29 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/14358/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер"
представник позивача - Хоменко В. О., адвокат
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк"
представник відповідача - Білобловський С. В., адвокат
третя особа- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
представник третьої особи - Сидоренко Ю. А., адвокат
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 (суддя Привалов А. І.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 (головуючий суддя Коротун О. М., судді Майданевич А. Г., Жук Г. А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 25.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" (далі - Позивач, Товариство) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" (далі - Відповідач, Банк), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа, Фонд) з позовом про визнання дій Відповідача щодо непроведення задоволення вимог кредиторів у порядку черговості за рахунок наявних грошових коштів в касі та на рахунках Банку протиправними та зобов'язання уповноваженої особи Фонду сплатити грошові кошти кредиторам в порядку встановленої черговості за рахунок всіх наявних грошових коштів, що знаходяться на кореспондентському накопичувальному рахунку Банку.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач з невідомих причин не здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів, отже уповноважена особа Фонду зловживає своїми службовими обов'язками, що порушує законні права Позивача на отримання коштів в порядку черговості задоволення вимог кредиторів.
2. Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. 04.04.2019 Господарський суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019, у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що наявність порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які звертаються до суду за їх захистом, входить до предмета доказування та підлягає з'ясуванню компетентним судом. При цьому таке порушення прав позивача не може бути абстрактним, ґрунтуватись на припущеннях, а має бути належним чином доведене. Обраний Позивачем спосіб захисту заявлений щодо прав всіх кредиторів Банку, отже ухвалення рішення про задоволення позовних вимог у цій справі не призведе безпосередньо до поновлення його прав. Матеріалами справи не підтверджено порушення права Позивача Банком, оскільки встановлено, що виплати кредиторам Банку здійснюються у порядку та строки, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", процедура ліквідації в Банку не завершена, а черга задоволення вимог Позивача не настала.
2.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що на час розгляду справи Позивач не довів ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції та не подав доказів в розумінні статей 76, 77, 79, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що Відповідач допустив протиправність дій саме щодо Позивача, а також не довів ефективність обраного способу захисту, оскільки спонукання Відповідача під час незавершеної процедури ліквідації банку вчинити дії щодо інших кредиторів вищої черговості з метою наближення задоволення вимог сьомої черги, строк погашення вимог за якою ще не настав - не відповідає завданням господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України. При цьому в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" жодних прав Позивача в контексті спірних правовідносин Відповідач не порушив.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
4. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі
4.1. Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги факт наявності на накопичувальному рахунку Банку грошових коштів у розмірі більше 330 044 928,65 грн, які призначені виключно для виплати кредиторам та які наразі незаконно утримуються Відповідачем та не виплачуються кредиторам.
4.2. У порушення вимог пунктів 6.2, 6.11 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 (далі - Положення), у Банку має місце лише часткове задоволення вимог кредиторів, незважаючи на достатність коштів на рахунках Банку, що також встановлено судами попередніх інстанцій, задоволення вимог кредиторів за рахунок вказаних коштів не здійснюється, у зв'язку з чим порушуються права Позивача як кредитора Банку.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. 25.09.2019 Банк та 30.09.2019 Фонд подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, прийняті у справі оскаржувані судові рішення залишити без змін.
5.2. У правовідносинах між Позивачем та Банком саме норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є пріоритетними щодо інших законодавчих актів України, а запровадження тимчасової адміністрації унеможливлює стягнення коштів (задоволення майнових вимог кредиторів) у будь-який інший спосіб, ніж передбачений вказаним законом, тому суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин цей закон.
5.3. Станом на час звернення до суду права Позивача не були і не могли бути порушені, оскільки процедура ліквідації в Банку не завершена, а черга задоволення вимог Позивача не настала.
5.4. Ні Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ні Положення не містять чітко визначених строків для здійснення виплат кредиторам неплатоспроможного банку та імперативно визначає, що такі виплати здійснюються виключно за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду та на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду.
5.5. Починаючи з 2018 року Банк постійно здійснює виплати кредиторам четвертої черги з незначним проміжком у часі та вже виплатив 75 % від загальної суми акцептованих вимог кредиторів четвертої черги.
6. Встановлені судами обставини
6.1. 24.11.2016 між Банком та Товариством укладено договір банківського рахунку (депозиту) "Раціональний" №16798.001 (далі - Договір-1), відповідно до якого банк зобов'язується відкрити клієнту вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 для розміщення вкладником банківського вкладу.
6.2. 05.03.2014 між Банком та Товариством укладено договір банківського рахунку № 14-03-05-000168 (далі - Договір-2), відповідно до якого банк зобов'язується відкрити Клієнту рахунок № НОМЕР_2 для розміщення коштів.
