1-кп/130/68/2019
152/894/18
Іменем України
31.10.2019 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участі сторін та учасників кримінального провадження:
- прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
- потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9
- представника потерпілої ОСОБА_10 ,
- обвинуваченого ОСОБА_11 ,
- захисника ОСОБА_12 ,
розглянувши у відритому судовому засіданні в м.Жмеринці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020020003637 від 03.11.2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, працівника виробничого підрозділу Жмеринська дирекція залізничних перевезень РФ "Південно-Західна залізниця" АТ "Укразалізниця", розлученого, військовозобовязаного, паспорт НОМЕР_1 , раніше судимого: вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 10.01.2008 року за ч.2 ст.186, ст.75 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на два роки; вироком Білоярського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри від 17.05.2010 року, ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 16.04.2013 року за ч.1 ст.126, ч.1 ст.146, ч.1 ст.152, ст.70 КК України на пять років три місяці позбавлення волі; звільненого після відбуття строку покарання 26.03.2015 року,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ч.1 ст.146, ч.1 ст.186 КК України,
У вечірній час 28.10.2017 року ОСОБА_11 зустрівся в с.Пеньківка Шаргородського району Вінницької області із малознайомою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка приїхала до нього на зустріч за попередньою домовленістю. Через певний проміжок часу, після спільного розпиття спиртних напоїв у будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 на автомобілі "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням останнього поїхали до магазину, що розташований в с.Юхимівка Шаргородського району Вінницької області, однак на той час магазин вже був закритий. Повертаючись до с.Пеньківка Шаргородського району Вінницької області в автомобілі між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, виникла сварка з приводу її бажання негайно повернутись до м.Вінниці та відсутності можливості у ОСОБА_11 це здійснити за браком грошових коштів на службу "таксі" у нього, так як рух громадського транспорту на цей час вже було припинено. Через відмову ОСОБА_11 доставити ОСОБА_13 до м.Вінниці остання вирішила вистрибнути з автомобіля під час його руху, відкривши при цьому передні пасажирські дверцята. Розуміючи, що ОСОБА_13 , вистрибнувши з автомобіля, може спричинити собі тілесні ушкодження та намагаючись її зупинити, ОСОБА_11 вирішив вчинити дії, аби запобігти цьому, не маючи при цьому умислу на заподіяння їй тілесних ушкоджень та позбавлення життя ОСОБА_13 . Зокрема, він лівою рукою тримав кермо автомобіля в русі, а правою рукою областю передпліччя та плеча обхопив шию ОСОБА_13 , утримуючи її в салоні автомобіля та спрямовуючи при цьому свої подальші дії на зупинку транспортного засобу. Зупинивши автомобіль на узбіччі дороги, ОСОБА_11 забрав свою руку із шиї ОСОБА_13 та виявив, що остання перестала подавати ознаки життя і з її рота по обличчю потекла кров. ОСОБА_13 померла на місці події. Таким чином, ОСОБА_11 внаслідок власної злочинної недбалості не передбачив настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння - смерті ОСОБА_13 , хоча повинен був і міг їх передбачити, коли обхопив та утримував рукою її шию. Після цього ОСОБА_11 з метою уникнення відповідальності за скоєне та приховання слідів злочину, тіло ОСОБА_13 закопав на території домогосподарства своє матері по АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 02.04.2018 року №190 при дослідженні трупа ОСОБА_13 тілесних ушкоджень механічного характеру не виявлено; причину смерті встановити не надається можливим у зв'язку з різко вираженими гнильними змінами.
Вказані дії ОСОБА_11 кваліфіковані за ч.1 ст.119 КК України як вбивство, вчинене через необережність.
Також близько 10 години 30 хвилин 02.02.2018 року ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прибув до будинку односельчанина ОСОБА_9 , який мешкає по АДРЕСА_3 , та почав ображати останнього нецензурними словами. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_11 застосував до ОСОБА_9 фізичне насильство, що виразилось у загинанні рук за спину та зв'язування їх простирадлом, а також здійснив психологічний тиск, який виразився у погрозах подальшого застосування фізичного насильства до потерпілого, змусивши останнього вийти з власного будинку та залізти до багажнику автомобіля "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_2 , що розташовувався на дорозі поруч будинку, з метою примусити потерпілого написати заяву, відповідно до якої ОСОБА_9 зобов'язувався б виконувати господарські роботи у місцевих жителів, а грошові кошти за виконану роботу мав би отримувати ОСОБА_11 . У закритому багажнику вказаного автомобіля ОСОБА_11 утримував потерпілого всупереч його волі, чим позбавив ОСОБА_9 можливості вільно пересуватись. Після цього ОСОБА_11 для досягнення своєї мети вивіз ОСОБА_9 вказаним автомобілем у безлюдне місце до лісу, де витягнув його з багажника та продовжив погрожувати застосуванням фізичного насильства, якщо той не напише вказану вище заяву. Оскільки ОСОБА_9 цю вимогу не виконав, ОСОБА_11 знову змусив його залізти до багажнику автомобіля "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_2 , де утримував того близько однієї години, чим позбавив потерпілого можливості вільно пересуватись.
Вказані дії ОСОБА_11 кваліфіковані за ч.1 ст.146 КК України як незаконне позбавлення волі.
Крім того, близько 17 години 00 хвилин 08.02.2018 року ОСОБА_11 разом із ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з метою випити спиртних напоїв прийшли у гості до своєї знайомої ОСОБА_16 , яка проживає по АДРЕСА_3 , та виявили, що власниці вдома немає, а у будинку знаходяться п'ятеро малолітніх дітей. Коли ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вийшли з вказаного будинку палити цигарки, ОСОБА_11 залишився в будинку та помітив в руках малолітнього ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у той момент перебував у гостях ОСОБА_16 та грався із малолітнім ОСОБА_18 , планшет "Bravis" модель "NB701". Маючи намір ним заволодіти, діючи умисно та свідомо, ОСОБА_11 забрав вказаний планшет із рук малолітнього ОСОБА_17 та вийшов на вулицю, де його чекали зазначені вище особи. У подальшому ОСОБА_11 на власний розсуд розпорядився даним планшетом, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 05.03.2018 року №1159\18-21 становить 698 грн., чим завдав його власниці потерпілій ОСОБА_19 матеріальної шкоди на цю суму.
