(про відмову у роз'ясненні судового рішення)
28 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/6100/18
категорія 3.1.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Корольовського районного відділу у м. Житомирі Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/6100/18 за позовом ОСОБА_1 до Корольовського районного відділу у м. Житомирі Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019, ОСОБА_1 до Корольовського районного відділу у м. Житомирі Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки було задоволено частково. Визнано протиправною відмову Корольовського районного відділу у м. Житомирі Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, оформлену листом №21/22-Ч від 27.10.2018, у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, а також зобов'язано Корольовський районний відділу у м. Житомирі Управління державної міграційної служби України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо оформлення та видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Крім того, стягнуто з Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 гривень.
16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 до відділу документального забезпечення суду було подано заяву в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) про роз'яснення судового рішення у справі №240/6100/18.
В обґрунтування необхідності роз'яснення судового рішення ОСОБА_1 зазначила, що з метою виконання рішення суду вона особисто звернулась до Корольовського районного відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою форми 1, встановленої додатком 1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13.04.2012 № 320, до якої додала паспорт, що підлягає обміну, дві фотокартками розміром 3,5 х 4,5 см, а також свідоцтво про шлюб. Однак у добровільному виконанні рішення суду та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки їй було відмовлено з посиланням на те, що наказ МВС України від 13.04.2012 № 320 втратив чинність, а тому відсутні підстав у видачі такого паспорта. Позивач вказує, що проаналізувавши відповіді Корольовського районного відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області з приводу виконання рішення суду по справі № 240/6100/18, вона зробила висновок, що це фактичне невиконання рішення суду, оскільки підстави, на які посилається відповідач майже однакові як і ті, які були зазначені ним в первісному листі-відмові №21/22-4 від 27.10.2018 у видачі їй паспорта у формі паспортної книжечки та яку як суд визнав - протиправною.
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 вважає, що виникли незрозумілості між сторонами щодо виконання рішення суду, у зв'язку з чим вона подала дану заяву до суду.
Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розгляд заяви про роз'яснення судового рішення від 16.04.2019 по справі №240/6100/18 було призначено у судовому засіданні на 23.10.2019 о 14:30.
23 жовтня 2019 року до суду з'явилась ОСОБА_1 , однак подала заяву про розгляд питання про роз'яснення судового рішення без її участі.
Натомість, представник Корольовського районного відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду заяви про роз'яснення судового рішення до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв.
У зв'язку із зазначеним та керуючись ч. 3 ст. 254 КАС України суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про роз'яснення судового рішення в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №240/6100/18 суд дійшов наступних висновків.
Питання роз'яснення судового рішення врегульоване статтею 254 КАС України. Так, відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 за №7 Пленум Вищого адміністративного суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Наведені позивачем у заяві мотиви аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення резолютивної частини судового рішення.
З мотивувальної та резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 240/6100/18 вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Мотивувальна частина рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 240/6100/18 містить усі обставини справи та мотиви, з яких суд виходив при прийнятті рішення, і положення закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права, а резолютивна частина рішення містить обґрунтований висновок суду по суті вимог.
Зі змісту поданої до суду заяви про роз'яснення судового рішення вбачаться, що фактичною підставою для її подання є, на переконання ОСОБА_1 , невиконання Корольовським районного відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області рішення суду у справі №240/6100/18.
З даного приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вказати, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звернутись до суду у порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не з заявою про роз'яснення рішення суду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 240/6100/18 є зрозумілим, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 240/6100/18.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Е.Черняхович
у роз'ясненні судового рішення відмовлено