Справа № 699/1060/18
Номер провадження № 1-кп/699/48/19
25.10.2019 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника органу з питань пробації ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальне провадження № 42018251140000057 щодо обвинувачення
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макарова Сахалінської області Російської Федерації, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
Органами досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, тобто в тому, що він отримуючи на підставі рішення Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації від 30.04.2015 року щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України шахрайським способом, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою отримання соціальної допомоги у формі щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, шляхом обману, всупереч п. 11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Порядок), не повідомив Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 125, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, а саме щодо наявності у власності дружини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який вона придбала згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу №342 від 17.04.2015, що в свою чергу, відповідно до п.6 Порядку, позбавило б останнього права на отримання вищевказаної соціальної допомоги, внаслідок чого в період з 01.05.2015 по 24.05.2015 заволодів призначеною соціальною допомогою на суму 884,00 грн., чим спричинив Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації матеріальну шкоду на вказану суму.
Згідно пред'явленого обвинувачення, в послідуючому, він же, продовжуючи свій єдиний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, шахрайським способом, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, діючи умисно 22.05.2015 року, у невстановлений органами досудового розслідування час, з корисливих мотивів, з метою отримання соціальної допомоги у формі щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, шляхом обману, що виразився в приховуванні інформації щодо наявності у власності дружини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який вона придбала згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу №342 від 17.04.2015 року, що в свою чергу, відповідно до п. 6 Порядку, позбавило б останнього права на отримання вищевказаної соціальної допомоги, подав заяву до Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, яка в подальшому стала підставою для продовження виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, внаслідок чого за період з 25.05.2015 по 24.11.2015 заволодів призначеною грошовою допомогою у сумі 6188,00 грн., чим спричинив Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації матеріальну шкоду на вказану суму.
Згідно пред'явленого обвинувачення, в послідуючому, він же, продовжуючи свій єдиний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, шахрайським способом, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, діючи умисно 25.11.2015 року, у невстановлений органами досудового розслідування час, з корисливих мотивів, з метою отримання соціальної допомоги у формі щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, шляхом обману, що виразився в приховуванні інформації щодо наявності у власності дружини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який вона придбала згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору-купівлі продажу №342 від 17.04.2015, що в свою чергу, відповідно до п. 6 Порядку, позбавило б останнього права на отримання вищевказаної соціальної допомоги, подав заяву до Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, яка в подальшому стала підставою для продовження виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, внаслідок чого за період з 25.11.2015 по 31.03.2016 заволодів призначеною грошовою допомогою у сумі 4420,00 грн., чим спричинив Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації матеріальну шкоду на вказану суму.
Згідно пред'явленого обвинувачення, в послідуючому, він же, продовжуючи свій єдиний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, шахрайським способом, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, діючи умисно 06.04.2016 року, у невстановлений органами досудового розслідування час, з корисливих мотивів, з метою отримання соціальної допомоги у формі щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, шляхом обману, що виразився в приховуванні інформації щодо наявності у власності дружини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який вона придбала згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору-купівлі продажу №342 від 17.04.2015, що в свою чергу, відповідно до п. 6 Порядку, позбавило б останнього права на отримання вищевказаної соціальної допомоги, подав заяву до Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, яка в подальшому стала підставою для продовження виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, внаслідок чого за період з 06.04.2016 по 01.08.2016 заволодів призначеною грошовою допомогою у сумі 3388,67 грн., спричинивши Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_9 інкриміноване те, що він своїм єдиним умислом, направленим на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, шахрайським способом, за період з 01.05.2015 по 01.08.2016 незаконно отримав кошти адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та району проведення антитерористичної операції на суму 13112,67 грн.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_9 кваліфіковані як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Будучи допитаним у суді обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, не визнав і показав, що 01.04.2015 року звернувся в Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації за отримання допомоги як внутрішньо переміщеної особи. Основною метою звернення було збереження можливості отримання пенсії працівника органів внутрішніх справ України, яку він перестав би отримувати якби не зареєструвався. З цією метою він заповнив заяву про отримання допомоги і став отримувати державну допомогу. Далі періодично подавав заяви про продовження отримання допомоги. На момент подачі до управління соціального захисту населення першої заяви власного житла його сім'я не мала. Житло у Корсунь-Шевченківському районі придбали в квітні 2015 року. Про те, що він не мав право на отримання допомоги довідався від працівників Управління в серпні 2016 року. Умислу на заволодіння майном не мав. Кошти витратив на потреби сім'ї. Заяви в Управлінні заповнював згідно зразка. Постійно спілкувався з одним і тим же інспектором управління соціального захисту населення. Про наявність - відсутність свого житла повідомляв управління соцзахисту лише в першій заяві-анкеті, а подальші заяви виконувалися в довільній формі. Про зміни у майновому стані він не повідомив вказане управління, оскільки йому не роз'яснили обов'язок такого повідомлення. Про наявність житла після 17.04.2014 не повідомляв, оскільки не знав порядок, встановлений Постановою КМУ від 01.10.2014 № 505. На час отримання державної допомоги перебував у скрутному матеріальному становищі, а тому потребував вказаних коштів. В минулому не займав посад, пов'язаних із застосуванням права, а тому не знав повного змісту Порядку надання допомоги переміщеним особам.
-представник потерпілого - начальник відділу державної соціальної допомоги управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА з 2004 року по теперішній час ОСОБА_8 , показала, що ОСОБА_9 особисто не знає, з ним працювала інспектор ОСОБА_13 . ОСОБА_9 звернувся до управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА і 01.04.2015 року був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа. Останньому була призначена державна допомога як внутрішньо переміщеній особі, оскільки він і члени його сім'ї не мали власного житла. Згодом, 14.04.2015 року сім'єю ОСОБА_9 було придбано житло. Він, будучи зобов'язаним повідомити Управління про вказану обставину, це не зробив і продовжив отримувати таку допомогу. Одразу після виявлення даного факту виплата допомоги була припинена, а ОСОБА_9 погодився повернути надану йому допомогу та повернув її в жовтні 2018 року в повному обсязі надмірно виплачених коштів
-свідок ОСОБА_13 показала суду, що станом на квітень 2015 - серпень 2017 займала посаду спеціаліста Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА. Особисто вона оформляла документи на одержання допомоги ОСОБА_9 . Останньому було повідомлено про необхідність повідомляти Управління про наявність житла. Кожного разу при продовженні виплат вона повідомляла обвинуваченого про необхідність вказувати наявність житла.
Крім того, свідок ОСОБА_13 показала, що ОСОБА_9 лише при першому зверненні заповнював формалізований бланк заяви на отримання допомоги, де була графа щодо наявності житла, а подальшому на продовження виплат - писав заяви довільної форми, які не містили прямої вказівки на відсутність житла. ОСОБА_9 тричі звертався на продовження виплат, а обстеження умов проживання осіб, яким була призначена допомога, до 2016 року не складалися, оскільки не були передбачені законодавством.
(Щодо вказаних показань обвинувачений ОСОБА_9 у суді стверджував, що йому не роз'яснювався обов'язок повідомляти про придбанням житла)
- свідка ОСОБА_14 , головного державного соціального інспектора Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА з листопада 2012 року по теперішній час, яка показала, що ОСОБА_9 перебував на обліку з 01.04.2015 року в Управлінні як внутрішньо переміщена особа. Після виявлення факту неправомірного отримання допомоги, виплати були припинені, а сам ОСОБА_9 погодився відшкодовувати по 100 грн. отриману ним допомогу. Акти обстеження житлово-побутових умов складають сільські ради у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України. Цим актом передбачено обов'язок отримувача допомоги повідомити про наявність житла. Кожні півроку повинні бути складені нові акти житлово-побутових умов з обов'язковим доповненням п.7 акту, щодо цінного майна, житла. Обов'язок повідомити про зміни в майновому стані передбачений постановою Кабінету Міністрів України. Про виявлений факт органи поліції не повідомлялися, оскільки ОСОБА_9 добровільно погодився повернути отримані кошти частинами. Факт наявності іншого житла у ОСОБА_9 був виявлений в червні-липні 2016 року. Рішення про припинення виплат було прийняте протягом 2-3 тижнів. ОСОБА_9 до Управління звернувся 01.04.2015 і отримав допомогу на півроку, а протягом 2015-2016 років йому тричі продовжувалися виплати допомоги на шість місяців щоразу. Про неправильне нарахування ОСОБА_9 було повідомлено 10.08.2016 року.
Крім показань вказаних свідків, сторона обвинувачення посилалась на такі матеріали, як на письмові докази:
- витяг з кримінального провадження № 42018251140000057 згідно якого 12.09.2018 року до ЄРДР внесено відомості про те, що ОСОБА_9 отримуючи з травня 2015 по серпень 2016 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам не повідомив орган соціального захисну населення про наявність у одного з членів сім'ї у власності житла, таким чином шахрайським шляхом за вказаний період отримав допомогу в сумі 13112,67 грн. (а.с. 113 );
- заяву про залучення ОСОБА_8 до провадження як потерпілого від 13.09.2018 (а.с. 114 );
- копію наказу управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА № 67 від 19.08.2005 року про переведення ОСОБА_8 на посаду начальника відділу по призначенню державних соціальних допомог (а.с. 115-116 );
- рапорт прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури щодо виявлення в діях ОСОБА_9 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (а.с. 120-121 );
-інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №137409805 від 12.09.2018 року про належність житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 на праві приватної власності ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу №342 від 17.04.2015 року (а.с. 91- 94).
Крім того, суду була надана копія, особової справи ОСОБА_9 , що була заведена в управлінні соцзахисту Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації та надана вказаним управлінням (а.с.169) в порядку ч.2 ст.96 КПК України на вимогу слідчого (а.с.170), та яка містить:
-заяву ОСОБА_9 від 01.04.2015, адресованою Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА, про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, відповідно до якої останній повідомив: він є пенсіонером, не працює, у склад його сім'ї входить дружина ОСОБА_12 , у володінні заявника або будь-кого із членів сім'ї житлових приміщень не має, потребує соціальної допомоги (а.с. 171);
- заяву дружини обвинуваченого - ОСОБА_12 від 01.04.2015, адресованою Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА, про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, відповідно до якої остання повідомила: вона є працездатною особою, не працює, у склад її сім'ї входить чоловік ОСОБА_9 , у володінні заявника або будь-кого із членів сім'ї житлових приміщень не має, потребує соціальної допомоги (а.с 173);
-заяву ОСОБА_9 від 01.04.2015 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до якої останній зазначив свої персональні дані та повідомив у тому числі про те, що у володінні будь-кого з членів сім'ї житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції не має (а.с.174);
-рішення Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 30.04.2015 про призначення ОСОБА_9 допомоги на проживання, як переміщеним особам (а.с. 178);
-заяву ОСОБА_9 від 22.05.2015, адресовану управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА, про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на шестимісячний період, в якій він повідомив, що у складі сім'ї змін не відбулося (а.с. 179);
-рішення Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 13.06.2015 про продовження виплати ОСОБА_9 допомоги на проживання, як переміщеним особам (а.с. 180);
-заяву ОСОБА_9 від 25.11.2015, адресовану управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА, про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на шестимісячний період, в якій він повідомив, що у складі сім'ї змін не відбулося (а.с.181);
-рішення Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 26.11.2015 про продовження виплати ОСОБА_9 допомоги на проживання, як переміщеним особам (а.с. 182);
-заяву ОСОБА_9 від 06.04.2016, адресовану управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА, про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на шестимісячний період, в якій він повідомив, що у складі сім'ї змін не відбулося (а.с. 184);
-рішення Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 06.04.2016 про продовження виплати ОСОБА_9 допомоги на проживання, як переміщеним особам (а.с. 184);
-довідка, видана Управлінням соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 13.09.2018 про те, що ОСОБА_9 , житель АДРЕСА_3 , знаходиться на обліку в Управлінні, отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у період з травня 2015 року по липень 2016 року включно у розмірі 884,00 грн. щомісячно (а.с.а.с. 192);
-картку реквізитів для проведення операції переказу коштів на рахунок ОСОБА_9 (а.с. 177);
-заяву ОСОБА_9 від 10.08.2016 , тобто до початку кримінального провадження, адресовану Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА, у якій останній зобов'язався повернути у повному обсязі переплату державної допомоги внутрішньо переміщеним особам, яка становить 13112,67 грн., що виникла у зв'язку з купівлею будинку (а.с. 200);
-повідомлення Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 14.09.2018 за вих.№ 1308/03 слідчому ОСОБА_15 про те, що сума внесених переплат ОСОБА_9 за період з 2015-2016 роки становить 2512,67 грн., неповернутий залишок 10600,00 грн. (а.с. 88);
Крім того, стороною обвинувачення суду було надано оригінали вказаних вище документів, які були приєднані слідчим до матеріалів справи за заявою від 13.09.2018 року ОСОБА_8 , начальника відділу державної соціальної допомоги Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА, про доручення до матеріалів кримінально провадження оригіналів документів особової справи № 605706 на ім'я ОСОБА_9 (а.п. 69), а саме заяву ОСОБА_9 від 01.04.2015 (а.с.), заяву дружини обвинуваченого - ОСОБА_12 від 01.04.2015 (а.с.71), заяву ОСОБА_9 від 01.04.2015 (а.с.72) , рішення Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 30.04.2015 про призначення ОСОБА_9 допомоги на проживання, як переміщеним особам (а.п. 73); заяву ОСОБА_9 від 22.05.2015, про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на шестимісячний період, в якій він повідомив, що у складі сім'ї змін не відбулося (а.п. 74), рішення Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 13.06.2015 про продовження виплати ОСОБА_9 допомоги на проживання, як переміщеним особам (а.п. 75); заяву ОСОБА_9 від 25.11.2015, адресованою Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА, про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на шестимісячний період, в якій він повідомив, що у складі сім'ї змін не відбулося (а.п. 76); рішення Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 26.11.2015 про продовження виплати ОСОБА_9 допомоги на проживання, як переміщеним особам (а.п. 77); заяву ОСОБА_9 від 06.04.2016, адресованою Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА, про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на шестимісячний період, в якій він повідомив, що у складі сім'ї змін не відбулося (а.п. 78); рішення Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 06.04.2016 про продовження виплати ОСОБА_9 допомоги на проживання, як переміщеним особам (а.п. 79); довідки, видані Управлінням соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 13.09.2018 про те, що ОСОБА_9 , житель АДРЕСА_3 , знаходиться на обліку в Управлінні, отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у період з травня 2015 року по липень 2016 року включно у розмірі 884,00 грн. щомісячно (а.п. 80-83); картку реквізитів для проведення операції переказу коштів на рахунок ОСОБА_9 (а.п. 84); рішення Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 22.07.2016 про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання ОСОБА_9 з підстав, що сім'я володіє житловим приміщенням не на окупованій території та не в зоні АТО (а.п. 85); заяву ОСОБА_9 від 10.08.2016, адресованою Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА, у якій останній зобов'язався повернути у повному обсязі переплату державної допомоги внутрішньо переміщеним особам, яка становить 13112,67 грн., що виникла у зв'язку з купівлею будинку (а.п. 86); довідку, видану Управлінням соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 14.09.2018 про те, що ОСОБА_9 , житель АДРЕСА_3 , перебував на обліку в Управлінні, як внутрішньо переміщена особа, отримував щомісячну адресну допомогу, з 01.05.2015 по 31.03.2016 та з 06.04.2016 по 31.07.2016 в розмірі 884,00 грн. щомісячно (а.п. 87);
-протокол огляду предметів від 13.09.2018 року - оригіналів документів, які по закінченню огляду приєднано до матеріалів кримінального провадження (а.п. 89);
-постанову від 13.09.2018 року про визнання речовими доказами - оригіналів документів: заява ОСОБА_9 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО від 01.04.2015; заява ОСОБА_12 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО від 01.04.2015; заява ОСОБА_9 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, від 01.04.2015; рішення про призначення допомоги від 30.04.2015; заява ОСОБА_9 про продовження строку виплати допомоги на наступний шестимісячний період від 22.05.2015; рішення про призначення допомоги від 13.06.2015; заява ОСОБА_9 про продовження строку виплати допомоги на наступний шестимісячний період від 25.11.2015; рішення про призначення допомоги від 26.11.2015; заява ОСОБА_9 про продовження строку виплати допомоги на наступний шестимісячний період, від 06.04.2016; рішення про призначення допомоги від 06.04.2016; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_9 за травень 2015; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_9 у період з травня 2015 по листопад 2015; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_9 у період з листопада 2015 по березень 2016; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_9 у період з листопада 2015 по березень 2016; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_9 у період з квітня 2016 по липень 2016; номер поточного рахунку для виплат НОМЕР_1 ; рішення про відмову у наданні допомоги перемішеним особам на проживання від 22.07.2016; заява ОСОБА_9 від 10.08.2016; довідка про отримання (неотримання) допомоги від 14.09.2018, які приєднано до матеріалів кримінального провадження (а.п. 90);
При цьому суд звертає увагу, що станом на 13.09.2018 року ОСОБА_8 не була уповноважена управлінням соцзахисту населення представляти інтереси вказаного управління, а безпідставно була визнана слідчим потерпілою у вказаному провадженні (а.с.114), оскільки лише 11.12.2018 року останній було надано повноваження представляти інтереси управління як потерпілого у вказаному кримінальному провадженні.
Наявна у матеріалах справи довіреність на ім'я ОСОБА_8 від 13.09.2018 року (а.с. 164) не може бути взята судом до уваги, оскільки уповноважувала останню представляти інтереси управління соцзахисту в судах некримінальної юрисдикції.
За таких обставин суд приходить до висновку, що надаючи документи із особової справи обвинуваченого ОСОБА_8 не діяла як представник управління, а діяла самовільно як фізична особа, що вказує на недопустимість вказаних доказів, оскільки такі отримані з грубим порушенням норм кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч.2 цієї статті Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторно звернув увагу на те, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази винуватості ОСОБА_9 у їхній сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість останнього у вчиненні інкримінованих діянь не доведена.
Так, судом було встановлено, що до початку досудового розслідування, тобто до 12.09.2018 року, ОСОБА_9 на вимогу управління соцзахисту почав повертати виплачені йому кошти, у зв'язку з чим в період з вересня 2016 року по вересень 2018 року добровільно повернув кошти в сумі 2512,67 грн (а.с.88).
Крім того, судом було встановлено із показань допитаних у суді працівників управління соцзахисту, що в жовтні 2018 року ОСОБА_9 повернув управлінню решту виплачених йому коштів, тобто 10600 грн.
Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України стороною обвинувачення суду надано не було.
Перелічені вище недопустимі докази викликають сумніви та суд не може покласти їх в основу обвинувального вироку, а відтак, виходячи з позиції ЄСПЛ, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину, а відтак, не приймає їх, як докази сторони обвинувачення та відкидає їх.
Пункт 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на стороні обвинувачення та будь-який сумнів трактується на користь підсудного (рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).
Також суд звертає увагу на те, що повноваження з проведення перевірки заяв обвинуваченого про отримання допомоги, належало саме управлінню соцзахисту, оскільки передбачені пунктом 10 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505, згідно з яким уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.
Отже, вказане на переконання суду доводить, що вчасна (перед виплатою обвинуваченому адресної допомоги) та в належний спосіб здійснена перевірка управлінням соціального захисту населення районної державної адміністрації відомостей, зазначених обвинуваченим у заявах від 22.05.2015 року, 25.11.2015 року та 06.04.2016 року, виключила б будь-яку виплату коштів, що свідчить про те, що дії ОСОБА_9 не можна вважати ефективними в аспекті успішного заволодіння чужим майном через те, що не було добросовісності з боку органу, який відповідає за розпорядження бюджетним коштами.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій в рішенні у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року (заява №29979/04), викладеній у пунктах 70-71, суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Потреба виправити минулу «помилку», неповинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу, повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Слід також зазначити, що відповідно до пункту 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги, вони стягуються у судовому порядку.
Отже, указаний Порядок передбачає, що у разі недобросовісності з боку уповноваженого представника сім'ї, останньому спочатку пропонується повернути кошти добровільно, а в разі відмови такі суми стягуються в судовому порядку.
Таким чином, дії ОСОБА_9 з урахуванням положень пункту 11 Порядку, не передбачені кримінальним законом як злочин, через відсутність всіх елементів складу злочину та відповідного рівня суспільної небезпеки, що притаманний злочинам, а тому на переконання суду, такі дії слід кваліфікувати як цивільний делікт, оскільки відносини у сфері нарахування та виплати матеріального забезпечення внутрішньо переміщеним особам за своїм змістом є цивільно-правовими, і спори, які виникають із цих правовідносин, підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Щодо пред'явленого обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
При цьому, відповідно до обвинувального акту, визначено спосіб вчинення шахрайства саме шляхом обману потерпілого - Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації.
За ознакою безпосередньої участі потерпілого у процесі незаконного вилучення майна, при цьому потерпілий переконаний у тому, що він розпоряджається майном за власною волею, у своїх інтересах або принаймні не на шкоду цим інтересам. Така його переконаність має бути результатом впливу на нього шахрая, а саме: введенням потерпілого в оману щодо правомірності передачі ним винному майна чи надання йому права на майно.
Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого. Таким чином, обман може мати як активний (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події), так і пасивний (умисне замовчування юридично значимої інформації) характер. У другому випадку для наявності шахрайства необхідно встановити, що бездіяльність винного призвела до помилки потерпілого щодо обов'язковості або вигідності передачі майна (права на майно) шахраєві, була причиною добровільної передачі потерпілим майнових благ. Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо або несвідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, вчинене не може визнаватися шахрайством.
Обман при шахрайстві застосовується винним з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність або обов'язковість передачі йому майна чи права на нього. Отже, обов'язковою умовою визнання обману ознакою об'єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно.
При цьому, суб'єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
Відповідно до заяви про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції від 01.04.2015 року, поданої ОСОБА_9 до управління соцзахисту, останній вказав про відсутність у нього житлового приміщення (а.с.171), що на той час відповідало дійсності.
Цього ж дня ОСОБА_9 подав до управління соціального захисту населення заяву про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.174).
Відсутність житлових приміщень у ОСОБА_9 станом на 01.04.2015 року визнається стороною обвинувачення, що вказує на правомірність дій обвинуваченого в той період, оскільки отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство.
Вказана позиція відображена у Постанові Пленуму ВСУ №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності».
Отже, ОСОБА_9 не мав умислу на обман потерпілого - управління соцзахисту стосовно відсутності у нього та членів його сім'ї житла в момент подачі першої заяви.
Подальші заяви ОСОБА_9 про продовження виплат соціальної допомоги (а.с.а.с. 179, 181, 184) виконані в довільній формі та не можуть безапеляційно трактуватися на рахунок приховування інформації про придбаний дружиною обвинуваченого будинок, оскільки містять вказівку щодо відсутності змін у складі сім'ї. Вказані заяви не містять будь-яких тверджень щодо відсутності житла у обвинуваченого.
З приводу вказаної обставини суд не може беззаперечно взяти до уваги показання свідка ОСОБА_16 щодо попередження нею обвинуваченого про необхідність повідомлення про відсутність власного житла, оскільки відповідно до приписів п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505 особа, що звертається за продовженням виплати допомоги, повинна подати заяву про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а не про відсутність змін у складі сім'ї.
Лексичний аналіз змісту заяв ОСОБА_9 та дії уповноваженої особи управління соцзахисту щодо прийняття таких заяв вказує на те, що обвинувачений не був достовірно обізнаний про необхідність декларування наявності житла, оскільки від нього це не вимагалося працівниками управління соцзахисту.
Натомість показання вказаного свідка суд оцінює критично, як такі, що не підтверджені іншими доказами, заперечені самим обвинуваченим та трактує вказані сумніви на користь обвинуваченого.
Дослідивши та проаналізувавши безпосередньо указані вище докази,суд приходить до висновку про відсутність у діянні обвинуваченого суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст.190 КК, оскільки не встановлено наявності в його діях прямого умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману з корисливих мотивів.
Дослідження змісту зазначених вище документів указує на те, що його дії носили характер необережної помилки, викликаної недостатньо ретельним ставленням до заповнення відповідних документів на отримання допомоги, а також зумовленою недостатньою обізнаністю щодо умов отримання такої допомоги. Немає жодних об'єктивних даних, які б указували на те, що обвинувачений на момент вчинення поставленого йому у вину діяння мав умисел на заволодіння державними коштами шляхом обману.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що кошти були добровільно повернуті обвинуваченим за першою ж вимогою відповідного органу, й це мало місце ще у 2016 році, що також непрямо указує на відсутність обману з його боку, а лише на наявність помилкових дій.
До того ж, на час інкримінованих діянь у чинному законодавстві був відсутній дієвий механізм перевірки наявності передбачених законом підстав й відсутності визначених законом перешкод для призначення указаної вище грошової допомоги до моменту її призначення та виплати, а виплати фактично здійснювалися обвинуваченому на підставі відповідного чинного рішення управління соцзахисту, що вказує на наявність окремих ознак неналежного урядування, на що звертає увагу ЄСПЛ у своїх рішеннях.
Зокрема, у п. 70 рішення «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», про що судом зазначалося вище.
Враховуючи це, суд вбачає, що на відміну від загальновідомих законів, закони та підзаконні акти, які регламентують надання адресних грошових виплат внутрішньо переміщеним особам, хоча і оприлюднені належним чином, проте фактично відомі лише фахівцям. При цьому фахівці управління соцзахисту в даному випадку всупереч п. 13 ст. 8 Закону України «Про державну службу» не було в достатній мірі роз'яснено обвинуваченому особливості застосування Постанови КМ України № 505 від 01.10.2014 р. Тому, на думку суду, надмірна сплата обвинуваченому коштів з державного бюджету мала місце не внаслідок злочинних дій останнього, а внаслідок його помилки, яка не була своєчасно виявлена державними службовцями, і яка не може тягнути за собою кримінальної відповідальності.
Згідно ч.3 ст.373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення..
За таких обставин суд приходить до висновку, що в діяннях ОСОБА_9 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме його суб'єктивна сторона щодо спрямованості умислу та корисливого мотиву, а також й елемент об'єктивної сторони правопорушення щодо обману як способу вчинення злочину, а тому останнього слід виправдати через відсутність складу злочину в його діяннях.
Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Долю речових доказів по справі вирішити у порядку ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України,
Суд
ОСОБА_11 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України через відсутність в його діях складу злочину.
Речові докази у кримінальному провадженні: оригінали документів (покази потерпілої ОСОБА_17 від 13.09.2018; покази свідка ОСОБА_14 від 13.09.2018; покази свідка ОСОБА_13 від 12.09.2018; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заява ОСОБА_9 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО від 01.04.2015; заява ОСОБА_12 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО від 01.04.2015; заява ОСОБА_9 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, від 01.04.2015; рішення про призначення допомоги від 30.04.2015; заява ОСОБА_9 про продовження строку виплати допомоги на наступний шестимісячний період від 22.05.2015; рішення про призначення допомоги від 13.06.2015; заява ОСОБА_9 про продовження строку виплати допомоги на наступний шестимісячний період від 25.11.2015; рішення про призначення допомоги від 26.11.2015; заява ОСОБА_9 про продовження строку виплати допомоги на наступний шестимісячний період, від 06.04.2016; рішення про призначення допомоги від 06.04.2016; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_9 за травень 2015; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_9 у період з травня 2015 по листопад 2015; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_9 у період з листопада 2015 по березень 2016; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_9 у період з листопада 2015 по березень 2016; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_9 у період з квітня 2016 по липень 2016; номер поточного рахунку для виплат НОМЕР_1 ; рішення про відмову у наданні допомоги перемішеним особам на проживання від 22.07.2016; заява ОСОБА_9 від 10.08.2016; довідка про отримання (неотримання) допомоги від 14.09.2018; повідомлення Корсунь-Шевченківського відділення Смілянської ОДПІ ГУ ДФС в Черкаській області; повідомлення Управління соціального захисту населення від 14.09.2018; дані протоколу огляду предметів від 13.09.2018; показання підозрюваного ОСОБА_9 від 22.09.2018, які долучено до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після проголошення вручити негайно прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1