Вказані дії ОСОБА_11 кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна.
Потерпіла ОСОБА_8 заявила цивільний позов із вимогами стягнення на її користь з обвинуваченого ОСОБА_11 майнової шкоди в сумі 11356 грн. та моральної шкоди в розмірі 100000 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково. Пояснив, що, познайомившись в мережі Інтеренет з ОСОБА_13 , через декілька днів вони домовилися зустрітися у нього в селі, перед цим вони розмовляли періодично по телефону, ОСОБА_11 спитав у ОСОБА_13 чи можуть вони зустрітись та отримав її згоду. Ввечері 28.10.2017 року йому зателефонувала ОСОБА_13 та повідомила, що вона їде до нього електропотягом зі ст.Вінниці та просила її зустріти. ОСОБА_11 взяв автомобіль, що мав у користуванні, та виїхав з ОСОБА_20 , аби забрати ОСОБА_13 зі станції. Потім вони поїхали додому до односельця ОСОБА_21 , де почали розпивати розведений спирт. Після того, як привезений з собою спирт закінчився, ОСОБА_13 спитала хто поїде у магазин аби докупити ще алкоголю, на що він згодився поїхати, а вона виявила намір його супроводити. Дорогою в автомобілі ОСОБА_13 сказала, що вона себе погано почуває. Він не усвідомлював, що відбувається з дівчиною, бо вона дивно себе поводила і він не міг зрозуміти у якому вона стані, вважав, що вона напідпитку, а також вона була під дією наркотичного препарату "метадон". Він запитав ОСОБА_13 що із нею та вона відповіла, що випила алкогольний та енергетичний напій "Revo" і вживала метадон. Далі між ними почався конфлікт з приводу того, що магазин був закритий і вони не змогли купити ще алкоголю, пізніше ОСОБА_13 почала кричати, що вона хоче повернутися до м.Вінниці. Він повідомив, що у нього немає коштів аби скористатися службою таксі та відправити її додому. ОСОБА_13 під час руху автомобіля відкрила передню пасажирську дверку та хотіла вистрибнути з автомобіля, тому він, намагаючись її зупинити, потягнув потерпілу до себе, тримаючи однією рукою кермо та керуючи автомобілем, іншою рукою обхопив шию ОСОБА_13 та утримував її таким чином з метою протидіяти її намірам вистрибнути на ходу, а також почав гальмувати для зупинки автомобіля, на що йому знадобився певний час. Після того, як автомобіль зупинився, він випадково виявив на своєму рукаві кров, зрозумів, що це кров ОСОБА_13 , яка перестала подавати ознаки життя кров текла з її рота. Він вкрай розгубився та спочатку не знав, що йому робити. Злякавшись відповідальності за смерть ОСОБА_13 , він заїхав до гаража на території домогосподарства своєї матері в с.Пеньківка Шаргородського району, поруч з яким тієї ночі закопав тіло ОСОБА_13 . Про ці події одразу нікому не розповідав. Працівникам поліції про вчинене повідомив після спливу трьох місяців після скоєного. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 визнав частково, а саме заявлені майнові збитки погодився відшкодувати їй повністю, а моральну шкоду згоден відшкодовувати у розмірі 50% від заявленої потерпілою суми, оскільки він не має достатніх доходів для її повного відшкодування, маючи на утриманні літню матір, а також у нього є власні кредитні зобовязання.
Зазначив, що близько 10 години 30 хвилин 02.02.2018 року разом із знайомою ОСОБА_14 приїхав додому до ОСОБА_9 , який проживає по АДРЕСА_3 , аби попросити його допомогти перевезти відсів, так як він неодноразово давав останньому кошти на цигарки та випивку, а той не прийшов та обіцянку про допомогу не виконав, що було декілька разів. Про це він вирішив поговорити з ним прийшовши до нього з ОСОБА_14 , однак ОСОБА_9 був нетверезий. Він нагадав останньому про обіцянку допомогти превезти відсів, на що той погодився, але оскільки ОСОБА_9 був брудний, він сказав йому, щоб той сідав до багажнику, аби не забруднити салон автомобіля, на що останній погодився. Дорогою вони заїхали до ОСОБА_22 , де він випустив ОСОБА_9 з багажника автомобіля. Заявив, що до інших зобовязань ОСОБА_9 він не примушував.
Також вказав, що близько 17 годин 08.02.2018 року він разом із своїми друзями ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вирішили піти в гості до знайомої ОСОБА_23 , а саме до ОСОБА_16 , яка проживає в с.Пеньківка Шаргородського району Вінницької області. Особисто він спочатку не хотів йти, однак ОСОБА_15 вмовив. так як перебував з нею у дружніх відносинах. Він дав ОСОБА_15 гроші, щоб той купив горілки, та вони втрьох пішли до ОСОБА_16 . Прийшовши до її домоволодіння, виявили, що вдома її немає, так як відкрив двері її малолітній син ОСОБА_18 . ОСОБА_15 , сказав зачекати та що він домовиться про те, аби посидіти в будинку допоки не прийде ОСОБА_16 . Після того вони зайшли до будинку, діти гралися, попросили у дітей пару чарок, пили принесену з собою горілку. ОСОБА_14 сходила до магазину та купила дітям солодощів. Не дочекавшись повернення ОСОБА_16 та випивши горілку, зібрались вже йти, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вийшли та очікували на вулиці, коли він (обвинувачений) вважаючи, що прийшов до ОСОБА_16 з власним планшетом, забрав планшет у малолітнього ОСОБА_17 та також пішов звідти. Вказаний планшет згодом власникам не повернув, так як того ж вечора його випадково розбив. З найменуванням та вартістю викраденого ним планшета погодився.