6.3. На час звернення до суду з цим позовом у Відповідача обліковувались кошти в розмірі 5 186 683,58 грн, а вимоги Позивача щодо їх повернення включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку та віднесені до сьомої черги, про що вказується у листі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.03.2018 № 591/382.
6.4. 24.04.2017 на підставі рішення Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 24.04.2017 № 264-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 1684 "Про запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Діамантбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Вказаним рішенням розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17:00 год 24.04.2017 до 23.05.2017 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Банку, визначені статтями 37- 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Фонду Старцевій Тетяні Володимирівні строком до 23.05.2017 включно.
6.5. 23.05.2017 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 2075 "Про продовження строку тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Діамантбанк", яким строк тимчасової адміністрації у неплатоспроможному Банку продовжено на один місяць: з 24.05.2017 по 23.06.2017 (включно). Також продовжено строк повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Банку Старцевої Тетяни Володимирівни на один місяць з 24.05.2017 до 23.06.2017 (включно).
6.6. Відповідно до рішення Правління НБУ від 22.06.2017 № 394-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати Банк.
6.7. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.06.2017 № 2663 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" запроваджено процедуру ліквідації Банку з 24.06.2017 по 23.06.2019 включно, призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Тімоніна Олександра Олексійовича уповноваженою особою Фонду та делеговано йому всі повноваження ліквідатора Банку, визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47- 52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в т. ч. з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, крім повноважень в частині організації реалізації активів банку.
6.8. Відповідно до довідки НБУ від 03.12.2018 станом на 01.12.2018 на накопичувальному рахунку в національній валюті Банку № НОМЕР_3 залишок коштів становив 72 102 219, 84 грн.
6.9. Згідно з довідкою НБУ від 05.12.2018 залишок на накопичувальних рахунках Банку станом на 01.12.2018 в іноземній валюті становив 817 282, 85 євро, 8 154 750,7 доларів США та 0,00 рублів.
6.10. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 07.12.2017 № 5322 уповноваженою особою Фонду розпочато часткове задоволення вимог кредиторів четвертої черги в розмірі 15% від загальної суми вимог черги. Вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору четвертої черги. Виплати здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунки кредиторів - в загальній сумі 113 397 343,87 грн (15% від акцептованої суми за кожним кредитором).
6.11. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.04.2018 № 958 погоджено збільшення на 10% розміру часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку у сумі 75 536 455,40 грн відповідно до частини шостої статті 12 та пункту 4 частини першої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Таким чином, розмір часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку збільшиться до 188 841 138,50 грн, що становить 25% від загальної суми акцептованих вимог кредиторів четвертої черги.
6.12. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 19.07.2018 № 2013 погоджено збільшення розміру часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку на суму 75 536 455,40 грн, що становить у процентному співвідношенні 10 % від загальної суми черги. Таким чином, розмір часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку збільшиться до 264 377 593,90 грн, що становить 35% від загальної суми акцептованих вимог кредиторів четвертої черги.
6.13. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 26.11.2018 № 3168 погоджено збільшення розміру часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку на суму 75 615 661,50 грн, що становить у процентному співвідношенні 10 % від загальної суми черги. Таким чином, розмір часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку збільшиться до 340 270 476,75 грн, що становить 45% від загальної суми акцептованих вимог кредиторів четвертої черги.
6.14. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.03.2019 № 590 погоджено збільшення розміру часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку на суму 75 634 286,33 грн, що становить у процентному співвідношенні 10 % від загальної суми черги. Таким чином, розмір часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку збільшиться до 415 904 763,08 грн, що становить 55% від загальної суми акцептованих вимог кредиторів четвертої черги.
6.15. Позивач посилався на те, що у Банку достатньо коштів для здійснення виплат кредиторам 4-ї черги та щоб розпочати виплати кредиторам 7-ї черги, до якої включено вимоги Позивач. Проте, вказані виплати всупереч вимогам законодавства уповноваженою особою Фонду не здійснюються, протиправними діями Відповідача - Уповноваженої особи на ліквідацію Банку є нездійснення проведення задоволення вимог кредиторів у порядку черговості за рахунок наявних грошових коштів в касі та на рахунках Банку.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), яким також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
7.2. Відповідно до частини третьої статті 1 цього Закону відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
7.3. Згідно з частиною першою статті 34 Закону Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
7.4. За частиною першою статті 44 Закону Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
7.5. Згідно з частиною першою статті 48 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; 5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх; 7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов'язковому зберіганню; 8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону; 9) здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом; 10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов'язань перед банком).
7.6. Як передбачено частиною першою статті 52 Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов'язаних із консолідованим продажем активів Фондом; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом. Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов'язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п'ятою цієї статті.
