Справа № 743/1974/19
Провадження № 2-а/743/386/19
30 жовтня 2019 року смт. Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області
у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.
при секретарі Марченко А.В.
з участю представника позивача Кравченка Ю .М .
перекладача Хосейн Мл Біллал
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ріпки адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_3 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців, та примусове видворення,
ЦМС ДМС у м.Києві та Київській області звернулось до суду з позовом до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_3 зазначивши, що відповідач без достатніх правових підстав перебуває на території України і не виконав рішення від 01.07.2019 року, про примусове повернення до країни громадянської належності.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову пояснивши, що він нелегально прибув в Україну з РФ з метою працевлаштування і бажає залишитися проживати в країні перебування. Рішення про примусове повернення відповідач не виконав у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, статусу біженця не отримував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач являється громадянином Ісламської Республіки Пакистан.
Документи про продовження терміну перебування в Україні або документи, які дають право на законне проживання в Україні відповідач не оформив, статусу біженця не отримував.
Таким чином, відповідач перебуває в Україні без достатніх правових підстав.
Відповідач не виконав рішення ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області про примусове повернення з України до 11.07.2019 року.
У відповідності до п.3 ст.29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці або особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства, відсутній договір про реадмісію.
Підстав для застосування щодо відповідача положень Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", в судовому засіданні не встановлено.
Згідно ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може, на підставі винесеної за його позовом постанови суду, примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк, без поважних причин, рішення про примусове повернення, або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Суд вважає, що у позивача є достатньо підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від самостійного та добровільного залишення території України.
Частиною 1 ст.289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, до місцевого загального суду за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, може бути подана позовна заява про затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Частино 11 ст.289 КАС України, передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Передбачених законом підстав для передачі відповідача на поруки, або внесення ним застави, як засобу забезпечення виконання рішення про примусове видворення, в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, існують ризики, що відповідач може ухилятися від примусового видворення за межі України, отже, його затримання з метою повернення до країни громадянської належності, не буде суперечити п.п."f" п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача узгоджуються з положеннями національного законодавства, отже, позов підлягає задоволенню.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.371 КАС України, рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст.72-77, 241-246, 288, 289 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Затримати громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на шість місяців, до 28.04.2020 року, включно.
Примусово видворити громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.
Допустити рішення до негайного виконання в частині примусового видворення відповідача за межі України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляція на рішення може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, в десятиденний строк з дня його проголошення.
У відповідності до ч.18 ст.289 КАС України, на час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Суддя Є.А. Жовток