання на установу яка не є учасником судового розгляду у відповідності до поданої позовної заяви. Тобто вирішено питання про права та обов'язки осіб , які не брали участь у справі.
Судова колегія вважає , що при вирішенні питання про забезпечення позову . районним судом не досліджувалися також обставини на які посилався представник відповідача , як на підставу своїх заперечень - а саме Постанови Правління Національного банку України від 13.03.2009 року № 138 та від 18.03.2009 року за № 142.
З урахуванням вищевикладеного , колегія суддів вважає , що ухвала суду як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для розгляду питання пов'язаного з забезпеченням позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2009 року скасувати , а питання щодо забезпечення позову передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційному оскарженню не підлягає.