22 жовтня 2019 року Справа № 160/9168/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.
при секретарі судового засідання - Дудко Ю.С.
за участю сторін:
представника позивача - Войтенко К.В.
представників відповідача - Шахової І.О., Дрімко К.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у м.Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій,-
20.09.2019 ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 року №0023141305, №0023241305, №0023361305, №0023401305, №0023351305, №0023411305, №0023271305, вимогу ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.07.2019 №Ф-0022911305 та рішення від 16.07.2019 №0022901305, прийняті за результатами документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 на підставі акту від 27.05.2019 року №29339/04-36-13-05.
В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_1 зазначив, що з інформації, яка міститься в електронному кабінеті платника податків, ФОП ОСОБА_1 було з'ясовано, що в інтегрованих картках платника 29- 30.08.2019 року була відображена сума податкового боргу в загальному розмірі 831 261, 70 грн. по наступних платежах: 213 731,14 грн. - код платежу 70 71040000 00 (Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців); 510,00 грн. - код платежу 30 21081103 00 (Адміністративні штрафи та інші санкції); 522 614,21 грн. - код платежу 85 11010500 02 (Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування); 47585,16 грн. - код платежу 30 14010100 00 (Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); 43551,19 грн. - код платежу 30 11011001 00 (військовий збір); 3270,00 грн. - код платежу 50 14040000 02 (акцизний податок).
У відповідь на Адвокатський запит в інтересах позивача, листом від 09.09.2019 року №101750/04-36-33-06 ГУ ДПС у Дніпропетровській області надало копію акту планової перевірки, наказів про її призначення та податкових повідомлень-рішень, які були винесені по її результатам. Вже з отриманих від контролюючого органу документів було з'ясовано, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ,п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, результати якої викладені в акті від 27.05.2019 року №29339/04-36-13-05.
За результатами акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.05.2019 року №29339/04-36-13-05 були винесені наступні рішення: податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023141305 про збільшення суми грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 3270,00 грн. (з яких 2616,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 654,00 грн. - за штрафними санкціями); податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023241305 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. з платежу податок на додану вартість; податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023361305 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 14142,66 грн. з платежу податок на додану вартість; податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023401305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 522614,21 грн. (з яких 418091,37 грн. - за податковим зобов'язанням, 104522,84 грн. - за штрафними санкціями); податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023351305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33272,50 грн. (з яких 26618,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 6654,50 грн. - за штрафними санкціями); податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023411305 про визначення суми грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 43551,19 грн. (з яких 34840,95 грн. - за податковим зобов'язанням, 8710,24 грн. - за штрафними санкціями); податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023271305 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн. вимога ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.07.2019 року №Ф-0022911305 з єдиного внеску в розмірі 171989,65 грн.; рішення від 16.07.2019 року №0022901305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в розмірі 41741,49 грн.
Перевіркою встановлено порушення п. 44.1, п. 44.3, п.163.1 ст.163, п.п. 164.1., п.167.1 ст. 167, п. 177.2, п. 177.4 п. 177.10 ст. 177, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України п. 4 ч. 1 ст. 4, п.1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України „Про збір внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки ФОП ОСОБА_1 не надано до планової перевірки документів.
Позивач не погоджується з оспорюваними рішеннями з огляду на те, що він не знав, що така перевірка проводиться, отже відповідно і не мав можливості надати документи для проведення такої перевірки, а контролюючий орган порушив порядок проведення перевірки.
Ухвалою суду від 25.09.2019 було прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
02.10.2019 року до суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив: визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.04.2019 року №2240-п «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС від 01.03.2018 року №1371-п», визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 року №0023141305 про збільшення суми грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 3270,00 грн. (з яких 2616,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 654,00 грн. - за штрафними санкціями); від 19.07.2019 року №0023241305 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. з платежу податок на додану вартість; від 19.07.2019 року №0023361305 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 14142,66 грн. з платежу податок на додану вартість; від 19.07.2019 року №0023401305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 522614,21 грн. (з яких 418091,37 грн. - за податковим зобов'язанням, 104522,84 грн. - за штрафними санкціями); від 19.07.2019 року №0023351305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33272,50 грн. (з яких 26618,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 6654,50 грн. - за штрафними санкціями); від 19.07.2019 року №0023411305 про визначення суми грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 43551,19 грн. (з яких 34840,95 грн. - за податковим зобов'язанням, 8710,24 грн. - за штрафними санкціями); від 19.07.2019 року №0023271305 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн.; визнати протиправною і скасувати вимогу ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.07.2019 року №Ф-0022911305 з єдиного внеску в розмірі 171989,65 грн.; визнати протиправним і скасувати рішення від 16.07.2019 року №0022901305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в розмірі 41741,49 грн. та стягнути з ГУ ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 тис. грн.
До заяви додані копії первинних документів, які, на думку позивача, він був позбавлений можливості надати до перевірки та для обгрунтування протиправності внесення змін до наказу про проведення планової перевірки без внесення змін до плану графіку проведення планових перевірок на 2019 рік.
03.10.2019 до суду від представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Позиція контролюючого органу аргументована тим, що позивач не знаходиться за своєю адресою реєстрації, внаслідок чого не отримує поштову кореспонденцію, однак планова перевірка була проведена в рамках норм чинного законодавства. Відповідач зауважив, що ФОП ОСОБА_1 до перевірки документів не надала, внаслідок чого податковим орган встановлено порушення п. 44.1, п. 44.3, п.163.1 ст. 163, п.п. 164.1., п.167.1 ст. 167, п. 177.2, п. 177.4 п. 177.10 ст. 177, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України п. 4 ч. 1 ст. 4, п.1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України „Про збір внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
16.10.2019 до суду від представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до суду надійшли пояснення, в яких відповідач зазначив, що позивачем надано до суду не всі документи, які мав надати для проведення перевірки та заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу через їх не співмірність із складністю справи та об'ємом виконаних адвокатом робіт.
22.10.2019 до суду від представника ОСОБА_1 . надійшли письмові пояснення, в якій останній наголосив, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було прийнято наказ «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 » від 01.03.2018 № 1371-п. Наказ було прийнято у зв'язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 С.В. У наказі встановлено строк проведення перевірки 10 робочих днів, починаючи з 15 березня 2018 року. Однак, 15 березня 2018 року посадові особи контролюючого органу не розпочали перевірку та не провели планову перевірку у березні 2018 року, як це встановлено планом-графіком на 2018 рік. Проекти коригування планів-графіків в межах календарного року, які складає територіальний орган ДФС, підлягають узгодженню з органом, котрий затверджує план-графік. Таким органом є ДФС України і такого узгодження при прийнятті наказу «Про внесення змін до наказу від 01.03.2018 № 1371-п» від 10.04.2019 року зроблено не було, отже проведення планової перевірки на підставі вищевказаного наказу призводить до визнання незаконними перевірки та податкових повідомлень-рішень, які винесені за її результатом. Перевірка була проведена з 13.05.2019 року по 24.05.2019 року, що є порушенням вимог статті 77 Податкового кодексу України та Порядку № 524. Матеріали справи не містять затвердженого належним чином плану-графіку перевірок на 2019 рік, в якому передбачена перевірка позивача у зазначений період.
Отже, проведення перевірки в травні 2019 року на підставі плану-графіку перевірок на 2018 рік є порушенням порядку проведення перевірки, що дає підстави вважати висновки такої перевірки передчасними, а наслідки такої перевірки у вигляді оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є неправомірними та підлягають скасуванню.
Представник позивача у судових засіданнях 03.10.2019, 17.10.2019 та 22.10.2019 позовну заяву підтримав та просив задовольнити її в повному обсязі.
Представники відповідача у судових засіданнях 03.10.2019, 17.10.2019 та 22.10.2019 заперечували проти задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована як фізична особа-підприємець П'ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 22.12.2003 року, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР - 2 214 НОМЕР_2 від 09.03.2005 року згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у яких зазначено, що місцем проживання ФОП є: АДРЕСА_1 .
Станом на дату проведення перевірки та на теперішній час позивач не має статусу Фізичної особи - підприємця у зв'язку з подання до державного реєстратора заяви про припинення підприємницької діяльності, на підставі якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис 11.03.2019 року №22140060007000196 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було прийнято наказ «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » від 01.03.2018 № 1371-п. Наказ було прийнято у зв'язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 . ОСОБА_4 . У наказі встановлено строк проведення перевірки 10 робочих днів, починаючи з 15 березня 2018 року. Наказ було направлено засобами поштового зв'язку на адресу проживання ФОП є: АДРЕСА_1 . Однак поштовий конверт було повернуто з підстави закінчення строку зберігання.
05 лютого 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було прийнято наказ «Про внесення змін до наказу від 01.03.2018 № 1371-п». Зміни стосувались строку проведення перевірки, виду перевірки. В матеріалах справи наявний акт «Про неможливість проведення документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю ФОП за податковою адресою» від 07.02.2019 року № 5481/04-36-13-05/2818206488.
05 квітня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було прийнято наказ «Про внесення змін до наказу від 01.03.2018 № 1371-п». Зміни стосувались строку проведення перевірки, виду перевірки. Відповідачем складено акт «Про неможливість проведення документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю ФОП за податковою адресою» від 08.04.2019 року № 20023/04-36-13-05/2818206488.
10 квітня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було прийнято наказ «Про внесення змін до наказу від 01.03.2018 № 1371-п». Зміни стосувались строку проведення перевірки, виду перевірки та перевіряємого періоду. Крім того, зазначено неправильний номер наказу, до якого вносились зміни.
Судом встановлено, що саме на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.04.2019 року №2240-п «Про внесення змін до наказу від 01.03.2018 №1371-п» проведену документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з 13.05.2019 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року тривалістю 10 робочих днів, результати якої викладені в акті від 27.05.2019 року №29339/04-36-13-05.
За результатами акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.05.2019 року №29339/04-36-13-05 були винесені наступні рішення: податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023141305 про збільшення суми грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 3270,00 грн. (з яких 2616,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 654,00 грн. - за штрафними санкціями); податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023241305 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. з платежу податок на додану вартість; податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023361305 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 14142,66 грн. з платежу податок на додану вартість; податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023401305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 522614,21 грн. (з яких 418091,37 грн. - за податковим зобов'язанням, 104522,84 грн. - за штрафними санкціями); податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023351305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33272,50 грн. (з яких 26618,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 6654,50 грн. - за штрафними санкціями); податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023411305 про визначення суми грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 43551,19 грн. (з яких 34840,95 грн. - за податковим зобов'язанням, 8710,24 грн. - за штрафними санкціями); податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0023271305 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн. вимога ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.07.2019 року №Ф-0022911305 з єдиного внеску в розмірі 171989,65 грн.; рішення від 16.07.2019 року №0022901305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в розмірі 41741,49 грн.
Перевіркою встановлено порушення п. 44.1, п. 44.3, п.163.1 ст.163, п.п. 164.1., п.167.1 ст. 167, п. 177.2, п. 177.4 п. 177.10 ст. 177, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України п. 4 ч. 1 ст. 4, п.1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України „Про збір внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Не погодившись із винесеними наказом та рішеннями Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 19 ч. 2 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Згідно з п. 77.6. ст. 77 цього ж кодексу документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну перевірку без документів.
Невиконання відповідачем вимог пункту 79.1 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Сам вид перевірки (документальна планова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.
Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.
Дана правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалах від 07.04.2014 р. по справі № К/800/37822/13, від 15.06.2015 р. по справі № К/800/53198/13, від 17.12.2015 р. № К/800/40005/15, а правовий висновок з цього питання сформульований Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 р. по справі № 21-425а14.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Розглядаючи вказану справу, судом також враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 13 березня 2018 року в справі №804/1113/16 та висновки відносно того, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Таким чином, суд вважає, що оскільки перевірка позивача проведена, та предметом розгляду в цій справі вже є результати проведення такої перевірки, то позивачем втрачено своє право на оскарження дій та рішень відповідача, за результатами яких складено акт перевірки від 27.05.2019 року №29339/04-36-13 05. Скасування наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.04.2019 року №2240-п «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС від 01.03.2018 року №1371-п» не може призвести до відновлення порушених прав ОСОБА_1 , оскільки права останньої наразі порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкових повідомлень - рішень.
Тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи/
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що інтереси ОСОБА_1 у справі №160/9168/19 представляла адвокат Войтенко К.В., яка здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДП №4280 від 17.05.2019 року та перебуває в трудових відносинах з Адвокатським бюро «Бейгул та Партнери».
Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 був укладений з Адвокатським бюро «Бейгул та Партнери» Договір про надання правової допомоги №02/09 від 02.09.2019 року.
Відповідно до п.2.1 вказаного Договору виконавець зобов'язується представляти права і законні інтереси Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, правоохоронних органах, а також у судах України загальної юрисдикції. Відповідно до пункту 4.1 вказаного договору розмір винагороди виконавця (Бюро), статус сторін як платників податків та порядок розрахунків за надані послуги та виконання роботи визначається додатковим договором, який підписується сторонами.
Згідно з додатковою угодою від 02.09.2019 року до договору №02/09 від 02.09.2019 року клієнт доручає, а виконавець бере на себе обов'язок надати правову допомогу, адвокатські послуги та виконати роботи в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг на підставі договору №02/09 про надання правової допомоги від 02.09.2019 року та додаткової угоди б/н від 02.09.2019 року до договору про надання правової допомоги №02/09 від 02.09.2019 року, який складений 02.10.2019 року, загальна вартість наданих послуг складає 20 000,00 грн.
У вказаному акті здачі-приймання наданих послуг від 02.10.2019 року наведено детальний розрахунок послуг: підготовка та надсилання до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та Кам'янського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області адвокатського запиту №0309/1 від 03.09.2019 року (1500,00 грн.); аналіз документів, які отримані у відповідь на адвокатський запит (1000,00 грн.); аналіз судової практики (1250,00 грн); консультація клієнта (1250,00 грн.); підготовка та подання адміністративного позову (4000,00 грн.); збір та аналіз первинних документів, що є письмовими доказами по справі (3750,00 грн.); підготовка заяви про збільшення позовних вимог (3000,00 грн.); складення розрахунку судових витрат (1250,00 грн.); участь у судових засіданнях (3000,00 грн.).
Позивачем здійснена повна передоплата у сумі 20 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером від 03.09.2019 року №0309/5.
Частиною 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Суд не враховує витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. за підготовку заяви про збільшення позовних вимог, оскільки в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд вважає суму витрат на правову допомогу у розмірі 17000,00 грн. такою, що є співмірною та відповідає принципу розумності, саме така сума витрат, з урахуванням об'єму виконаної роботи та умов договору про правову допомогу, домовленостей сторін, була фактичною, а їхній розмір - обґрунтованим.
Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі судового збору - 8312 грн. 63 коп., та в сумі витрат на професійну правничу допомогу - 17000,00 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 року №0023141305 про збільшення суми грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 3270,00 грн. (з яких 2616,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 654,00 грн. - за штрафними санкціями);
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 року №0023241305 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. з платежу податок на додану вартість;
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 року №0023361305 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 14142,66 грн. з платежу податок на додану вартість.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 року №0023401305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 522614,21 грн. (з яких 418091,37 грн. - за податковим зобов'язанням, 104522,84 грн. - за штрафними санкціями).
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 року №0023351305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33272,50 грн. (з яких 26618,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 6654,50 грн. - за штрафними санкціями);
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 року №0023411305 про визначення суми грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 43551,19 грн. (з яких 34840,95 грн. - за податковим зобов'язанням, 8710,24 грн. - за штрафними санкціями);
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 року №0023271305 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн.
Визнати протиправним і скасувати вимогу ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.07.2019 року №Ф-0022911305 з єдиного внеску в розмірі 171989,65 грн.;
Визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.07.2019 року №0022901305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в розмірі 41741,49 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8312 грн. 63 коп. (вісім тисяч триста дванадцять гривень 63 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 43145015).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000, 00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 43145015).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 29 жовтня 2019 року.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко