22 жовтня 2019 року (12 год. 54 хв.)Справа № 280/3139/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Калашник Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю.,
представників позивача - Дудник С.М., Колісник Л.О., Цукан Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗСЕРВІС» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗСЕРВІС» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 №0002374004 на суму 9336,46грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань повноти складання за період з 27.12.2018 по 04.02.2019 акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та своєчасності їх реєстрації в Системі електронного адміністрування реалізації пального. Вказаною перевіркою встановлено порушення п.231.6 ст. 231 Податкового кодексу України, а саме, порушено граничні терміни реєстрації акцизних накладних. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та безпідставним, оскільки не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, яким не вчинено правопорушення. Позивач зазначає, що у його діях відсутня вина, а норми ПК України не передбачають можливості притягнення платника податків за податкові правопорушення за умови відсутності вини. Зазначає, що виявлені перевіркою порушення не зашкодили державному та місцевому бюджету. Також зазначає, що Податковий кодекс не містить прямої вказівки реєструвати акцизну накладну. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 08.07.2019 відкрито загальне позовне провадження, підготовче судове засідання призначено на 30 липня 2019 року.
Ухвалою суду від 30.07.2019 розгляд справи відкладено до 03.09.2019.
Ухвалою від 03.09.2019 продовжений строк підготовчого провадження та відкладений розгляд справи до 25.09.2019.
Протокольною ухвалою суду від 25.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 жовтня 2019 року.
Представники позивача позовні вимоги підтримали. Просили позов задовольнити із підстав, викладених у адміністративному позові та додаткових поясненнях від 22.10.2019.
Представник відповідача у судове засідання не прибув. Відзив на адресу суду не надходив. 30.07.2019 представник відповідача надіслав суду заперечення по справі, проте не надав доказів надсилання заперечень позивачу.
22 жовтня 2019 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Суд, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗСЕРВІС» зареєстровано 12.02.2001 Пологівським районним управлінням юстиції Запорізької області, номер держаної реєстрації 10921200000000032. Товариство взято на податковий облік за основним місцем обліку в Головному управлінні ДФС у Запорізькій області, Пологівське управління, Пологівське ДПІ (Пологівський район) 15.02.2001 за №68. Крім того, з 01.03.2016 зареєстроване платником акцизного податку, як суб'єкт господарювання, який здійснює реалізацію пального за №866.
07.09.2019 відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, внесених платником до системи електронного адміністрування реалізації пального. Предмет перевірки - своєчасність реєстрації позивачем акцизних накладених, складених за період з 27.12.2018 по 04.02.2019 та зареєстрованих 20.02.2019.
За результатами перевірки відповідачем 07.03.2019 складено акт №000066/08-01-40-04/31329486.
Перевіркою ТОВ «ГАЗСЕРВІС» встановлено порушення п.231.6 ст.231 Податкового кодексу України, а саме, порушено граничні терміни реєстрації акцизних накладених.
На підставі Акту перевірки відповідачем 01.04.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002374004 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до ТОВ «ГАЗСЕРВІС» у сумі 9336,46 грн.
ТОВ «ГАЗСЕРВІС» надано до ДФС України скаргу на податкове повідомлення-рішення. Рішенням ДФС України від 13.06.2019 №27085/6/99-99-11-06-01-25 скаргу залишено без задоволення.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким розширено перелік платників акцизного податку.
Так, згідно з пп.212.1.15 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України, платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
Відповідно до пп. 14.1.141-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України «Пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу».
Згідно з п.213.1 ст.231 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.213.1.1 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України), ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (пп.213.1.3 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України), реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (пп.213.1.2 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України), обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пункту 214.6 статті 214 цього Кодексу (пп.213.1.6 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України).
Суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань (п.217.1 ст.217 Податкового кодексу України).
Податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу (п.217.3 ст.217 Податкового кодексу України).
Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» запроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) та введено акцизну накладну - обов'язковий електронний документ, який складається при всіх операціях реалізації пального на внутрішньому ринку та реєструється в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Відповідно до пп. 14.1.60-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України «Єдиний реєстр акцизних накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами».
Згідно з п.231.1 ст.231 Податкового кодексу України, платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання: реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.
Відповідно до п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України, акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального. Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку). Акцизна накладна може бути складена не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг втраченого пального протягом такого місяця за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що втрачено.
Згідно з п.231.5 ст.231 Податкового кодексу України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Терміни реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних встановлені п.231.6 ст.231 Податкового кодексу України.
Тобто, положення вказаної норми покладають на особу, яка реалізує пальне саме обов'язок скласти та зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Відтак, посилання позивача на те, що Податковий кодекс України не містить обов'язку реєстрації акцизних накладних, не суперечать вказаним нормам.
Відповідно до п.231.6 ст.231 Податкового кодексу України реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Отримувач пального має право звіряти дані отриманої акцизної накладної на відповідність з даними Єдиного реєстру акцизних накладних (п.231.8 ст.231 Податкового кодексу України).
В той же час, зі змісту акту камеральної перевірки встановлено, що позивачем акцизні накладні у кількості 93 шт. за період з 27.12.2018 по 04.02.2019 зареєстровані із порушенням граничних термінів їх реєстрації, а саме, всі накладені за вказаний період зареєстровані 20.02.2019.
Підстави та розміри штрафних санкцій, які мають бути застосовані до платника податків за порушення ним порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в ЄРАН, встановлено ст. 120-2 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 120-2.1 ст. 120-2 Податкового кодексу України, порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів.
Суд зазначає, що позивач ані в адміністративному позові, ані в додаткових письмових поясненнях не заперечує проти того, що акцизні накладні виписані за період з 27.12.2018 по 04.02.2019 зареєстровані із порушенням граничного строку.
Таким чином, висновки викладені в акті камеральної перевірки від 07.03.2019 відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 №0002374004 є правомірним. Підстави для його скасування відсутні.
Суд також критично ставиться до пояснень представника позивача, що розрахунок штрафних санкцій до акту камеральної перевірки не підписаний уповноваженою особою податкового органу. Вказаний факт жодним чином не впливає на вчинене позивачем порушення. Суд також критично ставиться до пояснень представника позивача про неправильне застосування відповідачем ставок акцизного податку. Вказане не було підставою позову, а такі пояснення надані лише під час судового засіданні. Відтак, суд не приймає їх до уваги.
Посилання позивача на відсутність вини в його діях, суд також відхиляє, оскільки діючими нормами Податкового кодексу чітко встановлено настання відповідальності для платника податків, у разі порушення ним граничних строків реєстрації акцизних накладених.
Таким чином, зважаючи на факт порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, контролюючий орган обґрунтовано застосував до позивача штрафні санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, а відтак діяв правомірно та згідно вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗСЕРВІС» (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Східна, 15, код ЄДРПОУ 31329486) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.10.2019.
Суддя Ю.В. Калашник