Справа № 524/595/19
Провадження 1-кп/524/177/19
30.10.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
у складі колегії суддів : головуючого судді: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
перекладача ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090004389 від 01.12.2018 року відносно вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України,-
30.01.2019 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090004389 від 01.12.2018 року відносно вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України.
05.09.2019 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відраховується до 03.11.2019 року.
У зв'язку з тим , що судовий розгляд справи відкладається на 19.11.2019 року, так як по справі не допитані усі свідки, не досліджені письмові докази, а у обвинуваченого ОСОБА_9 03.11.2019 року сплине строк тримання під вартою, тому суд вважає у даному судовому засіданні розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою .
Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, прокурора, який вважає, що треба обвинуваченому ОСОБА_9 продовжити строк тримання під вартою, оскільки ризики , передбачені ст.. 177 КПК України існують до теперішнього часу, а саме обвинувачений знаходячись на волі може переховуватись від суду, впливати на недопитаних свідків, потерпілого ОСОБА_6 , який підтримав думку прокурора, категорично заперечує проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала думку прокурора, захисника ОСОБА_8 , який заперечує проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , оскільки прокурором не були доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_9 , який підтримав думку свого захисника, приходить до наступних висновків:
Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою, продовжений ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 05.09.2019 року спливає 03.11.2019 року.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
Зокрема, ОСОБА_9 обвинувачується у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднаного з проникненням у житло потерпілого ОСОБА_6 .
Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
У рішенні «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Крім того суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
За даним кримінальним провадженням, суд враховує обсяг пред'явленого обвинувачення, всі ризики, встановленні під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які не змінилися до теперішнього часу, а також превалювання суспільного інтересу над індивідуальним інтересом у даному кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою, оскільки заявлені ризики, передбачені п. 1,3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшилися та до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м'які альтернативні запобіжні заходи.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останній вчинив особливо тяжкий злочин проти власності , у разі доведення його вини йому може бути призначено покарання від 7 до 12 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, раніше притягався до кримінальної відповідальності , немає міцних соціальних зв'язків , немає постійного джерела доходів, а тому може вчиняти інше кримінальне правопорушення, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків , можливості обвинуваченого істотно перешкоджати кримінальному провадженню.
Таким чином, суд, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 на шістдесят днів, а саме з 30.10.2019 року до 28.12.2019 року включно .
Згідно положень ст. 183 ч.4 п.1 КПК України , суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування .
Оскільки злочин у якому висунуте органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_9 вчинений із застосування насильства , то суд вважає не визначати у даному кримінальному провадженні при розгляді питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заставу.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. по справі №3-208/2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 , 372,392 КПК України, суд , -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 30.10.2019 року по 28.12.2019 року включно .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду , через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Головуючий суддя : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3