Рішення набрало чинності "___"_________20____р. Справа № 665/1379/19
29 жовтня 2019 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г.,
представник служби у справах дітей Чаплинської РДА - Лісової Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, про визначення місця проживання дітей,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посилаючись на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від вказаного шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 . З вересня 2017 року шлюбні стосунки між сторонами припинилися та відповідач виїхав на постійне місце проживання до Російської Федерації. Після припинення сімейних відносин, позивач звернулася з позовом до суду про розірвання шлюбу та стягнення аліментів з відповідача. За весь час з дня припинення шлюбних відносин діти проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні. Відповідач життям дітей не цікавиться, допомоги на їх утримання не надає. ОСОБА_1 , як матір дитини, усвідомлюючи свою особисту відповідальність за виховання та піклування про дітей, створення для них належних соціально-побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров'я вважає за необхідне визначити місце проживання їхніх з відповідачем дітей за її місцем проживання по АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю з підстав вказаних у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.
Представник Служби у справах дітей Чаплинської РДА - Лісова Є.С. в судовому засіданні не заперечувала проти визначення місця проживання дитини з позивачем та вказувала, що проживання малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з позивачем відповідатиме інтересам дітей.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки; відзиву на позов не подав. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з 09.11.2012 року по 06.03.2018 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 та рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 06.03.2018 року №665/1829/17.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 та копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_2 відповідно.
Заочним рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 06.03.2018 року №665/1829/17 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.
Згідно довідки виданої Надеждівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області №2678/03-45, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає по АДРЕСА_1 зі своїми дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та батьками.
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, комісією Надеждівської сільської ради було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 , яка проживає зі своїми доньками у будинку своїх батьків та встановлено, що вона з дітьми має окрему кімнату, в якій зроблено ремонт, забезпечено дотримання санітарно-гігієнічних умов, наявні місця для гри та навчання дітей.
Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно з ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.161 СК України).
На даний час батьки малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_2 проживають окремо.
Відповідно до довідки Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області від 02.07.2018 року №407, ОСОБА_4 з квітня 2018 року виїхав зі своєю родиною за межі України без зняття з реєстрації місця проживання.
Відповідно до судового наказу, виданого 11.05.2018 року Чаплинським районним судом Херсонської області №665/660/18 та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57580254 від 06.11.2018 року, з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/3 частина всіх видів доходу/заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до довідки про несплату аліментів №413 від 03.12.2018 року заборгованість ОСОБА_4 у вказаному виконавчому провадженні станом на 03.12.2018 рік становить 1560 грн.
Згідно з положенням ст.8 ЗУ "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини.
Згідно ст.150 СК України, обов'язками батьків є піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.
Відповідно до ч 2, 8, 9, 10 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно зі ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради від 27.02.91, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини.
У п.1 ст.9 конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї або коли батьки проживають роздільно й необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, виконують їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1 ст.3 конвенції).
Відповідно до ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею.
Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (ст.142 СК), у тому числі й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» зазначено, що права дитини мають перевагу над правами батьків.
Європейський суд з прав людини 11.07.2017 року у справі «М.С. проти України» виніс рішення де визначив «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
При розгляді справи в судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами виник із-за малолітніх дітей, які на даний час не досягли віку, як передбачено законодавством, що може бути враховано їх думку з ким із батьків вони хочуть проживати.
Як встановлено в судовому засіданні, малолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на даний час проживає за місцем проживання матері по АДРЕСА_1 .
Відповідно до характеристик ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , діти навчаються у закладі дошкільної освіти с. Надежлівка та їх матір ОСОБА_1 цікавиться інтересами, поведінкою та успіхами дітей. Бере участь у їхньому навчанні та вихованні.
Відповідно до громадської характеристики, ОСОБА_1 являється гарною матір'ю, має доглянутих дітей, умови проживання відповідають нормам, за місцем проживання характеризується позитивно, громадський порядок не порушує.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що є батьком позивачки. З 2017 року відповідач проживає за межами України - в Російській Федерації. Він самовільно залишив свою родину та поїхав. В останній раз бачив його минулого року в літку.
Позивачка зі своїми дітьми проживає разом з ним у належному йому будинку та піклується про них. Він з дружиною допомагає дочці утримувати дітей.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що позивачка є її донькою. Відповідач колишній зять, з 2017 року виїхав за межі України зі своїми батьками. З того часу дітям не допомагає. Її дочка зі своїми дітьми проживає разом з нею та її чоловіком, та вони допомагають їй утримувати дітей. Відповідач у свою чергу дітьми не цікавиться.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що проживає по сусідству з родиною позивачки. ОСОБА_1 разом з дітьми після розірвання шлюбу проживає зі своїми батьками у їхньому будинку. За весь час жодного разу не бачила чоловіка позивачки.
Крім того в судовому засіданні досліджено надане позивачем розпорядження Чаплинської РДА №95 від 06.05.2019 року, яким вирішено питання з приводу місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з їхньою матір'ю по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Місце проживання малолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
З огляду на вищенаведене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо визначення місця проживання дітей підлягають задоволенню і визначати місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на даний час необхідно виходячи з її прив'язаності до одного з батьків, враховуючи їхній вік та потреби у повсякденному житті. Зокрема суд враховує прихильність дітей до матері, яка підтверджена під час судового розгляду відповідними доказами. При цьому суд враховує можливість матері забезпечити належні умови проживання, виховання та розвиток дітей, а також суд враховує те, що батько дітей має можливість безперешкодно відвідувати їх, спілкуватися з ними, здійснювати свої батьківські обов'язки за місцем проживання позивача.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що проживання дітей з їхньою матір'ю відповідатиме їх найкращим інтересам.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 258, 59, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 за адресою її місця проживання по АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Чаплинський районний суд Херсонської області
Суддя: І.О. Пилипенко