У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень щиро розкаявся та просив суд його суворо не карати, врахувавши участь у бойових діях, статус учасника яких він має.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 у вчинені інкримінованих злочинів, не зважаючи на часткове визнання своєї вини останнім, частково доводиться його особистими показаннями щодо його безпосередньої участі у вказаних ним подіях, що мали відповідні наслідки, та повністю підтверджується показаннями потерпілих та свідків, а також іншими доказами, які представлені стороною обвинувачення, безпосередньо дослідженими та оціненими у їх сукупності в ході судового розгляду.
Так, потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що востаннє свою дочку ОСОБА_13 вона бачила 27.10.2017 року, коли та приїжджала додому в с.Браїлів Жмеринського району. Дочка привезла своїй дитині хом'ячка, погралася з нею та поїхала на роботу о 06 годині наступної доби. Також о першій половині дня 28.10.2017 дочка подзвонила та спитала як дитина, після цього більше не зіздзвонювались, загалом не часто спілкуючись по телефону. 02.11.2017 року їй зателефонували співробітники дочки та повідомили, що ОСОБА_13 пропала, після чого вона (потерпіла) повідомила поліцію. Про те, що сталося з її дочкою, дізналася 01.01.2018 року. Вказала, що її дочка ОСОБА_13 була замкнутою по натурі людиною, мала спокійний характер, поводилася скромно та тяжко пережила розлучення з чоловіком, хотіла вийти заміж вдруге, однак вона її відмовляла, переконуючи аби та займалася собою і дитиною. Одного разу дочка обмовилась про те, що познайомилася з хлопцем, яким виявився обвинувачений ОСОБА_11 , казала, що він хороший хлопець. Вона сказала дочці, що як у них будуть серйозні відносини, тоді щоб познайомила їх. У дочки було багато знайомих в мережі Інтернет, остання працювала в м.Вінниці, тому її дитина майже весь час була з нею (потерпілою). Переконана, що ОСОБА_11 скористався довірливістю її дочки, заманив її, зґвалтував та задушив, тому вона не вважає її смерть нещасним випадком. Остаточно просила перекваліфікувати дії ОСОБА_11 за п.10 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому найсуворіше покарання.
Разом з своїм представником ОСОБА_10 підтримала вимоги цивільного позову та просили його задоволити. Вказали, що заявлена сума майнового відшкодування становить витрати на поховання загиблої дочки ОСОБА_13 . Вимоги відшкодування моральної шкоди обгрунтували втратою потерпілою своєї дочки внаслідок протиправних дій обвинуваченого, а також обставинами того, що сама потерпіла є інвалідом третьої групи, та на її утриманні залишилась сиротою малолітня онука, дочка загиблої ОСОБА_13 , яка потребує належного забезпечення.
Потерпілий ОСОБА_9 пояснив суду, що 02.02.2018 року до нього додому в с.Пеньківка приїхав ОСОБА_11 та почав висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою, завдав йому кілька ударів та зв'язяв простирадлом руки, після чого примусив залізти у багажник його машини. Далі ОСОБА_11 закрив багажник та повіз його до лісу, аби той погодився на виконання господарських робіт. У багажнику автомобіля він перебував близько двох годин, потім ОСОБА_11 його відпустив.
Потерпіла ОСОБА_19 за її викликом в судове засідання не зявилась, попередньо подавши заяву щодо здійснення судового розгляду без її участі; щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_11 покладалась на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_24 пояснила суду, що обвинувачений ОСОБА_11 є її односельцем. Близько опівдні 28.10.2017 року вона підійшла до нього додому, де працювали ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , які перевозили відсів. Закінчивши роботу, пішли до хати та сіли випивати всі утрьох, пили розведений спирт. Сидівши в будинку, розпиваючи алкоголь ОСОБА_11 сказав, що до нього має приїхати дівчина ОСОБА_13 з м.Вінниці, він хоче познайомити їх, та її треба зустріти з електропотягу, що має прибути о 18:10. Пізніше прийшов ОСОБА_22 , на заправці в с.Ярошенці заправив ОСОБА_11 машину, потім вони поїхали на станцію, де зустріли ОСОБА_13 . ОСОБА_11 пішов познайомити дівчину з своєю мамою, яка працювала черговою по станції. Коли вони повернулись від матері, ОСОБА_11 сказав, що та була розлючена та вигнала їх. Після цього вони сіли до автомобіля та поїхали додому до ОСОБА_25 , куди привезли з собою спирт. Господарі вже спали, ОСОБА_11 постукав, запропонував ОСОБА_25 випити, той погодився. Вони розвели спирт, після чого ОСОБА_11 сказав їй, щоб вона наливала ОСОБА_13 достатньо, аби та була п'яною, оскільки він хоче мати з нею інтимні стосунки. Вона наливала дівчині, попередивши, щоб та зливала розведений спирт та не пила. Пізніше приїхала ОСОБА_14 , яка раніше проживала з ОСОБА_11 , яка привезла з собою 1 л. пива, ОСОБА_11 вмовляв її, щоб та наливала ОСОБА_13 , аби її споїти. ОСОБА_14 запропонувала останній пиво, та зробила декілька ковтків та більще не пила. Пізніше ОСОБА_11 сказав, що їм треба поговорити з ОСОБА_13 та вигнав машину на вулицю і вони удвох поїхали в невідомому напряму. Згодом вони телефонували до ОСОБА_11 , проте той не брав слухавку спочатку, потів взяв, був чутний значний шум, він сказав, що передзвонить, але пізніше був поза зоною досяжності. Більше того вечора ОСОБА_11 та ОСОБА_13 назад не повернулися. Наступного дня ОСОБА_11 зателефонував та повідомив, що він відвіз ОСОБА_13 до м.Жмеринки, остання сіла у таксі і якийсь чоловік її забрав. Пропонував купити сенсорний телефон свідкам їй та ОСОБА_20 , але його так і ніхто не купив. Далі спілкування перервалося.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що 08.02.2018 року ОСОБА_11 з ОСОБА_26 та ОСОБА_15 приходили до неї додому у її відсутність, так як вона ходила придбати молоко для дитини. Вдома її не було приблизно 30-40 хвилин, повернувшись додому, постукала у двері, які не одразу відчинив старший син ОСОБА_27 . Загалом у будинку перебувало п'ятеро дітей, четверо з яких її, а також однокласник сина ОСОБА_27 - ОСОБА_17 , у якого з собою того вечора був планшет. Син ОСОБА_27 , плачучи, розповів, що у вікно постукали ОСОБА_11 , дівчина ОСОБА_14 , яка є невісткою ОСОБА_25 , та ОСОБА_15 , який є далеким її (свідка) родичем, спитали де знаходиться мати, та наказали відкрити двері. Він відкрив і вони зайшли до хати, ходили всередині та роздивлялися, сказали йому принести чарки, фотографувалися, розпивали спиртне у будинку. Перед своїм уходом ОСОБА_11 забрав планшет, належний малолітньому ОСОБА_17 , та наказав нікому нічого не розказувати.
Свідок ОСОБА_28 суду пояснила, що вона востаннє бачила ОСОБА_13 приблизно 17 або 18 жовтня 2017 року, коли їхала додому, так як живе поруч. Вони поговорили та розійшлись. Про те, що згодом сталося з ОСОБА_13 , дізналася від потерпілої ОСОБА_8 , яка є її кумою. Зазначила, що ОСОБА_13 була неконфліктною людиною, алкоголь не вживала взагалі, шкідливих звичок не мала, було доброю та люблячою мамою.
Свідок ОСОБА_22 пояснив суду, що 28.10.2017 року, обвинувачений ОСОБА_11 подзвонив йому та запропонував прийти до нього додому. Звільнившись після роботи, прийшов до останнього приблизно о 16 годині, у ОСОБА_11 вдома були ОСОБА_20 , ОСОБА_29 та ОСОБА_24 . Сиділи, випивали розведений спирт, коли ОСОБА_11 сказав, що познайомився з дівчиною в мережі Інтернет, вона приїде, запропонував поїхати на станцію та зустріти її. ОСОБА_13 приїхала приблизно о 18:20 годині, тоді ОСОБА_11 з нею пішли до матері обвинуваченого, яка працює на залізниці, познайомитись. Потім усі вп'ятьох поїхали додому до ОСОБА_25 , який проживає в с.Пеньківка. До останнього приїхали приблизно о 19 годині, продовжили пити розведений спирт, який привезли з собою приблизно до 23 години. Чи вживала алкоголь ОСОБА_13 він не бачив. Конфліктів між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 не помітив. Обвинувачений сказав, що хоче відлучитись з ОСОБА_13 , аби побути наодинці. ОСОБА_13 з ОСОБА_11 у той вечір не повернулись, хоча мали повернутись, оскільки ОСОБА_11 обіцяв, що після застілля порозвозить всіх додому, так як далеко добиратись. На телефонні дзвінки обвинувачений не відповідав та не передзвонив. Наступного дня зустрів ОСОБА_11 , той сказав, що відвіз ОСОБА_13 до Жмеринського переїзду.
Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що ввечері 28.10.2017 року до нього додому в с.Пеньківку приїхали з колишньою дружиною ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_24 , дочка, син та двоє хлопців. Привезли з собою розведений спирт, який вони вживали. ОСОБА_13 не пила. ОСОБА_11 та ОСОБА_13 покинули будинок раніше решти, куди саме поїхали не знає, назад не повернулись.
Свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що 28.10.2017 року він з ОСОБА_24 та ОСОБА_22 сиділи вдома у обвинуваченого ОСОБА_11 , вчотирьох з останнім пили розведений спирт. Ввечері приблизно о 18 годині всі поїхали на ст.Ярошенка, що в с.Пеньківка, аби зустріти ОСОБА_13 , яка мала приїхати до ОСОБА_11 . Після того, як зустріли ОСОБА_13 , поїхали до матері ОСОБА_11 , з якою він хотів познайомити дівчину. Далі вп'ятьох із ОСОБА_13 сіли в автомобіль ОСОБА_11 та поїхали додому до ОСОБА_25 , який живе в с.Пеньківка. Там також випивали розведений спирт, який ОСОБА_11 взяв із собою з дому. У будинку була ще дружина ОСОБА_25 та пізніше приїхала дочка ОСОБА_14 . Пробули у ОСОБА_25 близько півтори години. ОСОБА_11 та ОСОБА_13 поїхали раніше, так як ОСОБА_11 хотів поговорити з дівчиною, казав, що повернеться, проте більше того вечора вони не повернулися.
Допит свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та ОСОБА_20 учасниками провадження визнано недоцільним.
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.02.2018 року та від 02.03.2018 року встановлено внесення до нього у встановленому порядку на підставі рапорту ДОП Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 10.02.2018 року відомостей щодо кримінальних правопорушень за ознаками незаконного позбавлення волі ОСОБА_11 із застосуванням фізичного насильства потерпілого ОСОБА_9 02.02.2017 року та незаконного заволодіння ОСОБА_11 планшетом "Bravis" у малолітнього ОСОБА_17 08.02.2018 року в с.Пеньківка Шаргородського району (т.1 а.с.235,236,237).
З протоколу огляду від 10.02.2018 року та фототаблиці до нього встановлено, що згідно письмової згоди ОСОБА_16 від 10.02.2018 року (т.1 а.с.238) було проведено огляд належного останній будинковолодіння по АДРЕСА_3 , у якому згідно тверджень ОСОБА_19 напередодні відбулось протиправне заволодіння ОСОБА_11 планшетом її малолітнього сина ОСОБА_17 (т.1 а.с.239,240-246).
Згідно протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.02.2018 року ОСОБА_11 був затриманий вказаної дати о 01 годині 45 хвилин з підстав того, що після вчинення вказаного вище злочину потерпілим вказано на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (т.1 а.с.247-249).
З протоколу проведення слідчого експерименту від 11.02.2018 року, що відповідно дозволів власників житлових приміщень ОСОБА_16 , ОСОБА_33 та ОСОБА_11 (т.2 а.с.11,13) проведений із участю останнього та захисника ОСОБА_34 , встановлено, що ОСОБА_11 добровільно та детально розповів і продемонстрував на місцевості обставини відвідування ним 08.02.2018 року у супроводі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 будинку ОСОБА_16 по АДРЕСА_3 та вживання там ними алкогольних напоїв, а також подальше відкрите заволодіння ним одноособово планшетом чорного кольору у присутнього малолітнього хлопчика з метою здати його до ломбарду, події чого передувало примушення ОСОБА_11 вказаної малолітньої особи розблокувати даний планшет. Окрім того, обвинуваченим ОСОБА_11 також було повідомлено, що виходячи із вказаним планшетом з будинку ОСОБА_16 до будинку ОСОБА_33 , де невдовзі ними продувжувалось вживання алкогольних напоїв, під час чого він випадково розбив викрадений планшет, він заздалегідь прихопив із собою кухонний ніж для нарізання продуктів у будининку останнього. Під час проведення даної слідчої (розшукової) дії саме цей кухонний ніж було виявлено на горищі літньої кухні у домоволодінні матері ОСОБА_11 , де він разом з ОСОБА_14 вказаної ночі залишились відпочивати (т.2 а.с.14-15,51а).
З протоколу огляду від 11.02.2018 року із фототаблицею до нього, проведеного з дозволу власника житлового приміщення ОСОБА_35 (т.2 а.с.16), вбачається, що під час огляду будинковолодіння останньої по АДРЕСА_1 працівниками поліції на присадибній ділянці було виявлено планшет "Bravis" чорного кольору з розбитим екраном, а також виявлено на горищі літньої кухні кухонний ніж з рукояттю чорного кольору, які було вилучено (т2 а.с.17, 18-24).
Згідно постанови слідчого від 11.02.2018 року вилучені під час вказаного вище огляду планшет "Bravis" чорного кольору та кухонний ніж з чорною пластмасовою рукояттю визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (т.2 а.с.25).
Ухвалами слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 14.02.2018 року надано дозвіл слідчому на проведення обшуку домогосподарства по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_36 , та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення огляду 11.02.2019 року, а саме на кухонний ніж з пластмасовою рукояттю чорного кольору та планшет "Bravis" чорного кольору з пошкодженим екраном відповідно (т.2 а.с.26-27,28-29).
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 05.03.2018 року №1159/18-21 встановлено, що ринкова вартість станом на 08.02.2018 року наданого на дослідження планшету "Bravis" моделі "NB 701" при умові робочого стану складає 698 грн. (т.2 а.с.31-33).
Відповідно до висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 12.03.2018 року №82 в період часу, до якого відноситься інкриміновані йому діяння ОСОБА_11 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в теперішній час ОСОБА_11 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує. До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_11 належать: збереженість пізнавальних процесів психічної діяльності (пам'ять, увага, мислення). В сфері особистості - емоційна лабильність, нестриманість, ослаблення вольового контролю над поведінкою, егоцентризм, антисоціальна спрямованість інтересів, легковажність, зниження морально-етичних якостей, впертість, імпульсивність, нещирість, переважна орієнтація на власні потреби (т.2 а.с.35-38).
Відповідно до власної заяви від 03.03.2018 року ОСОБА_9 заявлено про залучення його в якості потерпілого у кримінальному провадженні за фактом його незаконного позбавлення волі, вчиненого ОСОБА_11 (т.2 а.с.40).
З протоколу проведення слідчого експерименту від 03.02.2018 року з фототаблицею до нього, проведеного із участю потерпілого ОСОБА_9 , встановлено, що останній детально розповів та продемонстрував на місцевості обставини вчинення 02.02.2018 року у його будинку по АДРЕСА_3 погроз фізичною розправою щодо нього ОСОБА_11 , зв'язування останнім рук потерпілому за допомогою відірваної ним частини простирадла, а також змушування останнього залізти до багажнику його автомобіля, з перевезенням його в такий спосіб до лісу, де тривало вимагання написання потерпілим заяви про зобов'язання фізичної праці на користь інших осіб із завданням ляпасів по обличчю, змушування повторно залізти до багажника автомобіля та перевезення його певний час із зупинкою поблизу будинку ОСОБА_22 , лише де за зауваженням останнього ОСОБА_11 його було остаточно звільнено (т.2 а.с.42-43,44-46).
Згідно постанови прокурора від 05.03.2018 року матеріали кримінальних проваджень №12018020130000039 від 10.02.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та №12018020130000054 від 10.02.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.146 КК України, об'єднано в одне провадження (т.2 а.с.47).
З протоколу проведення слідчого експерименту від 23.05.2018 року із участю свідка ОСОБА_31 , встановлено, що останній детально розповів та продемонстрував на місцевості обставини вчинення у його присутності 02.02.2018 року ОСОБА_11 фізичного насильства щодо потерпілого ОСОБА_9 у будинку останнього по АДРЕСА_3 , зв'язування шматком простирадла рук потерпілому та заштовхування останнього до багажнику його автомобіля із перевезенням його там до лісу, змушування повторно залізти до багажника машини та подальшим перевезенням його у ньому назад до села (т.2 а.с.48-49,52).
З протоколу проведення слідчого експерименту від 23.05.2018 року із участю свідка ОСОБА_22 , встановлено, що останній детально розповів та продемонстрував на місцевості обставини надходження йому 02.02.2018 року пропозиції ОСОБА_11 стосовно продажу будь-чого з свого господарства задля отримання коштів на придбання алкогольних напоїв, погодившись на що він (свідок) взяв вдома мішок ОСОБА_37 та рушив з ним до місця зустрічі з ОСОБА_11 , де запропонував тому покласти цей мішок до багажника його автомобіля. З цього приводу ОСОБА_11 покликав його до свого автомобіля та відчинив багажник, у якому він побачив ОСОБА_9 із зв'язаними тканиною руками. Він (свідок) звернувся до ОСОБА_11 , аби той відпустив ОСОБА_9 задля уникнення проблем, після чого ОСОБА_11 розв'язав ОСОБА_9 руки та останній самостійно пішов у іншому напрямку від того, куди рушив з ним (свідком) ОСОБА_11 (т.2 а.с.50-51,52).
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.11.2017 року встановлено внесення до нього відомостей за заявою ОСОБА_8 стосовно розшуку її доньки ОСОБА_13 , із якою нею було втрачено зв'язок 27.10.2017 року (т.2 а.с.82,83,84).
З протоколу огляду від 02.11.2018 року із фототаблицею до нього, проведеного з дозволу власника житлового приміщення ОСОБА_38 (т.2 а.с.85), вбачається, що під час огляду однієї з кімнат будинку останнього за адресою: АДРЕСА_4 , де винаймала тимчасове житло ОСОБА_13 , працівниками було виявлено та вилучено належну останній зубну щітку біло-синього кольору (т.2 а.с.86, 87-88).
З протоколу огляду від 02.11.2018 року із фототаблицею до нього, проведеного з дозволу власника житлового приміщення ОСОБА_8 (т.2 а.с.89,90), вбачається, що під час огляду будинку останньої за адресою: АДРЕСА_5 , працівниками поліції було виявлено та вилучено належні ОСОБА_13 наволочку чорного кольору з квітковим орнаментом та жіночу кофту синього кольору з написом "Coliris" (т.2 а.с.91-92, 93-96).
Згідно висновку судово-біологічної експертизи від 23.02.2018 року №892 встановлено, що на вилученій зубній щітці ОСОБА_13 виявлені клітини з ядрами. В результаті молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин, виявлених на зубній щітці ОСОБА_13 , які належать особі жіночої статі (т.2 а.с.98-103).
Згідно постанови слідчого від 11.02.2018 року вилучені під час вказаних вище оглядів жіноча кофта, наволочка та зубна щітка визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т.2 а.с.104).
З протоколу огляду від 25.01.2018 року із фототаблицею до нього, проведеного з дозволу користувача житлового приміщення ОСОБА_11 (т.2 а.с.106), вбачається, що під час огляду будинку за адресою: АДРЕСА_6 , працівниками поліції було виявлено на обшивці дивану пляму бурого кольору, а також у топці печі порожню пачку від цигарок "Rotmans", які вилучено (т.2 а.с.107-108, 109-114).
З протоколу огляду від 25.01.2018 року із фототаблицею до нього, проведеного з дозволу користувача майна ОСОБА_11 (т.2 а.с.115), вбачається, що під час огляду автомобіля "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_2 , останнім було добровільно видано та вилучено працівниками поліції sim-карту "Life" з номером НОМЕР_3 , sim-карту "Київстар" з номером НОМЕР_4 , пластикову карку від sim-карти "Life", а також пару кросівок "Adidas" синього кольору, пару кросівок "Nike" синього кольору, чорну балонову куртку, замшеві черевики темно-синього кольору (т.2 а.с.116, 117-119).
Ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2018 року надано дозвіл слідчому на проведення обшуку будинковолодіння по АДРЕСА_6 , та автомобіля "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_11 , та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення оглядів 25.01.2018 року, а саме на виріз обшивки дивану з плямою бурого кольору, пачку від цигарок "Rotmans", sim-карту "Life" з номером 0935933823, sim-карту "Київстар" з номером НОМЕР_4 , пластикову карку від sim-карти "Life", а також пару кросівок "Adidas" синього кольору, пару кросівок "Nike" синього кольору, чорну балонову куртку, замшеві черевики темно-синього кольору відповідно (т.2 а.с.120-121,122-123).
З протоколу проведення слідчого експерименту від 28.02.2018 року, що відповідно дозволу власника житла ОСОБА_35 (т.2 а.с.124) проведений із участю обвинуваченого ОСОБА_11 , встановлено, що останній в присутності захисника добровільно та детально розповів і продемонстрував на місцевості обставини розпивання спиртних напоїв 28.10.2018 року після приїзду ОСОБА_13 до нього в с.Пеньківку Шаргородського району, їх српільної удвох поїздки на його автомобілі після 22 години вечора до магазину та конфлікту, який при цьому виник між ними через неможливість негайного повернення ОСОБА_13 додому до м.Вінниці, у зв'язку з чим вона хотіла вистрибнути з машини. Запобігаючи цьому, він схопив її за шию та утримував, до зупинки автомобіля, після чого попробував у неї пульс, але не відчув його. Заходився робити масаж серця, але безрезультатно. Злякавшись, привіз тіло ОСОБА_13 до будинку по АДРЕСА_1 , де поруч гаража вирив яму, у якій закопав тіло останньої. Далі за вказаним ОСОБА_11 певним місцем близько трьох метрів від згаданого гаража працівниками поліції було виявлено в землі, а згодом вилучено на поверхню грунту тіло людини (т.2 а.с.125-127).
З протоколу огляду від 28.02.2018 року вбачається, що під час огляду домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено тіло людини з гнильними змінами, в одязі та взутті; на голові зав'язаний білий синтетичний мішок. Виявлене тіло було вилучене та направлено до Вінницього обласного бюро судово-медичної експертизи (т.2 а.с.128-129).
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2018 року надано дозвіл на проведення огляду будинковолодіння по АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено закопане тіло ОСОБА_13 (т.2 а.с.131-133).
Зі змісту протоколу огляду від 02.03.2018 року вбачається, що під час огляду трупа ОСОБА_13 виявлено наявність на тілі одягу та взуття, серед іншого приспущені до верхньої третини стегон брюки, оголені сідниці, труси білі з червоними смужками. Одяг було розрізано в різних місцях для зняття його з трупа. Виявлено значні гнильні зміни тіла та одягу (т.2 а.с.134).
