29 жовтня 2019 року Справа 160/10439/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Комунального закладу Обласний Клінічний центр медико-соціальної експертизи «ДОР» Міжрайонна профпатологічна медико-соціальна експертна комісія, треті особи - ОСОБА_1 та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням,-
25 жовтня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Комунального закладу Обласний Клінічний центр медико-соціальної експертизи «ДОР» Міжрайонна профпатологічна медико-соціальна експертна комісія, треті особи - ОСОБА_1 та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якій позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення КЗ Обласний Клінічний центр соціальної експертизи «ДОР» Міжрайонної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії від 21.07.2017року про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням ОСОБА_2 у вигляді акту огляду Дніпропетровський ОКЦ МСЕ Міжрайонна профпатологічна МСЕК про результати визначення зв'язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням № 11.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 02.10.2017 до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди звернулася ОСОБА_1 в розмірі 500 000 грн. (справа № 188/1343/17). До позовної заяви в якості доказу спричинення моральної шкоди у розмірі 500 000 грн. ОСОБА_1 надала документи, з яких вбачалось, що її чоловік ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що мається свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , довідка серії АА НОМЕР_2 від 21.07.2017 року, видана КЗ Обласний Клінічний центр медико-соціальної експертизи «ДОР» Міжрайонної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням ОСОБА_2 Чоловік ОСОБА_1 працював у позивача і його стаж на шахті «Степова» ВСП «ШУ Першотравенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» складає 10 років 2 місяці. Загальний трудовий стаж роботи ОСОБА_2 складає 29 років 8 місяців, із них на шахті «Степова» всього 10 років 2 місяці, що у процентному еквіваленті дорівнює 34% від загального трудового стажу. 21.07.2017 року відповідач виніс рішення у вигляді акту № 11 про визначення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, де основним діагнозом причини смерті є «Антрокосилікоз, ускладнений раком нижньої частки лівої легені з метастазами в мозочок та печінку, інтоксикація», про що ОСОБА_1 видав довідку Міжрайонної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії про результати причинного зв'язку серії АА №0000172 від 21.07.2017 року. Товариство вважає, що таке рішення суб'єкта владних повноважень в особі відповідача прийняте на виконання владних управлінських функцій, яке стосується прав або інтересів визначеної особи, позивача, дія якого вичерпується його виконанням, а саме на підставі якого у третьої особи ОСОБА_1 виникає право на відшкодування моральної шкоди з позивача, спричиненої смертю потерпілого, її чоловіка ОСОБА_2 , від професійного захворювання, що передбачається положеннями ч.2 ст.1168 ЦК України, а саме моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині). Отже, висновок судово-медичної експертизи № 188 від 29.03.17 року та лікарське свідоцтво № 188 від 29.03.17 р. не містять медичних висновків, щодо настання смерті, як основного захворювання від якого настала смерть інтоксикація, яка розвинулась внаслідок бронхогенний рак, тобто не вбачається зв'язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, а саме антрокосилікоз, тому вважаємо, що Відповідач не мав правових підстав встановлювати причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням ОСОБА_2 Також, лікарським свідоцтвом про смерть № 188 від 29.03.17 p., яке видане тим же Павлоградським міжрайонним відділенням судовим медекспертом Івченко С.В. розділом 1 якого встановлено: хвороба, що призвела до смерті - «Інтоксикація»; «ураження бронхів та легень, яке виходить за межі однієї і більше вищезазначених локалізацій», а розділом 2 встановлено: інші суттєві стани, які сприяли смерті, але не пов'язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті - «Пиловий бронхіт», орга медичного закладу неправомірно визначив захворювання раку нижньої частки лівої легені Т2,N2,М1 (4 стадія остання), яке наступило за медичними даними раніше (липень 2016 року), ніж початкова 1 стадія пневмоканіоза (антрокосилікоз першої стадії (s/s, 1/1, са, em), що знайшло своє підтвердження у висновку експерта № 188, медичному висновку ЛЕК Українського НДІ м.Кривий Ріг від 27.09.2016 року № 1264 та у виписці із медичної карти хворого КЗ «Першотравенська центральна міська лікарня» ДОР», де в анамнезі захворювання встановлено, що збоку дихальної системи погіршення стану дихальної системи наступило у липні 2016 року. Після проведеного рентгенологічного дообстеження органів грудної порожнини, цитологічного дослідження слизової бронхів встановлено діагноз: плоскоклітинний рак нижньої частки лівої легені Т2,N2,М1 антрокосилікоз першої стадії (s/s, 1/1, са, em). Таким чином, не зважаючи на вищенаведені приписи Інструкції № 606 відповідач виніс протиправне рішення всупереч висновкам судово-медичної експертизи № 188 від 29.03.17 року та лікарського свідоцтва № 188 від 29.03.17 р.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
За змістом п. 5 ч. 5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
До того ж, ч. 4 ст. 161 КАС України встановлює, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 94 КАС України).
За приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України. Згідно з частинами першою, третьою цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до частини восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною шостою статті 59 КАС України обумовлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003”, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки “Для копій”.
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка “Копія”.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення “Згідно з оригіналом” чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Однак, всупереч приписам ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем до позову додані докази без відмітки “Копія”.
Крім того, у прохальній частині Товариство просить витребувати від Комунального закладу Обласний Клінічний центр медико-соціальної експертизи «ДОР» Міжрайонна профпатологічна медико-соціальна експертна комісія оригінал огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення зв'язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням № 11 від 21.07.2019, а визнати протиправним та скасуати акт № 11 від 21.07.2017.
До того ж, відповідно до інформації із сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua) за кодом ЄДРПОУ значиться комунальний заклад "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради", а відповідачем по справі ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» зазначає Комунальний заклад Обласний Клінічний центр медико-соціальної експертизи «ДОР» Міжрайонна профпатологічна медико-соціальна експертна комісія, та саме його просить визнати протиправним та скасувати рішення у вигляді акту.
Відтак, позивачу необхідно уточнити правильне найменування відповідача у даній справі.
Також, ст. 49 КАС України визначено статус третіх осіб.
Так, за приписами ч. 1-2 та ч. 4 наведеної статті визначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
З поданого до суду позову убачається, що позивач зазначає як третіх осіб - ОСОБА_1 та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, однак, не заявлено клопотання про його залучення із відповідним обґрунтуванням та не вказано статусу таких осіб.
Відповідно до п. 6 та п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Однак, в означеній позовній заяві, яка подана до суду, відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Також, за приписами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України Товариством у позові не вказано відомості щодо офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача, відповідача та третьої особи Мартинової Л.Є., ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - відповідача, та відомі номери засобів зв'язку ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Комунального закладу Обласний Клінічний центр медико-соціальної експертизи «ДОР» Міжрайонна профпатологічна медико-соціальна експертна комісія, треті особи - ОСОБА_1 та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- уточненого адміністративного позову із копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи із проставленням відмітки “Копія” та “Згідно з оригіналом” у редакції ст. 5 КАС та п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України із чітко сформованими та зрозуміло викладеними позовними вимогами, зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; вірної назви відповідача, відомостями щодо офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача, відповідача та третьої особи Мартинової Л.Є., ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - відповідача, та відомі номери засобів зв'язку ОСОБА_1 ;
- надання до суду обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третіх осіб із зазначенням їх статусу.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник