Справа № 727/7380/19
Провадження № 2/727/1375/19
30 жовтня 2019 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Кодрян Л.І.
за участю секретаря судового засідання Гомонович Н.Г.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме, будинком АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову позивачі посилаються на те, що вони є співвласниками будинку АДРЕСА_1 . Зазначають, що відповідач є їхнім сином. Даний будинок був придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2003 року та зареєстрований в реєстрі за № 13166 та належить їм на праві власності по Ѕ частці. На даний час в вказаному будинку зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Відповідач в 2017 році добровільно виселився з будинку та по даний час в будинку не проживає, його особисті речі в будинку відсутні.
У зв'язку з тим, що відповідач зареєстрований у житловому приміщенні позивачі сплачують додаткові кошти за комунальні послуги та позбавлені можливості оформити субсидію по сплаті комунальних платежів, обмежені у праві розпорядження майном.
Позивачі просять визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням будинком АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 17.07.2019 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 22.08.2019 року клопотання позивача задоволено, витребувано з Чернівецького комунального бюро технічної інвентаризації відомості щодо права власності на будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 27.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 позов підтримала з підстав зазначених в ньому, обґрунтовуючи позовні вимоги доводами, викладеними в позовній заві, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у поданій заяві позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, місце та час слухання справи повідомлений належним чином відповідно до положень ст.ст. 128-131 ЦПК України.
Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що відповідач її колишній зять, вона проживає поруч з позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 Зазначила, що їй відомо про те, що ОСОБА_3 більше року не проживає за адресою будинку АДРЕСА_1 , де проживають позивачі. У відповідача є інша сім'я, він проживає фактично за іншою адресою. Свідок показала, що вона часто приходить в будинок до позивачів, бачила, що відповідач там не проживає, його речі в будинку відсутні. Позивачі не перешкоджали ОСОБА_3 у проживанні в будинку.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , показання свідка, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, дійшов до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є співвласниками по Ѕ частці житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 05.12.2003 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації №2337863 від 18.12.2003 року та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 181940201 від 23.09.2019 (а.с. 9, 10, 50).
З довідки КЖРЕП №5 від 01.07.2019 року встановлено, що у вищезазначеному будинку зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).
З акту КЖРЕП 5 від 01.07.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , однак фактично за вказаною адресою відповідач не проживає з 2017 року (а.с.14).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач на даний момент дійсно зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , але фактично з 2017 року в зазначеному будинку не проживає.
На даний час позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 не можуть вільно розпоряджатись та користуватись своїм майном на власний розсуд через реєстрацію відповідача ОСОБА_3 у їх домоволодінні.
Оскільки об'єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок, садиба, квартира, а права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд, отже обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, ч. 1 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.321ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та необхідність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод в користуванні та розпорядженні житловим приміщенням та визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.
Згідно ст.141ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 150,156 ЖК України, ст.ст.16, 317, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 4,5,89, 141, 247, 258-259, 264-265,280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 проживаючої АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у здійсненні права користування та розпорядження житловим приміщенням шляхом визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право на користування будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
На рішення може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 31.10.2019 року.
Суддя Л. І. Кодрян