Згідно протоколу від 12.03.2018 року на підставі постанови прокурора від 07.03.2018 року (т.2 а.с.135) здійснено відібрання зразків букального епітелію у потерпілої ОСОБА_8 (т.2.а.с.136).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 02.04.2018 року при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 тілесних ушкоджень механічного характеру не виявлено. Причину смерті ОСОБА_13 встановити не надається можливим у зв'язку з різко вираженими гнильними змінами. У тканинах нирки та м'язу трупа ОСОБА_13 виявлено етиловий спирт у кількості 0,5‰, що має відносне значення у зв'язку з перебуванням трупа в стані виражених гнильних змін (т.2 а.с.137-140).
Згідно висновку судово-наркологічної експертизи від 12.04.2018 року №86 обвинувачений ОСОБА_11 виявляє розлади психики та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності ІІ ступеню.
Згідно постанови прокурора від 23.04.2018 року та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань матеріали кримінальних проваджень та №12017020020003637 від 03.11.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та №12018020130000039 від 10.02.2018 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.187, ч.1 ст.146 КК України, об'єднано в одне провадження (т.2 а.с.142-143,144).
Згідно постанови слідчого від 15.05.2018 року вилучені під час вказаних вище оглядів виріз обшивки дивану з плямою бурого кольору, пачку від цигарок "Rotmans", sim-карту "Life" з номером НОМЕР_3 , sim-карту "Київстар" з номером НОМЕР_4 , пластикову карку від sim-карти "Life", а також пару кросівок "Adidas" синього кольору, пару кросівок "Nike" синього кольору, чорну балонову куртку та замшеві черевики темно-синього кольору визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т.2 а.с.145).
З висновку судової молекулярно-генетичної експертизи від 16.05.2018 року №233 вбачається встановлення генетичних ознак букального епітелію потерпілої ОСОБА_8 та генетичних ознак наданої на дослідження під'язикової кістки від трупа ОСОБА_13 . Між особою, ДНК-профіль якої встановлено з під'язикової кістки, та ОСОБА_8 є біологічна спорідненість, імовірність даної події складає 99,999976% (т.2 а.с.147-156).
Суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_11 в судовому засіданні стосовно сприйняття ним помилково як власного планшету, яким він заволодів у малолітнього ОСОБА_17 , а також посилання на вимушеність поміщення до багажнику його автомобіля потерпілого ОСОБА_9 лише через зовнішний стан останнього, оскільки вони спростовуються його особистими добровільними та послідовними поясненнями, наданими ним у присутності захисників під час проведення слідчих експериментів із його участю, поясненнями потерпілого ОСОБА_9 та відомостями слідчого експерименту із участю останнього, слідчих експериментів із участю свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_22 .
Суд також визнає безпідставною вимогу потерпілої ОСОБА_8 щодо кваліфікації судом дій обвинуваченого ОСОБА_11 за п.10 ч.2 ст.115 КПК України, оскільки її доводи базуються суто на власних припущеннях самої потерпілої, лише на яких за нездобуття інших належних та допустимих доказів таких обставин не може грунтуватись судове рішення. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь такої особи. Окрім того, вказана потерпілою норма закону про кримінальну відповідальність перебуває поза межами пред'явленого у даному кримінальному провадження ОСОБА_11 обвинувачення, лише в обсязі якого з дотриманням засад диспозитивності кримінального провадження суд вирішує згідно своїх повноважень питання, винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження.
Решту наведених доказів суд приймає до уваги, визнаючи їх належними та допустимими, оскільки вони отримані у встановленому порядку, не суперечать один одному та не оспорюються учасниками провадження, містять відомості, які мають значення для даного кримінального провадження.
Таким чином, з урахуванням викладеного суд поза будь яким розумним сумнівом, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає, що стороною обвинувачення доведено, що обвинувачений ОСОБА_11 внаслідок власної злочинної недбалості, діючи за встановлених обставин на власний розсуд та не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, натомість маючи обов'язок та можливість їх передбачити, вчинив через необережність вбивство ОСОБА_13 , а тому вказані дії ОСОБА_11 слід кваліфікувати за ч.1 ст.119 КК України. Також за вчинення ним незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_11 підлягає кримінальній відповідальності за ч.1 ст.146 КК України, а за вчинення відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_17 такі дії ОСОБА_11 належить кваліфікувати за ч.1 ст.186 КК України.
При призначенні міри покарання суд враховує особу винного; ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень; обставини, що пом'якшують покарання; обставини, які обтяжують покарання; поведінку обвинуваченого до та після вчинення злочинів; приймає до уваги думку потерпілих.
Так ОСОБА_11 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, маючи непогашені судимості (т.2 а.с.5-6), позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем проживання (т.1 а.с.58,59); має статус учасника бойових дій (т.2 а.с.4).
Згідно висновків досудової доповіді, складеної Шаргородським районним сектором з питань пробації 10.09.2018 року, оцінено високий ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_11 повторного кримінального правопорушення та високий рівень небезпеки для суспільства. На думку органу пробації застосування соціально-виховних заходів щодо ОСОБА_11 , необхідних з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних злочинів, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (т.2 а.с.120-122).
Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_11 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочинів, а також його участь у бойових діях слід віднести до обставин, що пом'якшують покарання.
Обставини щодо вчинення злочинів особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину щодо малолітньої дитини, вчинення злочинів повторно та рецидив злочинів, суд відносить до таких, що обтяжують покарання ОСОБА_11 .
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що вчинене ним кримінальні правопорушення є злочинами середньої тяжкості, враховуючи обставин, які пом'якшують відповідальність та обставини, які обтяжують покарання, з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_8 , яка вимагала найсуворішого покарання, а також враховуючи бездіяльну постримінальну поведінку обвинуваченого, а також, що раніше він вже звільнявся віж покарання з випробуванням, після чого вчинив інші кримінальні правопорушення та відбував покарання реально, суд приходить до висновку про необхідність призначення з метою виправлення та перевиховання обвинуваченому ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі, не вбачаючи в даному конкретному випадку правових підстав застосування до останнього положень ст.69, 69-1, 75 КК України.
