Справа №127/5045/18
Провадження №1-кп/127/262/18
28 жовтня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017020010005631, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 02 грудня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження №12017020010005631 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 серпня 2019 року було оголошено в розшук обвинуваченого ОСОБА_6 , надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 для доставки його в судове засідання під вартою для вирішення судовому засіданні питання про обрання йому запобіжного заходу, до розшуку ОСОБА_6 судове провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - зупинено.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 неодноразово на виклики до суду не з'являвся до Вінницького міського суду, про причини неявки суд не повідомив. Беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме те, що останній хоча раніше і не судимий, однак наразі обвинувачується у скоєнні корисливого злочину середньої тяжкості, тривалий час перебував у розшуку, тому у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що останній переховується від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши заявлені клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від суду, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, суд враховує те, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні середнього корисливого злочину.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
На думку суду, в клопотанні обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, особу підозрюваного, відсутність соціально стримуючих факторів, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи на волі може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_6 судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення. У зв'язку з цим в задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника належить відмовити.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.
Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що застава може бути застосована до особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У таких випадках її розмір підлягає визначенню в ухвалі слідчого судді. Слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абз.2-4 п.16 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, майновий стан обвинуваченого суд вважає, що з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу ОСОБА_6 необхідно визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 395, 400 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 28 жовтня 2019 року по 26 грудня 2019 року включно.
Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 140 (сорок тисяч сто сорок) гривень.
У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_6 застави на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області на обвинуваченого покласти наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту за місцем своєї реєстрації або проживання без дозволу суду;
3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
Виконання ухвали суду доручити прокурору ОСОБА_3 та начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань(№1)».
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 7 діб з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: