Єдиний унікальний номер 341/1863/19
Номер провадження 1-кс/341/439/19
про застосування запобіжного заходу
у вигляді домашнього арешту
30 жовтня 2019 року м. Галич
Слідчий суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Галич в приміщенні Галицького районного суду Івано-Франківської області внесене в кримінальному провадженні №12019090140000287 від 08.09.2019 року клопотання слідчого СВ Галицького відділення поліції Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Галицького відділу Тисменицької місцевої прокуратури, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, приватного підприємця, з середньою освітою, одруженого, на утриманні четверо неповнолітніх дітей,невійськовозобовязаного,,судимого: 13.08.2018 Маневицьким районним судом Волинської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.); 27.05.2019 Городоцьким районним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 грн.); судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,
який підозрюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся в суд із зазначеним клопотанням.
Матеріалами клопотання зазначається, що 8 вересня 2019 року приблизно в 11 годині 40 хвилин ОСОБА_5 з метою продажу предметів релігійної атрибутики на автомобілі марки «ВАЗ 111830» реєстраційний № НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_6 , приїхав у с. Бовшів Галицького району Івано-Франківської області.
Перебуваючи у вказаному населеному пункті, близько 11 години 45 хвилин ОСОБА_5 зайшов у приміщення житлового будинку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований у АДРЕСА_2 і, продемонструвавши їй частину привезених з собою предметів релігійної атрибутики, попросив у неї пожертвувати грошові кошти.
ОСОБА_7 погодилась та пішла до ліжка, у якому зберігала грошові кошти, щоб взяти зі схованки свої заощадження, а ОСОБА_5 тим часом ще приніс до її будинку з автомобіля наявні у нього дві ікони у дерев'яних рамах.
Повернувшись до кімнати та побачивши у руках ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 13 000 гривень, які жінка дістала зі схованки, у ОСОБА_5 виник умисел на відкрите викрадення частини вказаних коштів.
Для приведення свого злочинного наміру до виконання ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний та відкритий характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись похилим віком господині, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, повторно вчиняючи злочин, вирвав з рук жінки належні їй грошові кошти у сумі 13000 гривень, з яких відрахував та відкрито викрав 5500 гривень, а решту 7500 гривень повернув ОСОБА_7 і, залишивши їй привезені з собою предмети релігійної атрибутики, відразу ж направився до виходу з будинку.
Побачивши це, ОСОБА_7 почала вимагати, щоб ОСОБА_5 повернув їй грошові кошти та забрав принесені предмети релігійної тематики. Однак ОСОБА_5 , не маючи наміру припиняти свої злочинні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, розуміючи, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності та відкритості, ігноруючи вимоги ОСОБА_7 повернути їй грошові кошти, та користуючись її похилим віком, втік з місця вчинення кримінального правопорушення і в подальшому розпорядився відкрито викраденими коштами на свій розсуд, у результаті чого заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 5500 гривень.
29 жовтня 2019 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Допитаний як підозрюваний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та розповів про обставини вчинення даного злочину.
Вина ОСОБА_5 , крім його власних свідчень, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом пред'явлення для впізнання особи за фотознімками, а також показами потерпілої ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 , вилученими речовими доказами, листом Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України № 19/109/9729 від 11.09.2019, відповідно до якого сім слідів рук, вилучених з будинку ОСОБА_7 , залишені ОСОБА_5 , а також іншими матеріалами кримінального провадження, зібраними у ході досудового розслідування.
ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
За вчинення інкримінованого ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років і згідно ст. 12 КК України вчинений ним злочин відноситься до категорії тяжких.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Таким чином, у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 , є жителем іншої області, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі і він усвідомлює про можливе призначення такого покарання у разі доведення його вини у суді;
-п. 3 - незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів, яких ще не допитано в ході судового розгляду кримінального провадження, оскільки ОСОБА_5 , у ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні відомості;
-п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 , може виїхати за межі країни і не з'являтись на виклики слідчого, прокурора чи суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;
-п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у минулому, ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності з вчинення умисних корисних злочинів, за які засуджувався до різних видів покарання, у тому числі 13.08.2018 та 27.05.2019 був засуджений за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, відповідно, за ч. 1 ст. 185 та ч. 1 ст. 186 КК України і новий злочин проти власності вчинив у період непогашеної судимості.
Враховуючи викладене вважаю, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам та забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
До органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків у відповідності до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. У зв'язку з цим вважаю, що підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки немає. Окрім цього, вказаний запобіжний захід буде недостатнім для запобігання зазначеним вище ризикам.
Інший вид запобіжного заходу - заставу, застосувати відносно підозрюваного також неможливо, оскільки відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а у даному випадку вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе запобігти таким ризикам.
Викладене свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт. У той же час вважаю, що застосування саме такого запобіжного заходу, буде в повній мірі обґрунтованим та достатнім.
В судовому засіданні прокурор та слідчий, просили клопотання задовольнити та покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою їх вимогою;
2) без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатись за межі Чернівецької області;
3) не залишати своє житло у с. Лукавці, Вижницького району, Чернівецької області у період з 22 по 06 годину;
4) утримуватись від спілкування із усіма свідками та експертами з приводу обставин кримінального провадження;
5) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, адреси реєстрації та місця роботи.
Зазначивши, що підозрюваний ОСОБА_5 є особою раніше судимою, може справляти негативний вплив на потерпілу та свідків у провадженні, може надалі вчиняти нові злочини та переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки є жителем іншої області, а також може в будь-який час з метою уникнення кримінальної відповідальності покинути місце свого постійного проживання.
Підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненому визнав, не заперечив щодо задоволення даного клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження, заслухавши слідчого та прокурора, які підтримали клопотання, підозрюваного, який не заперечив щодо поданого клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити, оскільки запобіжний захід є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Можлива причетність підозрюваного до інкримінованих йому дій підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а також доказами, зібраними в кримінальному провадженні №12019090140000287. А саме: протоколом огляду місця події, протоколом пред'явлення для впізнання особи за фотознімками, а також показами потерпілої ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 , вилученими речовими доказами, листом Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України № 19/109/9729 від 11.09.2019, відповідно до якого сім слідів рук, вилучених з будинку ОСОБА_7 , залишені ОСОБА_5 , а також іншими матеріалами кримінального провадження, зібраними у ході досудового розслідування.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
За ч.1 та 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів і за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.
Слідчий суддя вважає, що докази, які надані слідчим в обґрунтування клопотання є достатніми для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні злочину за ч.2 ст. 186 КК України, а в засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя приходить до переконання, що в засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому до підозрюваного, з урахуванням вимог ст. 181 КПК України, слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, що визначені у клопотанні з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків.
Ч.6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України (2012р.), -
Клопотання задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , приватного підприємця, судимого, який підозрюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, на термін 60 днів, до 29 грудня 2019 року.
Домашній арешт підозрюваного ОСОБА_5 , здійснювати за адресою його постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 та при цьому покласти на підозрюваного наступні обов'язки :
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою їх вимогою;
2) без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатись за межі Чернівецької області;
3) не залишати своє житло у с. Лукавці, Вижницького району, Чернівецької області у період з 22 по 06 годину;
4) утримуватись від спілкування із усіма свідками та експертами з приводу обставин кримінального провадження;
5) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, адреси реєстрації та місця роботи.
Обов'язки, покладені на підозрюваного діють до 29 грудня 2019 року.
Виконання ухвали покласти на Вижницьке відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (вулиця Романа Шухевича, 4, м. Вижниця, Чернівецька область, 59200).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:ОСОБА_1