29 жовтня 2019 року Справа 160/8620/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" про здійснення розгляду справи №160/8620/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішень, -
05.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 000001 від 12.06.2019 року Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 000066 від 12.06.2019 року Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 10 жовтня 2019 року. 28.10.2019 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" надійшла заява про розгляд справи із викликом сторін.
Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Представник позивача не навів жодних переконливих доказів в обґрунтування необхідності здійснення розгляду справи №160/8620/19 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При вирішенні даного клопотання суд також враховує, що відповідач 09.10.2019 року подав до суду відзив на позовну заяву, у якому мав право, зокрема, викласти заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Відтак, позивач встановленим порядком розгляду даної справи не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень щодо наведених відповідачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням предмету спору та тієї обставини, що відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, підстав для проведення судового засідання суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 12, 257, 262 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" про здійснення розгляду справи №160/8620/19 судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Серьогіна