Справа № 2-546/2009р.
іменем України
«01» квітня 2009 р. Центрально - Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі:
головуючого - судді Зайченко С.В.,
при секретарі Березка С.Г.,
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 29.09.2008 року звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2- відповідачка - її знайома. В квітні 2007 року відповідачка звернулася до неї з проханням позичити гроші в сумі 9000,00 гривень терміном на три місяці. 13 квітня 2007 року вона передала відповідачці гроші в зазначеній сумі. Того ж дня вони уклали договір позики, в якому відповідачка зобов'язалася повернути їй суму позики не пізніше 13 липня 2007 року. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3, за реєстром №2213. Але 13.07.2007 року відповідачка не віддала їй суму боргу. Крім того, вона спочатку погоджувалася віддати суму боргу, а потім відмовлялася повернути гроші. З урахуванням індексу інфляції з 01.05.2007 року по 01.07.2008р. сума боргу становитиме: 11961,40 гривень. Крім того, згідно умов договору відповідачка повинна сплатити їй три відсотки річних від простроченої суми, що становить 9000,00х3%=270 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 12231,40 гривень та судові витрати.
В ході судового слідства ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги з урахуванням індексу інфляції з 01 травня 2007 року по 01 січня 2009 р. та просила стягнути суму боргу в розмірі 12938,77 гривень. Крім того, позивачка доповнила позовні вимоги та просила стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 9000,00 гривень, посилаючись на те, що через неповернення відповідачкою позики вона не може оплатити навчання дочки (додаткові заняття), придбати комп'ютер для її навчання, а також лікування хворої матері інваліда ІІ групи. На неповернуті гроші вона розраховувала зробити ремонт в квартирі, поставити пам'ятник батьку на річницю загибелі. Також через судові засідання та оформлення документів вона може втратити роботу, яка є єдиним джерелом доходів. Працездатність також зменшилася через постійний депресивний стан, що відобразилося на її здоров'ї.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, підтвердивши вищезазначені обставини. Крім того, просила стягнути з відповідача витрати з правової допомоги в розмірі 300 гривень.
Відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи. В судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши доводи позивача, вивчивши письмові докази, та надавши їм оцінку в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Між сторонами був укладений договір позики від 13.04.2007 року, нотаріально посвідчений. Відповідно до зазначеного договору позивачка передала у власність відповідачу грошові кошти в сумі 9000,00 гривень.
Відповідач отримав зазначену суму повністю під час підписання цього договору. Відповідно п.4 договору відповідач зобов'язався повернути позивачу позику у строк не пізніше 13.07.2007 року.
Відповідно до п.8 зазначеного договору відповідач зобов'язався сплатити суму позики з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відстоки річних від простроченої суми.
До теперішнього часу відповідач не виконав умови договору. Позику не повернув.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня , коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок позивача суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в розмірі 12938,77 гривень оснований на законі. Дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не основані на законі, оскільки договором та главою 71 параграф 1 Цивільного Кодексу України не передбачають відшкодування моральної шкоди за даними спірними правовідносинами.
Вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу не основані на законі (ст.ст.12,84 ЦПК України) Адвокат не брав участі у справі.
Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання судових витрат слідує вирішити відповідно до ст. 88 ЦПК України. На підставі ст.ст. 1046,1049,1050,1051 ЦК України, к еруючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 223, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 12938 (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) гривень 77 копійок; судовий збір в розмірі 111 (сто одинадцять) гривень 74 копійки, та інформаційно-технічні витрати пов'язані з розглядом справи в розмірі 30 (тридцяти) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 17 (сімнадцяти) гривень 65 копійок.
Це заочне рішення може бути переглянуто Центрально - Міським районним судом м. Горлівки Донецької області за письмовою заявою відповідача, що має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Центрально - Міський районний суд міста Горлівки Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Центрально - Міський районний суд міста Горлівки Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Зайченко С.В.