Справа № 766/9915/18
н/п 2/766/2902/19
03 жовтня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
за участю секретаря Красновського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтував тим, що позивачу належить згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.2012 року однокімнатна квартира АДРЕСА_1 . Реєстрація права власності здійснена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12952746 від 12.05.2014 року. ОСОБА_2 , мешкаючи у тому ж будинку в кв. 22 , представляючись власницею цієї квартири, запропонувала продати їй кімнату площею 8 кв.м., що прилягає до квартири позивача, для поліпшення житлових умов, тобто для розташування в неї ванної кімнати. З цією метою позивач дала відповідачу 1000 дол.США 08.05.2014 року, про що була написана розписка, в якій було зазначено, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 завдаток у розмірі 1000 дол.США за продаж у подальшому нежитлової кімнати площею 8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_3 . В зв'язку з тим, що продажу не відбулося протягом тривалого часу, та позивач звернулася зі скаргами до Інспекції з нагляду за станом житлового фонду департаменту ЖКГ Херсонської міської ради та Управління ДАБК у Херсонській області, з проведених цими органами перевірок позивачу стало відомо , що в квартира АДРЕСА_3 не відповідачу, а іншій особі, а саме: ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності від 22.08.2005 року, виданого на підставі рішення виконкому за №385 від 16.08.2005 року. Нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу кімнати, розташованій у вищевказаній квартирі не був укладений. 26.06.2015 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно отриманих коштів у сумі 21200 грн. 18.04.2018 року постановою Верховного Суду України у справі №668/7704/15-ц рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 01.02.2016 року та ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 29.03.2016 року скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено. З тих підстав, що між сторонами виникли договірні відносини, про що свідчить розписки, а тому підстав для стягнення коштів за ст.1212 ЦК України не має. У зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу укладений не був, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 дол.США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 30.05.2018 року становить 26098,94 грн. та судові витрати. Просили поновити строк на звернення до суду з даним позовом з тих підстав, що про порушення свої прав позивач довідалася 27.03.2015 року, коли Інспекцією з нагляду за станом житлового фонду Департаменту ЖКХ Херсонської міської ради було видано Акт від 24.03.2015 року, згідно якого виявлено невідповідність планового рішення квартири технічному паспорту, а саме: власником квартири 22 ОСОБА_3 проведені будівельні роботи з надбудовою над власним приміщенням та над приміщенням кухні квартири, що належить позивачу. З позовом до Суворовського районного суду м.Херсона про стягнення безпідставно отриманого майна ОСОБА_1 звернулась 26.06.2015 року. Постановою Верховного Суду України від 18.04.2018 року рішення Суворовського районного суду м.Херсона відл 29.03.2016 року скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено та роз'яснено її право на звернення до суду на загальних підставах з позовом відповідно до правовідносин, які виникли між сторонами.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.06.2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Надали згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації відповідача.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що згідно розписки від 08.05.2014 р. ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1000 дол.США за продаж у подальшому нежитлової кімнати площею 8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_3 .
Відповідно до акту технічного обстеження квартири АДРЕСА_3 від 24.03.2015 року встановлено, що квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності від 22.08.2005 року, виданого на підставі рішення виконкому за №385 від 16.08.2005 року.
26.06.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно отриманих коштів у сумі 1000,00 дол.США.
18.04.2018 року постановою Верховного Суду України у справі №668/7704/15-ц рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 01.02.2016 року та ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 29.03.2016 року скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що не вірно встановлено правову природу розписки, виданої ОСОБА_2 ОСОБА_1 , оскільки за її змістом вона отримала в якості завдатку 1000 доларів США у рахунок укладання в майбутньому договору купівлі-продажу нежитлової кімнати площею 8 кв.м у квартирі. Отже, зміст розписки свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин щодо купівлі-продажу у майбутньому нерухомого майна, а тому суди неправильно застосували положення статті 1212 ЦК України.
Згідно ст.570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Згідно ст.571 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених містом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином, внесення завдатку, як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу квартири, який за своєю формою та змістом відповідно до вимог закону між сторонами укладений не був. В даному випадку сторони договору домовилися на укладання дійсного зобов'язання про купівлю-продаж кімнати в майбутньому. Отже, сплачена ОСОБА_1 сума грошових коштів в розмірі 1000 дол.США є авансом, який підлягає обов'язком поверненню позивачу, згідно вимог ст.570 ЦК України (правова позиція викладена у постанові ВСУ № 6-176цс12).
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги щодо стягнення суми авансу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним позовом, оскільки дійшов переконання, що він пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 280-284, 355 ЦПК України, ст.ст.570, 571, 610, 611 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуте майно у розмірі 1000 дол.США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 30.05.2018 року становить 26098,94 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704,80грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.І.Майдан