Справа № 240/8497/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г.
28 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Охрімчук І.Г.
суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (повний текст рішення складено 16.07.2019 року, м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
07.06.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій вона просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) у січні 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що нарахування грошового забезпечення відповідачем проводилося не у повному обсязі, зокрема, за період проходження служби з 01.01.2016 до 28.02.2018 індексація грошового забезпечення відповідачем не виплачувалась. Вказує, що зверталась до посадових осіб відповідача із заявою про проведення індексації грошового забезпечення, однак, станом на момент подання позовної заяви позивачу індексація грошового забезпечення не проводилась та не виплачувалась.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018, без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) в січні 2016 року.
У решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції від 16.0.2019 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи відхилив посилання відповідача на матеріали, що були надані ним разом з відзивом, дослідивши фактично роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та визнали протиправну бездіяльність відповідача. Таким чином, суд не вжив відповідних заходів, передбачених законом, необхідних для встановлення всіх обставин у справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 15.10.2019 року призначено до апеляційного розгляду.
В силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Позивачка, правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу не скористалася, інших заяв чи клопотань суду теж не надала.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.08.2014 №16 та наказом від 12.01.1996 №8 ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом, зараховано до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення та призначено на посаду старшого телеграфіста (а.с. 11-12).Позивач 14 грудня 2018 року звернулась із заявою до відповідача щодо невиплачених сум індексації грошового забезпечення та листом Військової частини НОМЕР_1 вих. №57/137 від 08.01.2019 позивачу повідомлено, що за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась по причині відсутності коштів (а.с. 15). Станом на день подання позовної заяви нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення за вказаний період відповідачем не здійснено.
Вважаючи, що вона має право на нарахування виплату сум індексації грошового забезпечення, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.
Задовольняючи позов частково, суду першої інстанції виходив з того, що необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати, виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018, без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) в січні 2016 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону України №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частиною другою та третьою статті 9 Закону України №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Варто зазначити, що преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №1282-XII) проголошено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону України №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Положеннями статті 4 Закону України №1282-XII закріплено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. При цьому, статтею 6 Закону України №1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд враховує, що правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №2017-III)
Відповідності до статті 18 Закону України №2017-III індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Слід зважати на те, що відповідно до абзацу восьмого пункту 4 Порядку №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Положеннями пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до системного аналізу положень Закону України №1282-XII, Закону України №2017-III та Порядку №1078, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру. Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Матеріалами справи підтверджується, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 не нараховувалась та не виплачувалась.
Крім того, суд першої інстанції вірно відхилив посилання відповідача на листи Департаменту фінансів Міністерства оборони України та Міністерства соціальної політики України як на правову підставу для не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, оскільки військова частина, як суб'єкт владних повноважень, має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Верховний Суд у постанові від 18.10.2018 у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України від 02.02.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" правові висновки Верховного Суду є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Підсумовуючи викладене вище та керуючись наведеними положеннями чинного законодавства, колегія суддів погоджується, що необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення. Застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018, без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) в січні 2016 року.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому не є предметом апеляційного розгляду.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних доказів спростовано правомірність не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, в той час як доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 28 жовтня 2019 року.
Головуючий Охрімчук І.Г.
Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.