Справа № 240/2802/19
Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
16 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Франовської К.С. Мацького Є.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
представника позивача: Гуменюка О.В.,
представника відповідача: Скородинського В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці ДФС про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської митниці ДФС України № UA 101000/2019/200041/2 від 23.01.2019 про коригування митної вартості товарів; зобов'язання Житомирської митниці ДФС України здійснити митне оформлення за митною вартістю, заявленою декларантом в митній декларації № UA 101070/2019/004098 від 22.01.2019.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 101000/2019/200041/2 від 23.01.2019. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що позивачка свідомо зазначила в митній декларації в графі 43 пункт 6, що відповідає резервному методу визначення митної вартості товару. Крім того, поданих ОСОБА_1 документів недостатньо для підтвердження всіх складових митної вартості автомобіля.
Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2018 року позивачка придбала у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль марки «Mercedes-Benz Vito Tourer», що був в експлуатації, тип кузова мінівен, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна дизель, об'єм двигуна 2143 см3, календарний рік виготовлення - 2016 (а.с. 15), за ціною 10000,00 ЕUR, що підтверджується рахунком-фактурою № 0827Н18 від 30.11.2018 (а.с. 11), квитанцією про оплату від 30.11.2018 (а.с. 13).
З метою здійснення митного оформлення товару декларантка подала митному органу митну декларацію №UA101070/2019/004098, у якій визначено вартість транспортного засобу в розмірі 10000 євро (а.с.16).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA101070/2019/004098 (а.с. 16) митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларантка надала митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру "AUTO SAIT" на продаж №0827H18 від 30.11.2018 (а.с. 11); акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA101070/2019/002764 від 17.01.2019 та № UA20903/2019/00368 від 04.01.2019 (а.с. 14); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 (а.с. 15); довідку про транспортні витрати (а.с. 20); паспорт громадянина України та паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України, що не заперечується відповідачем.
За результатами аналізу поданих до митного оформлення МД №UA101070/2019/004098 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.
За наслідками опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 23950" (а.с. 72).
Зважаючи на вказане, ОСОБА_1 повідомлено про необхідність подання до митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
23.01.2019 року відповідач прийняв рішення №UA101000/2019/200041/2 (а.с. 17) про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля у розмірі 22850 Євро, в якому зазначено, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - у зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях митної декларації від 09.01.2019 року №UA305160/2019/1008 з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року та враховуючи дані про вартість оцінюваного автомобіля із програмного продукту становить 22850,00 євро/шт.
За наслідками прийняття вказаного рішення відповідач видав картку відмови у митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00087 (а.с. 18), в якій зазначив, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки заявлена декларантом митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість.
Не погодившись з рішенням відповідача про коригування митної вартості, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Отже, чинне законодавство покладає обов'язок доведення заявленої митної вартості товару на декларанта. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою або суперечливістю поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Згідно з рішенням про коригування митної вартості від № UA 101000/2019/200041/2 від 23.01.2019 підставою для його прийняття зазначено наступне: митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 23950.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо недостатності поданих позивачкою документів для підтвердження всіх складових митної вартості автомобіля, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч.ч. 1-3 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що разом із митною декларацією позивачка подала митному органу рахунок-фактуру «AUTO SAIT» на продаж № 0827H18 від 30.11.2018 (а.с. 11); акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA101070/2019/002764 від 17.01.2019 та № UA20903/2019/00368 від 04.01.2019 (а.с. 14); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 (а.с. 15); довідку про транспортні витрати (а.с. 20); паспорт громадянина України та паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України.
Згідно з рахунком-фактурою № 0827H18 від 30.11.2018 (а.с. 11) ОСОБА_1 придбала у «AUTO SAIT» автомобіль за 10 000 євро. Оплата вказаної суми підтверджується також квитанцією від 30.11.2018 (а.с.13).
При цьому заявлена в митній декларації вартість автомобіля складає також 10 000 євро, тобто, позивачка вказала митну вартість задекларованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту).
Водночас, в митній декларації №UA101070/2019/004098 метод визначення митної вартості в графі 43 вказано «6», що відповідає резервному методу визначення митної вартості товару.
В судовому засіданні представник позивачки зазначив про те, що п.6 в графі 43 митної декларації зазначено помилково і правильним методом визначення митної вартості задекларованого товару є основний метод - за ціною договору (контракту).
Згідно з положеннями п.5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки витрати на транспортування автомобіля складають 60 євро. Вказана довідка виписана позивачкою - ОСОБА_1 і не містить розрахунку вартості витраченого пального або інших витрат, пов'язаних з транспортуванням автомобіля з Австрії до України.
Крім того, ОСОБА_1 не надала платіжних документів, які підтверджують оплату вартості доставки транспортного засобу в сумі 60 євро під час митного оформлення, зокрема, на пропозицію митного органу.
Також в митній декларації №UA101070/2019/004098 країна відправлення зазначено: «Німеччина», водночас, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 та рахунком-фактурою країною відправлення автомобіля є Австрія.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що подані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення всіх складових митної вартості товарів, передбачених частиною десятою статті 58 МК України, тому у відповідача були підстави для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
Оцінюючи дії відповідача щодо коригування митної вартості за резервним методом, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч.ч.5-8 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
В обґрунтування визначення вартості автомобіля за резервним методом відповідач зазначив про те, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - у зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.
Таким чином, митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях митної декларації від 09.01.2019 року №UA305160/2019/1008, виходячи з критеріїв: марка автомобіля, модель, рік випуску, кількість місць, країна виробництва, який був у використанні.
Тобто, митна вартість задекларованого транспортного засобу визначена за раніше відкоригованою вартістю аналогічного автомобіля згідно з митною декларацією №UA305160/2019/001008 (а.с.70-71) і становить 654 070,92 грн (22850,00 євро).
З урахуванням наведеного відповідач обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості № UA 101000/2019/200041/2 від 23.01.2019 та визначив митну вартість легкового автомобіля марки «Mercedes-Benz Vito Tourer» за резервним методом.
У зв'язку з цим колегія суддів встановила, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.
Висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі 28 жовтня 2019 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Франовська К.С. Мацький Є.М.