7.7. Відповідно до частини четвертої зазначеної статті вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги Фонд не враховує суму грошових вимог цього кредитора.
7.8. За положенням пункту 6.2 глави 6 розділу V Положення вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги.
7.9. Пунктами 6.6, 6.7 глави 6 розділу V Положення передбачено, що уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює задоволення вимог кредиторів кожної черги за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду.
У рішенні виконавчої дирекції Фонду про погодження задоволення вимог кредиторів банку мають зазначатися: назва черги кредиторів неплатоспроможного банку; загальна сума виплат; кількість кредиторів; порядок та строк виконання розрахунків.
7.10. Відповідно до пункту 6.11 глави 6 розділу V Положення Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) здійснює виплату кредиторам коштів самостійно з накопичувального рахунку, крім сум відшкодування вкладів вкладникам, що гарантовані Фондом.
7.11. Аналіз наведених положень Закону та Положення дає підстави для висновку про те, що з дня початку процедури ліквідації банку Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень), зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів у встановленому Законом порядку черговості в міру надходження грошових коштів на рахунок банку за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду.
7.12. Разом з цим, положення Закону, як і Положення не встановлюють строків здійснення виплат кредиторам банку, однак визначають, що такі виплати здійснюються виключно за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду та на підставі її рішення у межах здійснення ліквідаційної процедури у встановленому порядку.
7.13. З огляду на викладене, враховуючи, що конкретні строки здійснення виплат кредиторам банку не встановлені, а також ті встановлені судами обставини, що уповноваженою особою Фонду здійснюються дії із задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, Суд відхиляє посилання Скаржника (підпункт 4.2) на порушення судами попередніх інстанцій пунктів 6.2, 6.11 Положення як такі, що не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.
7.14. Відповідні строки здійснення виплат кредиторам банку, що ліквідується, у кожному конкретному випадку залежатимуть від таких чинників як, зокрема, наявність грошових коштів на рахунку цього банку.
7.15. Разом з цим, судами не встановлено, що станом на час звернення з цим позовом наявні грошові кошти на рахунку Банку містились у достатній кількості для задоволення вимог кредиторів четвертої черги та були достатніми для того, щоб розпочати виплати кредиторам сьомої черги, як зазначав Позивач, звертаючись з позовною заявою.
7.16. При цьому суди встановили, що уповноваженою особою Фонду здійснюються відповідні виплати кредиторам четвертої черги, зокрема, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 18.03.2019 розмір часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги збільшено та становить 55 % від загальної суми акцептованих вимог кредиторів четвертої черги.
7.17. Доводи Скаржника (пункт 4.1) про те, що суди не взяли до уваги факт наявності на накопичувальному рахунку Банку грошових коштів у сумі понад 330 044 928,65 грн, спростовуються встановленими у справі обставинами. Так, суди встановили, що станом на 01.12.2018 на накопичувальних рахунках Банку залишок коштів становив 72 102 219, 84 грн, 817 282, 85 євро, 8 154 750,7 доларів США та 0,00 рублів (пункти 6.9 - 6.10 цієї постанови). Суди також встановили, що рішенням виконавчої дирекції Фонду від 26.11.2018 погоджено збільшення розміру часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку на суму 75 615 661,50 грн, що становить 10 % від загальної суми черги. Внаслідок цього розмір часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку збільшується до 340 270 476,75 грн, що становить 45% від загальної суми акцептованих вимог кредиторів четвертої черги. Тобто станом на 01.12.2018 мав місце принаймні залишок вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку - 55 % від загальної суми вимог кредиторів четвертої черги, що значно перевищує суми коштів на накопичувальному рахунку Банку.
7.18. Водночас Суд вважає за необхідне зазначити таке.
7.19. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
7.20. Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
7.21. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
7.22. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
7.23. Отже підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
7.24. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
7.25. Так, враховуючи обставини цієї справи, предмет та підстави, якими обґрунтовано позов, Суд доходить висновку про те, що Позивач як кредитор, вимоги якого акцептовані Банком та включені до сьомої черги вимог кредиторів, має охоронюваний законом інтерес, який полягає в отриманні коштів, що підлягають виплаті, та зацікавлений в отриманні цих виплат у найбільш стислі строки, що зумовлено, зокрема, інфляційними процесами, знеціненням коштів.
7.26. Разом з цим, реалізація цивільно-правового захисту особи, яка звернулась з позовом до суду, відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, втім встановлені у цій справі обставини не свідчать про те, що відбулось порушення прав та/або законних інтересів Позивача як кредитора сьомої черги, який посилався на непроведення задоволення вимог кредиторів уповноваженою особою Фонду.
7.27. З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, а касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
8. Судові витрати
8.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 910/14358/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак