Провадження № 2-а/679/98/2019
Справа № 679/1355/19
29 жовтня 2019 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
судді Гавриленко О.М.,
секретар судового засідання Василюк Л.С.,
номер справи 679/1355/19,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач інспектор сектору реагування патрульної поліції №4 Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Ільченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Нетішин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Ільченка Олександра Віталійовича про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Ільченка О.В. про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначив, що оскарженою постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП за те, що він 16 липня 2019 року о 12 годині 40 хвилин в м. Запоріжжя керував транспортним засобом на якому встановлено ГБО, яке не зареєстроване в законному порядку, чим порушив п. 30.1 ПДР України.
Мотивуючи свою невинуватість позивач зазначив, що не порушував Правил дорожнього руху України. Вказує на протиправність дій поліцейського при винесенні відносно нього постанови, оскільки останній виніс таку за його відсутності та при цьому не дотримався вимог ст. 268 КУпАП, яка надає йому право давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою. Зазначив, що він не є власником автомобіля «AUDI A4», номерний знак НОМЕР_1 , а тому не міг порушити вимоги п. 30.1 ПДР України, згідно якого саме на власника транспортного засобу покладається обов'язок щодо реєстраційних дій в уповноважених органах МВС.
Доводи позивача щодо обґрунтованості позову включають в себе твердження про відсутність підстав для зупинення відповідачем його транспортного засобу, з приводу чого ним була викликана слідчо-оперативна група
Також позивач вважає, що кваліфікація його дій за ч. 6 ст. 121 КУпАП суперечить обсягу звинувачення, викладеного у постанові.
За вказаних обставин позивач просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №526494 від 16 липня 2019 року.
Відзив на позовну заяві із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову відповідачем до суду не подано.
ОСОБА_1 в поданій суду 03 жовтня 2019 року заяві свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та справу розглянути за його відсутності.
Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 вересня 2019 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, поновлено його та дана позовна заява прийнята до розгляду і відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.
Позивач в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви справу просив розглянути у його відсутності.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, про що в матеріалах справи наявне відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засіданні не з'явився.
Суд, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується вимоги позивача, дослідивши та оцінивши докази, вважає, що позов належить задовольнити частково зважаючи на таке.
Судом установлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №526494 від 16 липня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень (арк. спр. 5).
Виходячи із змісту оскарженої постанови, особою, яка її винесла, було встановлено що, ОСОБА_1 16 липня 2019 року о 12 годині 40 хвилин в м. Запоріжжя керував транспортним засобом «AUDI A4», номерний знак НОМЕР_1 , на якому встановлено ГБО, яке не зареєстроване в законному порядку, чим порушив п. 30.1 ПДР України.
ОСОБА_1 категорично заперечуючи вчинення ним даного адміністративного правопорушення та вказуючи на протиправність дій відповідача, звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі - ПДР).
Відповідно до п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
При цьому, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9ПДР).
Згідно з ч. 6 ст. 121 КУпАП відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Відповідно до п.30.1 ПДР власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року №1371) (далі Порядок №1388), встановлено єдину на території України процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Згідно із п.7 Порядку №1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Положеннями п. 8 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»).
Відповідно до п. 33 даного Порядку перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Приписами п. 37 Порядку №1388 встановлено, що державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни).
Позивач в позовній заяві не заперечував того факту, що в транспортному засобі, яким він керував, встановлено газове обладнання, тому суд відхиляє доводи останнього щодо того, що оскільки він не є власником транспортного засобу, тому не може нести відповідальність за ч. 6 статті 121 КУпАП, так як відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого даною нормою несуть водії, які керують транспортним засобом.
Водночас суд погоджується з доводами позивача про невірну кваліфікацію його дій щодо експлуатації транспортного засобу на якому встановлено ГБО, яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, за ч. 6 ст. 121 КУпАП, оскільки, на переконання суду, відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Саме диспозиція названої норми закону встановлює відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів
Тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у постанові про адміністративне правопорушення, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, змінювати кваліфікацію, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування постанови про притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП, підлягають задоволенню через недоведеність такого порушення.
Вирішуючи питання судових витрат, суд прийшов наступного.
Відповідно до абз.2 ч.5 ст.139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення судовий збір не справляється у відповідності до ст. 297-4 КУпАП.
Враховуючи приписи наведених норм закону та зважаючи на відсутність інших осіб, які понесли судові витрати, суд прийшов висновку, що такі необхідно компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 243-246, 250, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Ільченка Олександра Віталійовича про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Ільченка Олександра Віталійовича серії ДПО18 №526494 від 16 липня 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було врученоу день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач інспектор сектору реагування патрульної поліції №4 Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Ільченко Олександр Віталійович, місцезнаходження: 69089, м. Запоріжжя вул. Героїв 37-го батальйону, 12Б.
Повне рішення суду складено 29 жовтня 2019 року.
Суддя О.М. Гавриленко