29.10.2019
Справа №664/1666/19
Іменем України
29 жовтня 2019 року Цюрупинський районний суд Херсонської області
у складі: судді Сіденко С. І.,
секретар судового засідання Скорик Н. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олешки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Баб'єва Владислава Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Адвокат Глянь В. В . звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Баб'єва Владислава Володимировича в якому просить визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача при винесенні постанови від 06.06.2019 року серії ЕАВ № 1207693 та скасувати постанову відповідача про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1207693 від 06.06.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, як протиправну. Просить також постановити окрему ухвалу відносно відповідача та вжиття щодо нього заходів дисциплінарного впливу за порушення вимог закону і неналежного виконання професійних обов'язків та стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на адресу позивача 13.06.2019 року надійшов лист від Управління патрульної поліції в якому була постанова від 06.06.2019 р. серії ЕАБ № 1207693, відповідно до якої позивач, керуючи т/з ВАЗ 2109 днз. НОМЕР_1 06.06.2019 р. о 18.47 год. на автомобільній дорозі, яка має в одному напрямку дві смуги, рухався в лівій смузі при вільній правій, а також не пред'явив документи зазначені в п. 2,1 пдр, а також після зупинки на вимогу поліцейського не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим вчинив адміністративне правопорушення,передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Згідно з оскаржу вальною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Позивач вказує та ну обставину, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не видповідає формі, яка передбачена «Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», яка затверджена наказом МВС України від 06.11.2015 р. № 1376. В постанові, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, не вказано місце вчинення правопорушення, а також обставини і суть правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи. При цьому після зупинки транспортного засобу відповідач по справі відпустив позивача, не роз'яснив ніяких прав, а потім без його відома виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, чим порушив права позивача брати участь у розгляді справи. До оскаржувальної постанови на додано жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення.
Позивач в судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає. Зазначає, що 06.06.2019 року під час патрулювання відповідачем було виявлено автомобіль під керуванням позивача який керуючи транспортним засобом рухався по крайній лівій смузі, не маючи наміру здійснити поворот ліворуч або розворот, в той час коли права смуга для руху була повністю вільною. Позивач на законну вимогу відповідача відмовився пред'явити документи передбачені п. 2.1 ПДР України. Підставою для зупинки вказаного транспортного засобу було порушення водієм вимог п. п. 11.5, 11.2 ПДР. Після зупинки транспортного засобу відповідач представився, пояснив причину зупинки та пред'явив вимогу про пред'явлення посвідчення водія, реєстраційного документу та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на що отримав відмову. Після цього ним було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову. Оскільки в діях водія вбачалися ознаки адміністративного правопорушення за 1 ст. 126 КУпАП, його було притягнуто до відповідальності. Складення протоколу про адміністративне правопорушення в даному випадку законом не передбачено, оскільки розгляд справи про зазначені адміністративні правопорушення має відбуватись у скороченому провадженні. Заперечує проти компенсації судових витрат.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд встановив.
06.06.2019 року о 18.47 год. під час патрулювання відповідачем було виявлено автомобіль під керуванням позивача який керуючи транспортним засобом рухався по крайній лівій смузі, не маючи наміру здійснити поворот ліворуч або розворот, в той час коли права смуга для руху була повністю вільною. Позивач на законну вимогу відповідача відмовився пред'явити документи передбачені п. 2.1 ПДР України. Підставою для зупинки вказаного транспортного засобу було порушення водієм вимог п. п. 11.5, 11.2 ПДР. За результатами розгляду справи постановою відповідача серії ЕАБ № 1207693 від 06.06.2019 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за його відсутності. у виді штрафу у розмірі 425 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Зазначені обставини підтверджуються копією оскаржу вальної постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ч. 1, 2 п. 1, 2, 8, 9 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: - письмовими, речовими і електронними доказами; - висновками експертів; - показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що розгляд справи відповідачем відбувся без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, без роз'яснення їй прав і обов'язків, які передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП, не заслухані пояснення та клопотання позивача, тобто такі дії не відповідали вимогам ст. 279 КУпАП.
Судом також встановлено, що відповідачем не додані до постанови й не надані суду належні та допустимі докази порушення позивачем ПДР, в тому числі відеозаписи з патрульного автомобіля та нагрудних камер.
За таких обставин бездіяльність відповідача щодо не роз'яснення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає визнанню протиправною, а постанова у справі про адміністративне правопорушення, що винесена відповідачем, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки відповідач діяв не у відповідності до вимог закону.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 16 Закону № 3353-XII визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 2.1. ґ) Правил дорожнього руху України затверджених ПКМУ від 10.10.2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п.п. а) п. 2.4. Правил дорожнього руху України, затверджених ПКМУ від 10.10.2001 року № 1306 на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) передбачає, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) - пункт 2 ч.1 ст. 32 Закону № 580-VIII.
Таким чином, відповідач мав право вимагати у водія пред'явити документи передбачені п. 2.1 ПДР України. На цій стадії законодавство не вимагає надання водію доказів вчинення адміністративного правопорушення, в розумінні ст. 251 КУпАП. Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 ч.1 ст. 32 Закону № 580-VIII право вимоги документів виникає за наявності в поліцейського достатніх підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення, а не за наявності доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.
Крім того, закон не вимагає повідомлення особи про те, що поліцейським буде застосовано превентивний захід у вигляді застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, а також попередження про розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку, а тому доводи позивача про протиправність дій відповідача в цій частині не є обґрунтованими.
Крім того, у відповідності до ст. 222, 252, 285 КУпАП, ст. 2 розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), в тому числі ст. 122, 126 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пункт 1 ч.3 ст.132 КАС України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частини 3-7 ст.134 КАС України встановлюють, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, в частині вимог про стягнення судових витрат пов'язаних з розглядом даної справи, пов'язаними з оплатою послуг адвоката необхідно відмовити у зв'язку з тим, що представником позивача не підтверджено дійсність витрат на правову допомогу в заявленому розмірі 5000 грн.(та сплати даної суми ОСОБА_1 ), так як дані вимоги ґрунтуються лише на розрахунках представника ОСОБА_1 - адвоката Глянь В.В., та не підтверджені сплатами з вказаної суми належних податків та платежів на користь держави передбачені Податковим Кодесом України та ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частин першої та другої статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Дана норма встановлює право суду у разі необхідності постановити окрему ухвалу та не є обов'язковою для суду.
Суд не знаходить підстав для прийняття окремих ухвал та як наслідок відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про постановлення окремої ухвали.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 72, 77, 242, 246, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Баб'єва Владислава Володимировича в частині не роз'яснення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення 06.06.2019 року відносно ОСОБА_1 .
Скасувати постанову поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Баб'єва Владислава Володимировича від 06.06.2019 року серії ЕАВ № 1207693 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 425,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя підпис Сіденко С. І.
Згідно з оригіналом
Суддя Сіденко С. І.