Cпpaвa № 2-579
2009 рік
Іменем України
07серпня 2009 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого
судді Коваленко К.В.
при секретарі Старенькій С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба в справах дітей Баришівської райдержадміністрації про визначення місця проживання дитини, відібрання та повернення дитини та відшкодування моральної шкоди, -
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом. В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.
Просять суд постановити рішення про відібрання сина позивачки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, від відповідача ОСОБА_2 і повернення його їй. Стягнути з ОСОБА_2 на користь озивачки завдану моральну шкоду в сумі 3000 гр. ОСОБА_5 місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею, його матір'ю. В судовому засіданні позивачка пояснила, що 08 червня 2009 року, відповідач ОСОБА_2 прийшов до неї додому і самочинно, без її згоди забрав сина з собою. Зараз дитина проживає у будинку його матері в АДРЕСА_1. Повернути дитину їй ОСОБА_1В, відмовляється. Вона працює, дитина оформлена та відвідує дитячий садочок в с Коржі по місцю її проживання, коли вона на роботі то дитиною опікується її мама. Після того як відповідач забрав дитину вона звернулась в міліцію та Службу в справах дітей. В міліції їй порекомендували вирішувати даний спір в Службі в справах дітей. На засідання комісії до Служби в справах дітей відповідач не з'явився, мотивувавши це тим, що у нього є інша робота. Тому питання проживання дитини на засіданні комісії вирішено не було та вона мусила звернутись до суду.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав в повному обсязі та пояснив суду, що він не забирав дитину, а вона постійно проживала у нього в с Морозівка Баришівського району Київської області. Він дійсно в даний час не працює, має тимчасові заробітки. Дитина забезпечена всім необхідним. У позивачки не має умов для проживання дитини, оскільки вона проживає в недобудованому будинку, крім того вона працює на трьох роботах, приїжджає з роботи пізно та їй немає часу займатись дитиною.
Представник Служби в справах дітей ОСОБА_6 підтримала заявлений позов в повному обсязі, та пояснила, що до них в дійсності зверталась позивачка, спірне питання було винесено на засідання комісії, але відповідач проігнорував його. Позивачка має всі необхідні умови для проживання дитини, піклується про неї та як мати не викликає жодних нарікань.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає заявлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Суд встановив, що сторони по справі зареєстрували шлюб 22 листопада 2003 року. 04 червня 2008 року шлюб між ними розірвано. Від подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до довідок наданих суду, протоколу судового засідання від 20.01.2006 року на час розірвання шлюбу дитина проживала разом з матір'ю, та відповідач проти цього не заперечував. 08 червня 2009 року без згоди позивачки відповідач забрав у неї дитину, про що позивачка звернулась з відповідними заявами до Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області та Службу в справах дітей Баришівської райдержадміністрації. До теперішнього часу дитину їй не повернуто, та як зазначив відповідач дитини проживає у нього в квартирі в АДРЕСА_2. За таких обставин вимога позивачки підлягає до задоволення, оскільки після винесення рішення суду про розірвання шлюбу відповідач не заперечував проти проживання дитини з позивачкою, та не ставив питання про визначення місця проживання дитини у відповідних органах.
Згідно з ч. 1 ст. 162 Сімейного кодексу України, якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.
Згідно з ч.2 ст.162 СК України - особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини , зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.
Відповідно до ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно до Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка добре ставиться до своїх материнських обов'язків, має постійне місце проживання, роботу, позитивно характеризується як по місцю роботи та проживання, умови проживання дитини задовільні, крім того дитина є малолітньою, та потребує материнської опіки, тому немає жодних підстав для того, щоб дитина проживала окремо від матері.
Встановлене судом підтверджується:
• - Копією свідоцтва про укладення шлюбу
• - Копією свідоцтва про народження дитини
• - Копією свідоцтва про розірвання шлюбу
• - Актом обстеження житлово-побутових умов
• - Довідками
• - Копією протоколу та Рішення Баришівського районного суду від 20.01.2006 року Іншими матеріалами справи.
З урахуванням вищенаведеного суд вважає що позов підлягає до повного задоволення.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 367 ЦПК України, ст.ст. 19, 161, 162 СК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба в справах дітей Баришівської райдержадміністрації про визначення місця проживання дитини, відібрання та повернення дитини та відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_5 місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з його матір'ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою Київська область , Баришівський район с Коржі вул. Польова 17.
Відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, від відповідача ОСОБА_2 і повернення його матері ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в сумі 3000 гр.
Рішення в частині відібрання дитини та повернення її матері ОСОБА_1 підлягає негайному виконанню.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.