49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
29 жовтня 2019 р. Справа № 160/10497/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд зобов'язати Дніпровську міську раду внести зміни в рішення Дніпровської міської ради №224/44 від 24.04.2019 року «Про поновлення договору оренди землі від 12.08.2004 (державна реєстрація від 25.10.2004 №5731) по шосе Донецькому, 14 (Амур-Нижньодніпровський район) гр. ОСОБА_1 по фактичному розміщенню будівель автостоянки», а саме: викласти п. 2 в наступній редакції: «... по фактичному розміщенню будівель і споруд автостоянки, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.09 - для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови ...»; визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №0705-3294 від 07.05.2019 року (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:381:0001, площею 0,6977 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. АДРЕСА_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 12.08.2004 року, поновленого на підставі Додаткової угоди до договору оренди землі від 21.05.2019 року); зобов'язати Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:381:0001, площею 0,6977 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпро АДРЕСА_2 Донецьке. АДРЕСА_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 12.08.2004 року, поновленого на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 21.05.2019 р.: 3.1. із застосуванням Коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки у розмірі - 1,4032308; 3.2. із визначенням цільового призначення землі - код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ 02.09 - для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови.
Згідно зі ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно пп.1 п.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, вирішуючи питання чи належить розглядати даний адміністративний спір за правилами адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Інший порядок судового провадження встановлений Положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з ч. 6, 13 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Аналізуючи зазначені вище норми, суд приходить до висновку, що за загальним правилом у порядку господарського судочинства суди вирішують справи у спорах, які виникають з приводу укладення, зміни чи розірвання господарських договорів.
Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що 21.03.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу комплексу, відповідно до умов якого ОСОБА_1 набув право власності на будівлі та споруди автостоянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
24.03.2003 року ОСОБА_1 було здійснено відповідне звернення на ім'я міського голови м. Дніпропетровська з проханням передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у користування під фактичне розміщення автостоянки.
12.08.2003 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №85/15 від 18.02.2004 «Про передачу земельної ділянки по Донецькому АДРЕСА_1 в оренду гр. ОСОБА_1 , по фактичному розміщенню автостоянки» та рішення Дніпропетровської міської ради №132/18 від 14.07.2004 р. «Про продовження терміну укладання договорів оренди земельних ділянок».
Розділом 1 зазначеного Договору оренди землі визначено предмет договору: п.1.1. орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Донецьке АДРЕСА_1 АНД район АДРЕСА_3 , і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером: 1210100000:01:381:0001.
П.1.2. Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ): 1.11.6 (інша комерційна діяльність).
П.3.1. погоджено строк дії договору - договір укладено на п'ятнадцять років.
Також, положеннями розділу 5 договору визначено: умови використання земельної ділянки;
п.5.1. Земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню автостоянки.
п.5.2. Цільове призначення земельної ділянки: землі транспорту.
Відповідно до п.6.1. передача земельної ділянки в оренду здійснюється без проекту її відведення.
27.04.2012 р. на виконання рішень Дніпропетровської міської ради №31/28 від 13.02.2008 року; №216/8 від 02.02.2011 року; №285/52 від 02.12.2009 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору оренди землі від 12.08.2004 року.
Відповідно до зазначеного додаткового договору було внесено ряд змін до основного договору оренди землі, в тому числі внесено зміни в п.5.2. та викладено його у наступній редакції: категорія цільного призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.
03.04.2019 року, для продовження дії договору оренди землі від 12.08.2004 р. та подальшого використання орендованої земельної ділянки по фактичному розміщенню автостоянки з метою обслуговування автостоянки на землях житлової та громадської забудови, ОСОБА_1 було здійснено відповідне звернення до Дніпровської міської ради щодо поновлення його дії.
05.04.2019 року було складено акт обстеження земельної ділянки №5/1-0419 у складі комісії: представник департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в особі головного спеціаліста відділу обстеження земельних ділянок управління земельних відносин - ОСОБА_3 С ОСОБА_4 . та замовника - ОСОБА_1 , яким встановлено, що на земельній ділянці розташовані будівлі і споруди автостоянки, відомості про які також внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та присвоєно реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1367053112101.
Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 24.04.2019 р. №224/44 «Про поновлення договору оренди від 12.08.2004 р. (державна реєстрація від 25.10.2004 №5731) по АДРЕСА_4 Донецькому, 14 (Амур-Нижньодніпровський район) гр. ОСОБА_1 , по фактичному розміщенню будівель і споруд автостоянки» було вирішено: «... п.2 - Поновити договір оренди землі від 12.08.2004 (державна реєстрація від 25.10.2004 №5731), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. 12.08.2004 р. за реєстровим номером 5628, укладений між Дніпропетровською міською радою та гр. ОСОБА_1 , на підставі рішення міської ради від 18.02.2004 р. №85/15, на п'ятнадцять років, починаючи з 26.10.2019 р., по фактичному розміщенню будівель та споруд автостоянки, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.10 (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) ...».
Позивач також зазначає, що земельна ділянка, надана рішенням Дніпровської міської ради від 24.04.2019 р. за №224/44 ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , площею 0,6977 га по АДРЕСА_1 в оренду по фактичному розміщенню будівель та споруд автостоянки, помилково віднесена до земель за цільовим призначенням за КВЦПЗ 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку), замість вірного - КВЦПЗ 02.09 - для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови.
Суд зазначає, що в прохальній частині позову позивач просить суд зобов'язати Дніпровську міську раду внести зміни в рішення Дніпровської міської ради №224/44 від 24.04.2019 року «Про поновлення договору оренди землі від 12.08.2004 (державна реєстрація від 25.10.2004 №5731) по шосе Донецькому, 14 (Амур-Нижньодніпровський район) гр. ОСОБА_1 по фактичному розміщенню будівель автостоянки», а саме: викласти п. 2 в наступній редакції: «... по фактичному розміщенню будівель і споруд автостоянки, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.09 - для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови ...»; визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №0705-3294 від 07.05.2019 року (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:381:0001, площею 0,6977 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. АДРЕСА_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 12.08.2004 року, поновленого на підставі Додаткової угоди до договору оренди землі від 21.05.2019 року); зобов'язати Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:381:0001, площею 0,6977 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпро АДРЕСА_2 Донецьке. АДРЕСА_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 12.08.2004 року, поновленого на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 21.05.2019 р.: 3.1. із застосуванням Коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки у розмірі - 1,4032308; 3.2. із визначенням цільового призначення землі - код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ 02.09 - для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови.
Відтак, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є спір, що стосується зміни істотних умов договору оренди земельної ділянки, який виник насамперед між ОСОБА_1 та Дніпровською міською радою.
При цьому, Дніпровська міська рада у даному випадку виступає як рівноправна сторона договору, а вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо визнання протиправними дій Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №0705-3294 від 07.05.2019 року (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:381:0001, площею 0,6977 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. АДРЕСА_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 12.08.2004 року, поновленого на підставі Додаткової угоди до договору оренди землі від 21.05.2019 року); зобов'язання Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:381:0001, площею 0,6977 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпро АДРЕСА_2 Донецьке. АДРЕСА_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 12.08.2004 року, поновленого на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 21.05.2019 р.: 3.1. із застосуванням Коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки у розмірі - 1,4032308; 3.2. із визначенням цільового призначення землі - код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ 02.09 - для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови є похідними від вимог щодо зобов'язання Дніпровської міської ради внести зміни в Рішення Дніпровської міської ради №224/44 від 24.04.2019 року «Про поновлення договору оренди землі від 12.08.2004 (державна реєстрація від 25.10.2004 №5731) по шосе Донецькому, 14 (Амур-Нижньодніпровський район) гр. ОСОБА_1 по фактичному розміщенню будівель автостоянки», а саме: викласти п. 2 в наступній редакції: «... по фактичному розміщенню будівель і споруд автостоянки, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.09 - для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови ...».
Отже, враховуючи кінцеву мету щодо можливого поновлення приватного права особи на користування земельною ділянкою на відповідних умовах, вказаний спір не є публічно-правовим та не пов'язаний із захистом прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Інший порядок судового провадження встановлений Положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до змісту ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій. визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Аналізуючи зазначені вище норми, суд приходить до висновку, що за загальним правилом у порядку господарського судочинства суди вирішують справи у спорах щодо розірвання і виконання господарських договорів, неналежне виконання договірних зобов'язань однією із сторін або невідповідність правочину закону.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін.
Крім того, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі №802/1792/17-а (провадження №11-109апп18), в якій зазначається, що якщо спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, невиконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, правова позиція Верховного Суду викладена, в постанові Верховного Суду від 30.05.2019 р. у справі №826/27832/15 (адміністративне провадження №К/9901/14297/18, №К/9901/14300/18) полягає в наступному.
З аналізу установлених судами фактичних обставин справи вбачається, що позивач оскаржує рішення Київської міської ради №930/1794 від 03.09.2015 «Про створення парку відпочинку на земельній ділянці площею 16,44 га на АДРЕСА_5 районі м. Києва» в першу чергу з тих підстав, що це рішення прийнято в період дії договору оренди.
Предметом оскаржуваного рішення та договору оренди є одна й та сама земельна ділянка.
Отже, для правильного вирішення даного спору судам попередніх інстанцій необхідно було визначити предмет позову, встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову, з'ясувати правову природу правовідносини, які склались між сторонами, та виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими вони регулюються.
Юридичну значимість для позивача оскаржуване №930/1794 від 03.09.2015 має в силу того, що порушує його права як орендаря земельної ділянки. Відтак, прийняття міською радою рішення про створення парку відпочинку на земельній ділянці, що перебуває в оренді у іншої особи свідчить про невирішений спір між його учасниками про право цивільне, - право користування земельною ділянкою.
Подальше оспорювання рішення про створення парку відпочинку має вирішуватися не за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових можливостей установлювати (визнавати) порушення договірних зобов'язань.
З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про порушення прав, свобод та інтересів, що виникають із земельних відносин.
а обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, не змінює правової природи спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Таким чином, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Враховуючи наведене, Суд приходить до висновку, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства зважаючи на суб'єктний склад учасників спору.
Крім того, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Таким чином, заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинна вирішуватись, враховуючи суб'єктний склад сторін у даній справі, в порядку господарського судочинства.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем дата реєстрації: 03.12.1996 р. дата запису: 27.07.2005 номер запису: 2 224 017 0000 014506.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов'язання Дніпровської міської ради внести зміни в рішення Дніпровської міської ради №224/44 від 24.04.2019 року «Про поновлення договору оренди землі від 12.08.2004 (державна реєстрація від 25.10.2004 №5731) по шосе Донецькому, 14 (Амур-Нижньодніпровський район) гр. ОСОБА_1 по фактичному розміщенню будівель автостоянки», а саме: викласти п. 2 в наступній редакції: «... по фактичному розміщенню будівель і споруд автостоянки, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.09 - для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови ...»; визнання протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №0705-3294 від 07.05.2019 року (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:381:0001, площею 0,6977 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. АДРЕСА_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 12.08.2004 року, поновленого на підставі Додаткової угоди до договору оренди землі від 21.05.2019 року); зобов'язання Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:381:0001, площею 0,6977 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпро АДРЕСА_2 Донецьке. АДРЕСА_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 12.08.2004 року, поновленого на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 21.05.2019 р.: 3.1. із застосуванням Коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки у розмірі - 1,4032308; 3.2. із визначенням цільового призначення землі - код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ 02.09 - для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови.
Роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом до відповідного господарського суду в порядку, передбаченому чинним господарсько-процесуальним законодавством.
Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до ч. 4 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова