Єдиний унікальний номер № 616/735/19
Провадження № 2/616/246/19
„30" жовтня 2019 року Великобурлуцький районний суд
Харківської області
в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.
за участю секретаря
судового засідання ШЕГДИ В.М.,
справа № 616/735/19,
розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 12 вересня 2012 року у розмірі 15 977 грн 35 к. з покладенням на відповідача обов'язку відшкодувати сплачені судові витрати на користь позивача у розмірі 1 921 грн 00 к.
На обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 12 вересня 2012 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 360 грн 00 к. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Узяті на себе зобов'язання позивач виконав вчасно, у свою чергу відповідач узяті на себе зобов'язання не виконав, допустивши станом на 14 серпня 2019 року заборгованість по кредиту на суму 15 977 грн 35 к. В зв'язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить захистити його права.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 07 жовтня 2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача надав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що наполягає на задоволенні позовних вимог. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення (а.с.23).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, у встановлений судом строк належним чином був повідомлений про розгляд справи, на його адресу була направлена судова повістка, яку останній отримав 11.10.2019 р. (а.с.57). На адресу суду відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 не надав, клопотань та заяв від ОСОБА_1 не надходило.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 12 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з письмовою заявою - анкетою про відкриття рахунку та надання їй платіжної картки (а.с.18). При цьому відповідач зазначив та підтвердив своїм особистим підписом, що він ознайомився і згоден з Умовами.
У письмовій заяві-анкеті, Умовах визначені усі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти кредиту, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань.
За приписами ч.ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Таким чином, 12 вересня 2012 року ОСОБА_1 уклав письмовий кредитний договір № б/н із АТ КБ «ПриватБанк» на «Умовах та правилах надання банківських послуг», «Правилах користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» (а.с.32-48).
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, але ОСОБА_1 систематично порушував свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно розрахунків, які надані позивачем, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на 14 серпня 2019 року склала 15 977 грн. 35 коп., яка складається з наступного:
- 5 131 грн 87 к. - заборгованість за тілом кредиту;
- 3 475 грн 05 к. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 5 183 грн 41 к. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання;
- 950 грн 00 к. - заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.,
а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500 грн 00 к. - штраф (фіксована частина);
- 737 грн 02 к. - штраф (процентна складова) (а.с.13-17).
Відповідно до матеріалів справи, штраф і пеня нараховані за одні і ті ж порушення, а тому суд вважає, що вимоги про стягнення з боржника одночасно штрафу й пені є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити.
За змістом вказаної норми закону, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.
Таким чином, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить застосувати до боржника ОСОБА_1 подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу у розмірі 500 грн 00 к. - штраф (фіксована частина) та 737 грн 02 к. - штраф (процентна складова), відсутні, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Таким чином, згідно ст.ст. 526, 527, 530, ст.ст. 1046 - 1056 ЦК України суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, за простроченим тілом кредиту, за пенею, за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн 00 к. є законними та обґрунтованими, ОСОБА_1 порушив свої договірні зобов'язання і з даної особи на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід стягнути 14 740 грн 33 к. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 12 вересня 2012 року.
Згідно платіжного доручення № PROM4BA78A від 04 вересня 2019 року при пред'явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн 00 к.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.3 ч.2 ст.141 цього Закону у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов банку задоволено частково на 92,26%, тому з відповідача слід стягнути на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 1 772 грн 27 к.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263 - 265, 268, 274-275, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, районний суд,-
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 12 вересня 2012 року у розмірі 14 740 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок) грн 33 к., яка складається з наступного: 5 131 грн 87 к. - заборгованість за тілом кредиту; 3 475 грн 05 к. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5 183 грн 41 к. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 950 грн 00 к. - заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 1 772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн 27 к. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.
Щодо позовної вимоги про стягнення штрафів у розмірі 500 грн. 00 коп. - штрафу (фіксована частина) та 737 грн. 02 коп. - штрафу (процентна складова) - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код за ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено та підписано 30 жовтня 2019 року.
Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду
Харківської області М.І.РИКОВ