Справа №22-3317 Головуючий у 1-ій інстанції - Миколаєць І.Ю.
Доповідач - Карпенко С.О.
15 липня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Карпенко С.О.
суддів Прокопчук Н.О., Слободянюк С.В.,
при секретарі Ярошенку С.В.
з участю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 січня 2008 року
в справі за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Святошинського району м.Києва
до ОСОБА_1, ОСОБА_2
про стягнення заборгованості по сплаті витрат на утримання будинку і прибудинкової території
та плати за комунальні послуги,
встановила:
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24.01.08 позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП УЖГ Святошинського району м. Києва заборгованість по сплаті витрат на утримання будинку і прибудинкової території та плати за комунальні послуги в розмірі 2 566 грн 17 коп, а з ОСОБА_2 - 2 166 грн96 коп заборгованості, що утворилась за період з жовтня 2000 року по грудень 2006 року включно.
Стягнуто у рівних долях з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП УЖГ Святошинського району м. Києва витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Стягнуто у рівних долях з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.
У задоволені інших вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що справу було розглянуто за його відсутності, а він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у скарзі, і просив її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у розгляді справи, у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином; клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Тому суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також неповнолітня ОСОБА_3 є співвласниками двокімнатної квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 15.03.99 року реєстраційний номер № 73 (а.с.5).
Житловий фонд територіальної громади Святошинського району м.Києва переданий в оперативне управління та обслуговування Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Святошинського району м.Києва.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.92 року № 572 з подальшими змінами, власник квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З розрахунку заборгованості, наданого ЖЕО-802, вбачається, що за відповідачами нарахована заборгованість за комунальні послуги та за експлуатаційні витрати в сумі 5 132 грн 34 коп за період з жовтня 2000 року по грудень 2006 року включно.
23.02.05 року з ОСОБА_1 укладено договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, за яким підприємство надало розстрочку у погашенні заборгованості, що утворилась станом на 01.02.05 року, терміном до 01.02.10 року (а.с.4).
31.01.07 року з ОСОБА_2 укладено такий же договір, за яким підприємство надало розстрочку у погашенні заборгованості, що утворилася станом на 01.01.07 року, терміном до 01.01.12 року.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що договір про реструктуризацію заборгованості від 23.02.05 року відповідачами не виконувався і сума боргу, про стягнення якої за уточненим розрахунком просить позивач, доведена.
Проте повністю з такими висновками погодитись не можна.
Як вбачається з позовної заяви КП УЖГ Святошинського району м. Києва, позивач просив стягнути заборгованість за період з жовтня 2000 року по вересень 2007 року у сумі 5 132 грн34 коп.
Розрахунок заборгованості, який суд прийняв за правильний, зроблений за період з жовтня 2000 року по грудень 2006 року включно (а.с.8, 9).
Відомостей про те, що позивачем змінювалися позовні вимоги в частині визначення періоду заборгованості, матеріали справи не містять.
Виходячи зі змісту ст.4 Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію", який набрав чинності з 01.07.03 року, за рішенням суду стягується заборгованість лише з тих громадян, які не уклали договір про реструктуризацію заборгованості та не сплачують поточних платежів.
За наявності договору про реструктуризацію заборгованості стягнення заборгованості за рішенням суду можлива у разі розірвання такого договору.
Поданий позивачем позов містить дописку з проханням розірвати договір про реструктуризацію заборгованості (а.с.3), проте ця вимога судом не уточнена і не вирішена.
Суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що між ЖЕО-802 та окремо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладені договори на реструктуризацію заборгованості (відповідно від 23.02.05 року та від 31.01.07 року) за період, який включає і той, про стягнення заборгованості за який заявлено позов.
Крім того ОСОБА_1 надав копію рішення Апеляційного суду міста Києва від 19.03.07 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в рівних частках на користь КП УЖГ Святошинського району м.Києва заборгованість по оплаті витрат на утримання будинку, прибудинкової території та комунальних послуг в розмірі 2 259 грн 60 коп., що утворилась за період з жовтня 2000 року по вересень 2002 року.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, спростовується розпискою, долученою до матеріалів справи (а.с.26).
Керуючись ст.ст.303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 січня 2009 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України шляхом подання безпосередньо до цього суду касаційної скарги.