У відповідності до положень ст.72 КК України до строку покарання обвинуваченого ОСОБА_11 слід зарахувати термін його попереднього ув'язнення з часу затримання, тобто з 11.02.2018 року (а.с.157-159) до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
Вирішуючи вимоги цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 11356 грн. та моральної шкоди в сумі 100000 грн., суд визнає їх достатньо обгрунтованими, а позовні вимоги справедливими та відповідними вимогам закону, оскільки в частині відшкодування майнових збитків, пов'язаних із витратами на поховання вони, їх розмір належно доведений документально (т.1 а.с.90) та повністю визнаний цивільним відповідачем ОСОБА_11 . Суд також визнає аргументованими позовні вимоги немайнового характеру, що пов'язані із психологічними та душевними стражданнями, яких потерпіла ОСОБА_8 безумовно зазнала внаслідок кількамісячної необізнаності щодо місця перебування своєї дочки та подальшого отримання звістки про її смерть, що лише поглибились внаслідок проведених похорон та, які визначали у свідомості незворотню втрату нею та онукою, яка перебуває на її утриманні та наразі залишилася сиротою, відповідно дочки та матері, яка загинула внаслідок протиправних дій обвинуваченого, а також неможливості ні в який спосіб відновити її життя, яке вітчизняним законодавством та нормами міжнародних законів визнається найвищою цінністю, Заперечення цивільного відповідача ОСОБА_11 стосовно відсутності у нього необхідних грошових коштів для відшкодування у повному обсязі заявленої суми моральної шкоди не грунтуються на вимогах закону та не спростовують встановлених судом обставин, у зв'язку з чим вимоги цивільного позову щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь потерпілої ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 11356 грн. та моральної шкоди в сумі 100000 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Речові докази: планшет "Bravis" чорного кольору, що зберігається у Шаргородському ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, слід повернути потерпілій ОСОБА_19 ; жіночу кофту, наволочку та зубну щітку, які зберігаються у Лівобережному ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, слід повернути потерпілій ОСОБА_8 ; sim-карту "Life" з номером НОМЕР_3 , sim-карту "Київстар" з номером НОМЕР_4 , пластикову карку від sim-карти "Life", пару кросівок "Adidas" синього кольору, пару кросівок "Nike" синього кольору, чорну балонову куртку та замшеві черевики темно-синього кольору, які зберігаються у Лівобережному ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, належить повернути обвинуваченому ОСОБА_11 ; кухонний ніж з чорною пластмасовою рукояттю, що зберігається у Шаргородському ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, необхідно знищити; виріз обшивки дивану з плямою бурого кольору, пачку від цигарок "Rotmans", які зберігаються у Лівобережному ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, необхідно знищити (т.2.а.с.25, 104,105,145).
У зв'язку з цим за недоцільності подальших заходів забезпечення даного кримінального провадження підлягають скасуванню ухвали слідчих суддів Шаргородського районного суду Вінницької області від 14.02.2018 року та Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2018 року про накладення арешту на вказане тимчасово вилучене майно (т.2 а.с.28-29,122-123).
Документально підтверджені витрати на залучення експертів в сумі 12756,19 грн. (т.2 а.с.34,97,146) слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави.
У зв'язку з непредставленням в ході судового розгляду документальних відомостей щодо належності певній особі автомобіля "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_2 , який є засобом вчинення кримінальних правопорушень, суд позбавлений можливості об'єктивного вирішення питання спеціальної конфіскації даного транспортного засобу.
З урахуванням призначеної судом міри покарання у виді позбавлення волі, що належить відбувати реально, до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на 60 днів запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 необхідно продовжити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.128, 369, 370, 373, 374-376 КПК України, суд -
ОСОБА_11 визнати винуватим за ч.1 ст.119 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років, за ч.1 ст.146 КК України - призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, за ч.1 ст.186 КК України - призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки шість місяців.
Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_11 остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_11 відраховувати з часу його затримання, тобто з 11.02.2018 року.
Зарахувати відповідно до положень ст.72 КК України в строк остаточного покарання ОСОБА_11 термін його попереднього ув'язнення з 11.02.2018 року до дня набрання цим вироком суду законної сили включно, з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 продовжити на 60 днів, тобто до 29.12.2019 року включно.
Цивільний позов задоволити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь потерпілої ОСОБА_8 11356 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят шість) гривень майнової шкоди та 100000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 14.02.2018 року на тимчасово вилучене майно: на кухонний ніж з пластмасовою рукояттю чорного кольору та планшет "Bravis" чорного кольору.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2018 року на тимчасово вилучене майно: на виріз обшивки дивану з плямою бурого кольору, пачку від цигарок "Rotmans", sim-карту "Life" з номером 0935933823, sim-карту "Київстар" з номером НОМЕР_4 , пластикову карку від sim-карти "Life", а також пару кросівок "Adidas" синього кольору, пару кросівок "Nike" синього кольору, чорну балонову куртку, замшеві черевики темно-синього кольору.
Речові докази: планшет "Bravis" чорного кольору, що зберігається у Шаргородському ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути за належністю потерпілій ОСОБА_19 ; жіночу кофту, наволочку та зубну щітку, які зберігаються у Лівобережному ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути потерпілій ОСОБА_8 ; sim-карту "Life" з номером НОМЕР_3 , sim-карту "Київстар" з номером НОМЕР_4 , пластикову карку від sim-карти "Life", пару кросівок "Adidas" синього кольору, пару кросівок "Nike" синього кольору, чорну балонову куртку та замшеві черевики темно-синього кольору, які зберігаються у Лівобережному ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути за належністю обвинуваченому ОСОБА_11 ; кухонний ніж з чорною пластмасовою рукояттю, що зберігається у Шаргородському ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити; виріз обшивки дивану з плямою бурого кольору, пачку від цигарок "Rotmans", які зберігаються у Лівобережному ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави 12756 грн. (дванадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) гривень 19 копійок процесуальних витрат на залучення експертів.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Вінницького апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1